Ухвала суду № 59760402, 03.08.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2016 року м. Київ К/800/25584/15

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Ланченко Л.В., Острович С.Е.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі - Інспекція)

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20.03.2015

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2015

у справі № 815/6871/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРМОПАЛ" (далі - Товариство)

до Інспекції

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20.03.2015, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2015, позов задоволено; скасовано податкове повідомлення-рішення від 27.11.2014 № 0003722201, згідно з яким позивачеві визначено штрафні санкції у сумі 340 грн. за порушення вимог валютного законодавства.

Судові рішення зі спору мотивовані тим, що імпортований позивачем товар у визначений законом строк перетнув митний кордон України, у зв'язку з чим у Товариства не виникло обов'язку з декларування валютних цінностей, майна і доходів за межами митної території України.

Законність ухвалених у справі судових актів перевіряється у порядку глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у зв'язку з касаційною скаргою Інспекції, в якій вона просить скасувати ухвалені у справі судові акти та відмовити у позові Товариства. Мотивуючи касаційні вимоги, скаржник зазначає, що внаслідок несвоєчасного надходження попередньо оплаченого позивачем товару за зовнішньоекономічним контрактом у Товариства з'явилися закордоном валютні цінності, що підлягають декларуванню відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 «Про систему валютного декларування і валютного контролю».

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення розглядуваних касаційних вимог виходячи з такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що Інспекцією було проведено планову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2012 по 31.12.2013, валютного та іншого законодавства за той самий період, оформлену актом від 21.11.2014 № 136/15-32-22-05/31936337.

Перевіркою виявлено наявність у платника за межами території України валютних цінностей станом на 01.04.2013 у сумі 17656,18 дол. США та станом на 01.07.2013 у розмірі 58853,94 дол. США у зв'язку з перерахуванням авансових платежів на користь нерезидента за зовнішньоекономічним контрактом від 22.10.2012 № BD-61.

В силу неподання Товариством декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України та знаходяться за її межами, Інспекцією було застосовано до позивача штрафні санкції у сумі 340 грн. згідно з оспорюваним податковим повідомленням-рішенням.

Статтею 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 «Про систему валютного декларування і валютного контролю» передбачено, що валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України. Порядок і терміни декларування встановлюються Національним банком України.

Досліджуючи об'єктивну сторону зафіксованого в акті перевірки правопорушення, суди встановили, що зазначені кошти були перераховані Товариством 20.11.2012 та 24.01.2013, відповідно, на рахунок нерезидента-постачальника JIEYANG CITY TONGXING HARDWARE INDUSTRIAL CO., LTD (Китай) за зовнішньоекономічним контрактом від 22.10.2012 № BD-614 у зв'язку з чим граничним строком надходження товару згідно із статтею 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» є 18.02.2013 та 24.04.2013, відповідно.

Згідно з визначенням, що міститься у статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», імпорт (імпорт товарів) - це купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами; моментом здійснення експорту (імпорту) є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

За правилами статті 195 Митного кодексу України переміщення товарів через митний кордон України здійснюється у пунктах пропуску через державний кордон України, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку. Переміщення окремих видів товарів через митний кордон України може здійснюватися у спеціально визначених пунктах пропуску через державний кордон України. Переліки таких товарів та пунктів пропуску затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Статтею 198 Митного кодексу України передбачено, що митному органу в пункті пропуску через державний кордон України згідно із статтею 335 цього Кодексу подаються документи, що містять відомості про товари, достатні для їх ідентифікації та необхідні для прийняття рішення про пропуск їх через митний кордон України.

Товари, що переміщуються через митний кордон України в режимі транзиту, у разі необхідності довантаження транспортного засобу або перевантаження з метою транзиту через митний склад можуть направлятися для митного оформлення в митний орган, у зоні діяльності якого буде здійснено таке перевантаження (довантаження). Митному органу в такому разі подаються лише заява перевізника і копія договору, який є підставою для перевантаження (довантаження).

Якщо за умовами перевезення митне оформлення товарів у повному обсязі здійснюється не в місці перетину митного кордону, а перевезення здійснюється із зміною транспортного засобу у пункті пропуску через державний кордон України, митному органу у пункті пропуску через державний кордон України подаються транспортні, комерційні та інші супровідні документи, що містять відомості про товари, достатні для їх ідентифікації та необхідні для прийняття рішення про можливість їх пропуску через митний кордон України.

Керуючись наведеними нормами чинного законодавства, суди дійшли цілком об'єктивного висновку про те, що з прибуттям 26.02.2013 імпортованого позивачем товару до зони митного контролю операція з імпорту цього товару завершилася; а відтак з цього часу перераховані Товариством кошти на оплату товару не можуть кваліфікуватися як валютні цінності, що належать платникові та перебувають закордоном.

Наведене виключає наявність у позивача обов'язку з подання декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України та знаходяться за її межами, а тому застосування до Товариства штрафних санкцій за неподання такої декларації є неприпустимим.

Норми матеріального права застосовані судами правильно; порушень процесуальних норм, які тягнуть зміну або скасування оскаржуваних рішень, касаційним судом не виявлено.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 231 КАС, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області відхилити.

2. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20.03.2015 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2015 у справі № 815/6871/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:Л.В. Ланченко С.Е. Острович