Ухвала суду № 59760405, 03.08.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2016 року м. Київ К/800/24516/15

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Острович С.Е., Цвіркун Ю.І.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Коростишівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області (далі - Інспекція)

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 18.02.2015

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06.05.2015

у справі № 806/4708/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Новогородецький кар'єр" (далі - Товариство)

до Інспекції

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов подано про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 23.07.2014 № 0008401700.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 18.02.2015, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06.05.2015, позов задоволено. Судові акти зі спору мотивовані тим, що несвоєчасна сплата збору за першу реєстрацію транспортного засобу на належний казначейський рахунок сталася у зв'язку з порушенням контролюючим органом строку надання висновку про повернення платникові помилково сплачених коштів. Водночас суди зазначили, що за умови надходження коштів до бюджету їх зарахування на неналежний рахунок не може кваліфікуватися як невиконання (неналежне виконання) платником податкового обов'язку.

Законність ухвалених у справі судових актів перевіряється у порядку глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у зв'язку з касаційною скаргою Інспекції, в якій вона просить скасувати ухвалені у справі судові акти та відмовити у позові. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що сплата необхідної суми збору здійснена платником на належний казначейський рахунок із затримкою понад 30 календарних днів, що зумовлює законність застосування до Товариства оспорюваного штрафу

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення розглядуваних касаційних вимог з урахуванням з такого.

Попередніми судовими інстанціями під час розгляду справи встановлено, що Інспекцією було проведено камеральну перевірку Товариства щодо своєчасності сплати збору за першу реєстрацію колісних транспортних засобів, оформлену актом від 17.06.2014 № 5/17-41-13/32694400, якою виявлено перерахування платником цього збору в сумі 163 296 грн. із затримкою на 63 календарних дні. На підставі цього Інспекцією прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення, за яким платника зобов'язано сплатити штраф у сумі 32 659,20 грн.

Судами також встановлено, що за платіжним дорученням від 01.04.2014 № 1935 Товариство перерахувало збір за першу реєстрацію транспортного засобу в сумі 163 296 грн. на неналежний рахунок місцевого бюджету Городської сільської ради № 33217807700274.

Виявивши зазначену помилку, 07.04.2014 Товариство звернулося до Інспекції із заявою, в якій просило відповідача зарахувати вказані кошти на розрахунковий рахунок № 33211881700274, призначений для сплати даного спору; 28.05.2014 Інспекція підготувала висновок про повернення платникові з бюджету вказану суму податку як помилково сплачену; фактично зазначені кошти були зараховані на належний рахунок місцевого бюджету лише 03.06.2014.

В силу вимог пунктів 36.1, 36.2, 36.3 статті 36 Податкового кодексу України (далі - ПК) податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

За правилами пункту 38.1 статті 38 ПК виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до частини першої статті 43 Бюджетного кодексу України при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

За правилами частин четвертої, п'ятої статті 45 Бюджетного кодексу України податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном).

Порядок зарахування до державного бюджету коштів, що отримуються установами України, які функціонують за кордоном, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Керуючись наведеними законодавчими приписами суди дійшли цілком об'єктивного висновку про те, що у даному разі невірне зазначення платником номера рахунку місцевого бюджету Городської сільської ради не призвело до ненадходження відповідної суми податку до бюджету у визначений законом строк, а тому відповідні дії Товариства не утворюють податкове правопорушення, відповідальність за яке передбачена пунктом 126.1 статті 126 ПК.

З урахуванням викладеного суди правомірно задовольнили позовні вимоги Товариства, у зв'язку з чим процесуальних підстав для скасування оскаржуваних рішень судів першої і апеляційної інстанцій зі спору не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 230, 231 КАС, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Коростишівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області відхилити.

2. Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 18.02.2015 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06.05.2015 у справі № 806/4708/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:С.Е. Острович Ю.І. Цвіркун