Ухвала суду № 59761155, 16.08.2016, Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська

№ 207/2288/16-а

№ 2-а/207/59/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2016 року м. Дніпродзержинськ

Суддя Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_1 розглянувши заяву гр. ОСОБА_2 про забезпечення позову, шляхом заборони будь-яким особам встановлювати по просп. Конституції в районі будинку №15 тимчасові споруди на підставі паспортів привязки №224 та №227 від 21.10.2014, затверджених головним архітектором міста Дніпродзержинська.

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська з адміністративним позовом до до Кам'янської міської ради Дніпропетровській області, Управління містобудування та архітектури Дніпродзержинської міської ради, начальника Управління містобудування та архітектури Дніпродзержинської міської ради - головного архітектора міста Дніпродзержинська, гр. ОСОБА_3, фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування рішення Дніпродзержинської міської ради від 30.03.2016 №107-06/VII; визнання неправомірними дій Управління містобудування та архітектури та головного архітектора міста Дніпродзержинська. Також позивач ОСОБА_2 долучив до позову письмове клопотання про забезпечення позову, в якому він просить на підставі статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечити адміністративний позов шляхом заборони будь-яким особам встановлювати тимчасові споруди на підставі паспортів привязки №224 та №227 від 21.10.2014, затверджених головним архітектором міста Дніпродзержинська.

Позов, як і клопотання, обґрунтовані тим, що позивач є власником торгівельного комплексу, який розташований за адресою: м. Дніпродзержинськ, просп. Конституції, 15а. У липні 2016 року позивач дізнався про рішення міської ради від 30.03.2016 №107-06/VII, яким ФОП ОСОБА_4 надано земельну ділянку на умовах сервітуту площею 0,0060 га за адресою: просп. Конституції, в районі будівлі №15, для розміщення комплексу з двох тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності. Раніше, цій же особі 2014 році Управлінням містобудування та архітектури міської ради було оформлено паспорт привязки №227 від 21.10.2014 комплексу з трьох тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності по проспекту Конституції в районі будинку №15. Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 у 2014 році Управлінням містобудування та архітектури міської ради було оформлено паспорт привязки №224 від 21.10.2014 комплексу з трьох тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності по пр.Конституції в районі будинку №15.

Позивач вважає незаконними дії головного архітектора щодо видачі паспортів привязки №224 та №227 від 21.10.2014, а також рішення Дніпродзержинської міської ради від 30.03.2016 №107-06/VII та від 29.07.2016 №256-09/VII в частині надання ОСОБА_4 та ОСОБА_3 земельних ділянок на умовах сервітуту за адресою: просп. Конституції, в районі будівлі №15.

Позивач вважає, що встановлення тимчасових споруд згідно паспортів привязки №224 та 227 від 21.10.2014 порушує його права та інтереси, оскільки розміщення цих споруд не відповідає будівельним та протипожежним нормам. Як зазначає позивач, вказані паспорти привязки та оскаржувані рішення міської ради оформлені з порушенням норм Законів України «Про основи містобудування» та «Про землеустрій», постанови КМУ від 30.03.1994р. №198 «Про затвердження єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць»,наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №244 від 21.10.2011р. «Про затвердження порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності».

Як вбачається зі змісту позовної заяви ОСОБА_2 предметом спору є протиправність дій щодо оформлення паспортів привязки та незаконність рішень щодо надання земельних ділянок для встановлення тимчасових споруд, що може призвести до порушення протипожежних норм та, як наслідок, знищення майна позивача. Тож, на думку позивача, до закінчення розгляду справи по суті та винесення остаточного рішення є необхідним не допустити таких наслідків.

Суд, дослідивши документи, долучені до позовної заяви ОСОБА_2, оцінивши обґрунтованість клопотання про забезпечення позову, вважає за можливе забезпечити адміністративний позов шляхом заборони будь-яким особам встановлювати тимчасові споруди на підставі паспортів привязки №224 та №227 від 21.10.2014, затверджених головним архітектором міста Дніпродзержинська, оскільки позов матеріального характеру, стосується витребування зазначеного автомобіля, і його відчуження в подальшому може ускладнити виконання прийнятого судом рішення. З таких обставин для досягнення завдань адміністративного судочинства необхідно його забезпечити у запропонований заявником спосіб.

Так, відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Так, згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 117, ч. 1 ст. 118 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності субєкта владних повноважень.

Подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення субєкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення субєкта владних повноважень чи окремих його положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до субєкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обовязковою для виконання.

Клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Розглядаючи та вирішуючи по суті заявлене клопотання, суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може ускладнити або призвести до неможливості виконання судового рішення.

Частиною 4 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною 3 цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.

Суд, вирішуючи питання про задоволення клопотання позивача, враховує те, що у разі встановлення тимчасових споруд згідно спірних паспортів привязки №224 від 21.10.2014 та №227 від 21.10.2014, затверджених головним архітектором м. Дніпродзержинська, майну позивача може бути завдано шкоди внаслідок неможливості потрапляння на місце ймовірної пожежі спеціальної техніки, адже, як вбачається з документів, долучених до адміністративного позову, місце розміщення спірних тимчасових споруд знаходиться на протипожежному заїзді до торговельного комплексу, що належить позивачу.

Є очевидним, що у разі виникнення пожежі на території торгівельного комплексу позивача, тимчасові споруди, якщо такі будуть встановлені на підставі спірних паспортів привязки №224 та 227 від 21.10.2014 року, стануть перешкодою для потрапляння на місце пожежогасіння спеціальної техніки, що, в свою чергу, зробить неможливим рятування майна позивача від знищення.

Суд погоджується з твердженням позивача про те, що невжиття заходів забезпечення позову вочевидь може призвести до заподіяння шкоди майну позивача.

Для його відновлення у такому разі потрібно буде докласти значних зусиль, тому є достатні підстави для висновку про те, що у випадку незабезпечення позову, будь-які дії відповідачів та (або) інших осіб можуть неминуче призвести до заподіяння значної шкоди та грубо порушать охоронювані законом інтереси позивача щодо можливості забезпечення протипожежної безпеки свого майна.

Також суд враховує, що під час розгляду адміністративної справи суд буде зясовувати: чи з належн им дотриманням відповідного порядку, протипожежних та містобудівних норм планується встановлення тимчасових споруд.

Таким чином, перевіривши зазначені у заявленому клопотанні доводи позивача та його представника на предмет їх відповідності нормам законодавства та зясованим судом обставинам, а також оцінивши докази, які містяться у матеріалах справи, суд прийшов до висновку про обґрунтованість заявленого клопотання та, як наслідок, про наявність підстав та необхідність вжиття заходів забезпечення позову, оскільки, за переконанням суду, дійсно існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам ОСОБА_2, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

При цьому, суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову за результатами розгляду заявленого клопотання ОСОБА_2 не є вирішенням публічно-правового спору по суті без фактичного його розгляду судом. Вжиття заходів забезпечення позову, у даному випадку, суд вважає вимушеним заходом, оскільки, у ході розгляду та вирішення заявленого клопотання судом зясовано, що дійсно існують обставини, які свідчать про можливе настання негативних наслідків для позивача, для подолання яких необхідно буде докласти значних зусиль.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 117, 118, 128, 160, 165 КАС України,

У Х В А Л И В:

1. Клопотання від 10.08.2016 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: 51900, м. Камянське, вул. Горького, буд. 6, про забезпечення позову задовольнити.

2. Вжити заходів до забезпечення позову шляхом заборони будь-яким особам встановлювати по пр. Конституції в районі будинку №15 тимчасові споруди на підставі паспортів привязки №224 та №227 від 21.10.2014 року, затверджених головним архітектором міста Дніпродзержинськ Дніпропетровської області.

Ухвала підлягає негайному виконанню відповідно до ч. 5 ст. 118 КАС України у порядку, встановленому законом для виконання судових рішень.

Ухвала може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України ухвала може бути оскаржена повністю або частково шляхом подання до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська апеляційної скарги протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Тюлюнова В.Г.