Ухвала суду № 59765345, 17.08.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №487/1245/16-ц 17.08.2016 17082016 17.08.2016

Провадження №22-ц/784/1963/16

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 487/1245/16-ц Головуючий І інстанції - Павлової Ж.П.

Провадження № 22-ц/784/1963/16 Доповідач - Темнікова В.І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2016 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Миколаївської області в складі :

головуючого - Темнікової В.І.,

суддів - Маляренко І.Б., Шаманської Н.О.,

за участю секретаря - Лептуга С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 29 липня 2016 року по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства енергопостачальна компанія (далі - ВАТ ЕК) «Миколаївобленерго» до ОСОБА_1, третя особа, що не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 про стягнення боргу за недовраховану електроенергію, -

В С Т А Н О В И Л А :

01 липня 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про поворот виконання судового рішення, в якій посилалась на те, що заочним рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 22.10.2009 року з неї було стягнуто на користь ПАТ «Миколаївобленерго» збитки в розмірі 4413,74 грн. За результатами розгляду її заяви про перегляд заочного рішення, 13.05.2016 року було ухвалено рішення про відмову в задоволені позовних вимог ПАТ «Миколаївобленерго» до неї про стягнення збитків. Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 14.06.2016 року зазначене рішення суду залишено без змін та набуло законної сили. За виконавчим провадженням № 44216452, яке було відкрито на підставі виконавчого листа, виданого Заводським районним судом м. Миколаєва на підставі заочного рішення від 22.10.2009 року, з неї було утримано та перераховано на користь ПАТ «Миколаївобленерго» 2600,58 грн. Крім того, кошти в сумі 284,59 грн. як виконавчий збір були утримані з неї та перераховані до державного бюджету Ленінського району м. Миколаєва, а утримані кошти в сумі 60 грн. як витрати на проведення виконавчих дій, перераховані на спеціальний реєстраційний рахунок ГУЮ у Миколаївській області. Тому ОСОБА_1, посилаючись на ст. 380 та 381 ЦПК України, просила суд зобов'язати ПАТ «Миколаївобленерго» повернути їй безпідставно стягнуті з неї кошти за скасованим заочним рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 22.10.2009 року.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 29 липня 2016 року заяву ОСОБА_1 про поворот виконання судового рішення задоволено частково. Суд ухвалив допустити поворот виконання рішення у справі № 2/487/1178/16 за позовом ВАТ ЕК «Миколаївобленерго» до ОСОБА_1 та третьої особи ОСОБА_2 про стягнення боргу за недовраховану електроенергію та стягнув із ВАТ ЕК «Миколаївобленерго» на користь ОСОБА_1 2600 грн.58 коп. в рахунок повороту виконання рішення суду. В задоволенні іншої частини вимог відмовив.

Не погодившись з даною ухвалою суду, ОСОБА_1 звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити зазначену ухвалу, задовольнивши її вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

ПАТ «Миколаївобленерго» звернулося до суду з запереченнями на апеляційну скаргу, в яких просило апеляційну скаргу відхилити, а ухвалу суду залишити без змін, вважаючи її законною та обгрунтованою.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити, надавши пояснення аналогічні змісту апеляційної скарги.

Представник ПАТ «Миколаївобленерго» не визнав доводи апеляційної скарги і дав суду пояснення, аналогічні змісту заперечень на апеляційну скаргу.

Постановляючи ухвалу про часткове задоволення зави ОСОБА_1 про поворот виконання рішення суд дійшов висновку про часткове її задоволення на підставі ст.381, ст.382 ЦПК України та стягнув із ВАТ ЕК «Миколаївобленерго» на користь ОСОБА_3 2600,58 грн. Що стосується вимог заявника про стягнення в порядку повороту виконання рішення саме з відповідача виконавчого збору у розмірі 284 грн. 59 коп. та витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 60 грн., то в цій частині суд відмовив на підставі того, що вказані суми перераховані до державного бюджету Ленінського району м. Миколаєва та на спеціальний рахунок ГУЮ у Миколаївській області.

Висновок суду про часткове задоволення вимог ОСОБА_1 відповідає обставинам по справі та законодавству, яке регулює спірні правовідносини. Так, як убачається з тексту заочного рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 22 жовтня 2009р., з ОСОБА_1 на користь ВАТ ЕК «Миколаївобленерго» було стягнуто суму боргу у розмірі 4413,74грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30грн. Крім того з ОСОБА_1 в дохід держави було стягнуто державне мито у розмірі 51грн. Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 16.03.2016р. заочне рішення було скасовано. Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 13.05.2016р. у задоволенні позову ВАТ ЕК «Миколаївобленерго» до ОСОБА_1 було відмовлено. При ухваленні даного рішення питання про поворот виконання рішення вирішено не було. В ході виконання заочного рішення з ОСОБА_1 на користь ВАТ ЕК «Миколаївобленерго» фактично було стягнуто 2600,58 грн.( а. с. 141, 181). Тому суд правомірно вирішив в порядку вирішення питання про поворот виконання рішення стягнути з ВАТ ЕК «Миколаївобленерго» на користь ОСОБА_1 2600,58 грн.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд необгрунтовано не зобов'язав позивача повернути відповідачці стягнуті з неї в ході виконання заочного рішення виконавчий збір у розмірі 284 грн. 59 коп. та витрати на проведення виконавчих дій у розмірі 60 грн., не є підставою для скасування ухвали суду, так як за змістом ч.2 ст. 380 ЦПК України позивачем в порядку повороту виконання скасованого рішення підлягає поверненню відповідачу безпідставно стягнене з нього саме за скасованим рішенням. Ні виконавчий збір, ні витрати на проведення виконавчих дій, які згідно ст. 79 ЦПК України за своєю правовою природою не є судовими витратами по справі, не стягувалися з відповідачки на користь позивача заочним рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 22 жовтня 2009р., а тому не можуть і повертатися за правилами вирішення питання про поворот виконання рішення. Для вирішення даного питання законодавством передбачений інший спосіб захисту прав, а саме шляхом звернення з відповідною заявою до виконавчої служби або до суду зі скаргою на дії державного виконавця чи шляхом оскарження постанов про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій. З вимогами про стягнення даних коштів саме з позивача по справі з інших підстав, ніж в порядку вирішення питання про поворот виконання рішення, відповідачка у встановленому законом порядку не зверталася.

Не заслуговують на увагу як на підставу для скасування ухвали суду в зв'язку з викладеним також доводи апеляційної скарги про те, що закон не пов'язує можливість повороту виконання рішення з тим, куди були направлені кошти в результаті виконання рішення суду, яке було скасоване.

Таким чином, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що підстави для скасування ухвали суду відсутні.

Керуючись ст. 303,307,312,314,315 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 29 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

ГОЛОВУЮЧИЙ:

СУДДІ: