Вирок № 59761952, 18.08.2016, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

№ 204/3344/16-к

№ 1-кп/204/293/16

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2016 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого - судді Дружиніна К.М.

при секретарі - Макарчук А.В.

за участю прокурора - Орешко С.І.

захисника - ОСОБА_1

представника потерпілого - ОСОБА_2

обвинуваченого - ОСОБА_3

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Дніпро кримінальне провадження № 12016040040000018 за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, освіта вища, працюючого, одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого АДРЕСА_1; проживаючого АДРЕСА_2; у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 15 ч.2, 191 ч.1 КК України;

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_3, 24.02.2016 року о 10 годині, працюючи старшим майстром участку теплових мереж теплосилового цеху, комплексу № 308 Державного підприємства «Виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова, яке розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Криворізька, 1, являючись матеріально-відповідальною особою, знаходячись на робочому місці, вирішив здійснити розтрату майна вказаного підприємства у вигляді лому сталі вид 501 до 6 мм, який зберігався на подвір'ї поблизу нульового участку корпусу № 195 ДП «ВО ПМЗ ім. О.М. Макарова» і перебував в його віданні.

Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на розтрату чужого майна, яке перебувало в його віданні, ОСОБА_3, 24.02.2016 року в період часу приблизно з 10 години 30 хвилин до 12 години 30 хвилин, знаходячись на подвір'ї поблизу нульового участку корпусу № 195 ДП «ВО ПМЗ ім. О.М. Макарова», діючи з корисливих мотивів, завантажив в кузов автомобіля НОМЕР_1, лом сталі вид 501 до 6 мм, загальною вагою 4 480,0 кг, вартість якого складала 13 529, 60 гривень.

З метою доведення свого злочинного умислу до кінця, ОСОБА_3, 24.02.2016 року, на зазначеному автомобілі, в кузові якого знаходився вказаний лом сталі, що перебував у його віданні, під керуванням водія ОСОБА_4, який не здогадувався про злочинний намір ОСОБА_3, направився до транспортних воріт підприємства, з метою вивозу зазначеного лому сталі за охоронювану територію підприємства та подальшого його продажу на пункті прийому металобрухту.

Тобто, ОСОБА_3, виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення розтрати майна ДП «ВО ПМЗ ім. О.М. Макарова», яке перебувало у його віданні до кінця, але злочин не було закінчено з причин, що не залежали від його волі, так як 24.02.2016 року приблизно о 13 годині, він був затриманий військовослужбовцями, які здійснюють охорону периметру вказаного державного підприємства при спробі вивезення лому сталі вид 501 до 6 мм, загальною вагою 4 480,0 кг, який перебував в його віданні за охоронювану територію підприємства.

ОСОБА_3 свою вину визнав повністю, суду пояснив, що дійсно працюючи старшим майстром участку теплових мереж теплосилового цеху комплексу № 308 ДП «ВО ПМЗ ім. О.М. Макарова», являючись матеріально-відповідальною особою, 24.02.2016 року приблизно о 13 годині, він намагався вивезти на автомобілі лом сталі, вагою 4 480 кг, який перебував у його віданні, з підприємства ДП «ВО ПМЗ ім. О.М. Макарова», для продажу.

Про винність ОСОБА_3, суд робить висновок виходячи з наступних доказів: протоколу огляду місця події та вилучення викраденого майна, відповідно до якого було затримано автомобіль, в якому знаходився лом сталі, вагою 4 480 кг (а.п. 7-11), що визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні і повернутий представнику зазначеного підприємства (а.п. 12, 13); копії договору № 807 від 11.12.2012 року, відповідно до якого обвинувачений був матеріально-відповідальною особою (а.п.101); висновку експерта № 6/34-712 від 05.04.2016 року, згідно якого встановлена ринкова вартість викраденого майна (а.п. 113-115); протоколу проведення слідчого експерименту від 22.04.2016 року, відповідно до якого обвинувачений вказав на обставини вчиненого ним злочину (а.п.145-148)

Інші докази, здобуті в ході досудового слідства не досліджувались в судовому засіданні, в зв'язку з визначенням порядку та об'єму дослідження доказів, передбаченому ч.3 ст. 349 КПК України, оскільки свідчення ОСОБА_3 відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та ніким не заперечуються.

Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 в закінченому замаху на розтрату чужого майна, яке перебувало в віданні особи, тобто в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 15 ч.2, 191 ч.1 КК України.

При призначенні виду та розміру покарання, необхідного та достатнього для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який свою вину визнав повністю, раніше не судимий, позитивно характеризується, що суд відносить до пом'якшуючих його покарання обставин. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено.

Суд вважає можливим виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, із застосуванням ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування призначеного судом покарання з випробуванням. Призначення іншого виду покарання, зокрема штрафу, суд вважає недоцільним. Суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому додаткове покарання - позбавлення права займати посади пов'язані з матеріальною відповідальністю.

Питання речових доказів суд вирішує згідно вимог ст. 100 КПК України.

Згідно ч.2 ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого фактичну вартість проведення криміналістичної експертизи, згідно наданої довідки.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 15 ч.2, 191 ч.1 КК України та призначити йому покарання у вигляді одного року позбавлення волі, з позбавленням права займати посади пов'язані з матеріальною відповідальністю строком на один рік.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбуття призначеного основного покарання, якщо засуджений протягом одного року іспитового строку, не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов'язки.

Відповідно до п.п. 2, 3 ч.1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_3, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи.

Речовий доказ - металобрухт, загальною вагою 4 480 кг, який зберігається у заступника начальника ТЕЦ комплексу № 308 ДП «ВО ПМЗ ім. О.М. Макарова» ОСОБА_5 - повернути власнику ДП «ВО ПМЗ ім. О.М. Макарова».

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави фактичну вартість проведення товарознавчої експертизи № 6/34-712 від 05.04.2016 р. у розмірі 703 грн. 68 коп., реквізити рахунку: одержувач платежу УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, номер рахунку - 31118115700004, МФО 805012, код ЄДРПОУ - 37989274, найменування установи банку - ГУДКСУ у Дніпропетровській області.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, шляхом подачі апеляційної скарги через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська.

Головуючий: К.М. Дружинін