Ухвала суду № 59760701, 11.07.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

11 липня 2016 р. справа № 804/4300/16

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чорна В.В., перевіривши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-фінансова група «Конкорд» до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання протиправним та скасування рішення, а також зобов’язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

08 липня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислово-фінансова група «Конкорд» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, викладене в листі від 25.02.2016 р. № 4102-10/47 про відмову позивачу у видачі висновку щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічної операцією відповідно до контракту, а також зобов’язати відповідача видати такий висновок.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 105-107 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Так, п. 1 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви, серед іншого, з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам ст. 106 КАС України.

Частиною 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» вiд 08.07.2011 р. № 3674-VI (із змінами, внесеними Законом № 484-VIIІ від 22.05.2015 р., які набрали чинності з 01 вересня 2015 року), судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду юридичною особою позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір мінімальної заробітної плати, а майнового характеру – 1,5 відсотку ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25.12.2015 р. № 928-VIII, мінімальна заробітна плата з 1 січня 2016 року встановлена на рівні 1 378 гривень.

Позивач заявив дві позовні вимоги немайнового характеру про визнання протиправним та скасування рішення, а також зобов’язання вчинити певні дії.

Частиною 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» вiд 08.07.2011 р. № 3674-VI (із змінами, внесеними Законом № 484-VIIІ від 22.05.2015 р.) визначено, що у разі, коли у позовній заяві об’єднано дві і більше вимоги немайнового характеру, судовий збір сплачується окремо за кожну вимогу немайнового характеру.

Отже, при зверненні до суду, починаючи з 1 січня 2016 року, позивачу необхідно було сплатити на реквізити суду (одержувач – УДКСУ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код ОКПО 37989253, розрахунковий рахунок 31210206784008, МФО 805012, код класифікації доходів бюджету – 22030001) судовий збір у розмірі 2 756 грн. із заявлених ним немайнових вимог.

Позивачем не долучено до позовної заяви оригінал платіжного доручення про сплату судового збору.

Водночас, позивачем надано клопотання про відстрочення сплати судового збору до винесення рішення по суті спору, яке не містить жодного обґрунтування та посилань на норми закону.

Розглядаючи питання щодо відстрочення сплати позивачем судового збору, суд виходить з того, що надання відстрочки для сплати судового збору є виключенням із загального правила, а отже, повинно застосовуватися лише у виключних випадках, підтверджених документально.

Суд також враховує позицію Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 р. «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22.05.2015 р. № 484- VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», яким рекомендовано суддям адміністративних судів враховувати під час ухвалення рішень у справах відповідної категорії Аналіз практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22.05.2015 р. № 484- VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору». Зокрема, у вказаному аналізі зазначено, що при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності таких коштів для сплати судового збору. Водночас, відсутність таких доказів чи їх неналежність є підставою для відмови у задоволенні заяви про відстрочення або розстрочення сплати судового збору.

Враховуючи вищевикладене, та зважаючи на відсутність жодних документів на підтвердження викладених у заяві про відстрочення сплати судового збору обставин, з метою дотримання рівності всіх перед законом і судом, суд не вбачає підстав для відстрочення позивачу сплати судового збору із заявлених ним майнових вимог.

У зв’язку з чим, позивачу необхідно надати оригінал документу про сплату судового збору із заявлених ним немайнових вимог на суму 2 756 грн.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 105-107 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення цих недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

у х в а л и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-фінансова група «Конкорд» - залишити без руху.

Позивачу надати строк до 22 липня 2016 року для усунення вказаних недоліків позовної заяви, а саме: надання оригіналу документа про сплату судового збору із заявлених позивачем немайнових вимог у розмірі 2 756 грн. на реквізити суду, зазначені в ухвалі.

Роз’яснити позивачу, що у відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, в разі невиконання вимог ухвали суду і неусунення недоліків до вказаного строку, позовна заява буде вважатися неподаною, і повертається особі, яка її подала.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя В. В. Чорна