Постанова № 59764918, 16.08.2016, Новоайдарський районний суд Луганської області

Справа № 419/2084/16-а

Провадження № 2-а/419/33/2016

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2016 року Новоайдарський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді - Добривечіра Л. Д.,

при секретарі - Московченко О.В.,

з участю: позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Суворової К.А.,

розглянувши у судовому засіданні в селищі Новоайдар адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УПФУ в Новоайдарському районі Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до УПФУ в Новоайдарському районі про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що з 06.08.2002 року вона перебувала на обліку в УПФУ в Жовтневому районі м. Луганська. ОСОБА_1 призначено довічно і вона отримувала пенсію відповідно до ЗУ «Про прокуратуру» в розмірі 90% від суми місячної заробітної плати. 16.07.2003 року ОСОБА_1 звільнилась з органів прокуратури за власним бажанням.

25.05.2016 року позивач звернулась УПФУ в Новоайдарському районі Луганської області із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки прокуратури Луганської області від 19.05.2016 року за № 18-350вих.16 про заробітну плату заступника прокурора Жовтневого району прокуратури м. Луганська, у зв'язку з підвищенням з 01.12.2015 року окладів працівникам органів прокуратури на підставі Постанови КМУ №1013 від 09.12.2015 року.

На вказану заяву 09.12.2015 року відповідач надав письмову відповідь, у якій відмовив у перерахунку пенсії з 01.06.2016 року за вислугою років, відповідно до ст.86 ЗУ «Про прокуратуру». Відмовляючи у перерахунку пенсії, за довідкою від 19.05.2016 року за № 18-350вих.16, відповідач зазначив, що згідно п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року №213 у зв'язку з неприйняттям закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах, норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії (щомісячне довічне грошове утримання) призначаються (перераховуються) відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України» втратили чинність і працівники прокуратури з 01.06.2015 року не мають права на призначення (перерахунок) пенсії згідно ЗУ «Про прокуратуру».

Вказані дії відповідача позивач вважає такими, що суперечить нормам діючого законодавства.

Позивач - ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача - Суворова К.А. надала суду письмові заперечення проти позовної заяви, у судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1 працювала в органах прокуратури та набула права на пенсійне забезпечення за вислугою років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції, чинній на час набуття такого права у 2002 році.

Статтею 50-1 ЗУ «Про прокуратуру» встановлено умови та порядок пенсійного забезпечення прокурорів та слідчих.

Так, на підставі ч.1 ст.50-1 ЗУ «Про прокуратуру», в редакції чинній на час призначення ОСОБА_1 пенсії, прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Відповідно до ч.13 ст.50-1 ЗУ «Про прокуратуру» (в редакції чинній на час призначення пенсії) обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Таким чином, відповідно до ч. 13 ст.50-1 ЗУ «Про прокуратуру» держава взяла на себе обов'язок забезпечити не лише нарахування але й перерахунок пенсії працівникам прокуратури виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за перерахунком.

Ч. 18 ст. 50-1 ЗУ «Про прокуратуру» (в редакції чинній на час призначення пенсії) передбачалось, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

З наведених правових норм та, виходячи з принципу незворотності дії законів у часі, випливає, що положення п.5 Прикінцевих положень закону №213 стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам, є ч.ч. 13, 18 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» у редакції, яка діяла на час призначення пенсії.

Крім цього, в тексті ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року №213 чітко визначено, що «з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії (щомісячне довічне грошове утримання) призначаються відповідно до законів України». Тобто, вказані зміни не стосуються перерахунку раніше призначеної пенсії і мова йде про призначення пенсії, а не її перерахунок.

Тому, твердження відповідача, що раніше призначені пенсії в порядку та умовах, визначених на підставі п.5 Прикінцевих положень Закону №213 з 01.06.2015 року не перераховуються, не відповідають нормам законодавства і їх не можна брати до уваги.

З вищезазначеного витікає, що необхідною умовою для перерахунку пенсії є документи, додатково подані пенсіонером щодо розміру місячного заробітку за відповідною посадою станом на час звернення за перерахунком пенсії. При цьому, такий перерахунок повинен здійснюватися виходячи із норм законодавства, які були чинними на момент призначення мені пенсії, тобто в розмірі 90% від заробітної плати.

Згідно зі ст.8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Крім того, відповідно до ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Зважаючи на викладене, відповідач неправомірно відмовив позивачу в перерахунку пенсії в розмірі 90% від суми місячного заробітку за довідкою прокуратури Луганської області від 19.05.2016 року за № 18-350вих.16 і незаконно обмежив конституційне право на отримання призначеної у 2002 році пенсії у розмірі 90% від суми місячної заробітної плати.

Згідно з п. 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року, обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Враховуючи, що пенсія була призначена у серпні 2002 року, тобто до набрання чинності вказаним законом, при перерахунку пенсії має застосовуватися норма, яка визначає розмір пенсії у відсотках без обмеження її граничного розміру.

Таким чином, Управління Пенсійного Фонду України в Новоайдарському районі повинно було перерахувати пенсію згідно довідки прокуратури Луганської області від 19.05.2016 року за № 18-350вих.16, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, що діяла на час набуття права на пенсійне забезпечення), виходячи з розрахунку 90% від середнього заробітку без обмеження її граничного розміру та здійснити відповідні виплати за період з 01.02.2016 року.

Таким чином, судом встановлено, що відмовляючи у перерахунку та виплаті пенсії, відповідач - УПФУ в Новоайдарському районі порушив конституційні права та протиправно відмовив ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії.

Висновки суду підтверджуються письмовими доказами, дослідженими у судовому засіданні.

На підставі ст. ст. 2, 11, 94, 159-163 КАС України, ст.ст. 8, 17, 22, 64 Конституції України, ст. 50-1 ЗУ «Про прокуратуру», п.2 розділу 2 ЗУ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до УПФУ в Новоайдарському районі Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними та незаконними дії та рішення Управління Пенсійного Фонду України в Новоайдарському районі Луганської області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугою років, у зв'язку із підвищенням заробітної плати, на підставі довідки прокуратури Луганської області від 19.05.2016 року за № 18-350вих.16, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, що діяла на час набуття ОСОБА_1 права на пенсійне забезпечення).

Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Новоайдарському районі Луганської області провести перерахунок ОСОБА_1 пенсії за вислугою років, у зв'язку із підвищенням заробітної плати працівника прокуратури, починаючи з 01.01.2016 року, на підставі довідки прокуратури Луганської області від 19.05.2016 року за № 18-350вих.16, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, що діяла на час набуття ОСОБА_1 права на пенсійне забезпечення), виходячи з розрахунку 90% від середнього заробітку без обмеження її граничного розміру та здійснити відповідні виплати, з урахуванням раніше проведених виплат.

Стягнути з Управління Пенсійного Фонду України в Новоайдарському районі Луганської області на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, понесені витрати на сплату судового збору в сумі 551,20 грн.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції може бути подана до апеляційного адміністративного суду через Новоайдарський районний суд Луганської області протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у скороченому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України. Якщо було подано апеляційну скаргу, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Л.Д.Добривечір