ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 серпня 2016 р.м.ОдесаСправа № 821/351/16
Категорія: 8 Головуючий в 1 інстанції: Попов В.Ф.
Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
судді - доповідача Косцової І.П.суддів Турецької І.О. Стас Л.В.розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Скадовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новокиївка" до Скадовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Новокиївка" звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Скадовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області від 11.03.2016 № 265/21-14-15-18 "Щодо недотримання вимог" та зобов'язати відповідача підтвердити ТОВ "Новокиївка" статус платника єдиного податку ІV групи на 2016 рік шляхом видачі довідки про підтвердження такого статусу.
В обґрунтування позову зазначено, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем безпідставно, оскільки ТОВ "Новокиївка" на момент прийняття спірного рішення було зареєстроване платником єдиного податку ІV групи і така реєстрація є безстроковою, а підстави для припинення цієї реєстрації викладені у п. 299.10 ст. 299 ПК України. Наявність податкового боргу приймається до уваги лише під час первинної реєстрації платником єдиного податку ІV групи. Крім того, спірне рішення про відмову реєстрації прийняте відповідачем після подання уточнюючої декларації, а відтак мало бути прийнятим з урахуванням такого уточнення.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року вказані вимоги задоволено в повному обсязі.
В апеляційній скарзі ДПІ, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування своїх доводів апелянт зазначив, що суд першої інстанції при вирішенні спору не дав належної правової оцінки доводам податкового органу щодо законності оскаржуваного рішення та правомірності дій посадових осіб ДПІ.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції у справі з'ясовано, що підставою для прийняття відповідачем рішення, яке є предметом оскарження, стала та обставина, що станом на 01.01.2016 року ТОВ "Новокиївка" мало податковий борг по податку орендної плати з юридичних осіб в сумі 221,39 грн., у звязку з чим податковий орган відмовив Товариству у реєстрації платником податку четвертої групи на 2016 рік.
Вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки надмірно нараховані зобов'язання із земельного податку (підстава для виникнення податкового боргу) були виправлені позивачем до складання податкової декларації з плати за землю (земельний податок та або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2016 рік, тобто до моменту визначення права на використання позивачем статусу платника єдиного податку на 2016 рік, позивач на 2016 рік підтвердив право на реєстрацію платника єдиного податку ІV групи.
Колегія судів висновки суду першої інстанції вважає правильними з огляду на наступне.
Відповідно до пп. 4 п.291.4 ст.291 ПК України до ІV групи платників єдиного податку відносяться сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.
За пп. 291.5-1.3 п. 291.5-1 ст. 291 ПК України не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи суб'єкти господарювання, які станом на 1 січня базового (звітного) року мають податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Відповідно до пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПК України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року: загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок; звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки; розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок; відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 19.02.15 року ТОВ "Новокиївка" засобами електронного звязку до податкового органу подано податкову звітність з орендної плати за землю на 2015 рік, в якій у рядку 1.2.1(забудівлі) зазначило суму нарахованих зобов'язань в розмірі 19 960,44 грн. за рік (а.с.8-12).
Вказані зобов'язання Товариство перерахувало до відповідного бюджету в повному обсязі у встановлені чинним законодавством строки (а.с.16-27).
Поміж тим, у рядку декларації 1.1.1.1 (рілля) Товариство помилково зазначило про сплату податку у вересні-грудні 2015 року по 74,85 грн. щомісяця, при цьому, що не використовувало на правах оренди земельні ділянки сільськогосподарського призначення, зокрема, рілля.
Вказану помилку виявлено Товариством лише у січні 2016 року, у зв'язку з чим 28.01.2016 року до податкового органу подано уточнюючу податкову декларацію з плати за землю за 2015 рік, в якій виправлено інформацію щодо податкового зобов'язання з плати за земельну ділянку сільськогосподарського призначення (а.с.13-15).
Однак, не зважаючи на зазначену обставину, податковий орган дійшов висновку, що оскільки Товариство самостійно визначило в податковій декларації вищезазначену суму податкового зобов'язання, воно є узгодженим. Несплата вказаної в декларації суми свідчить про наявність податкового боргу станом на 01 січня базового (звітного) року, що, в свою чергу, виключає можливість підтвердження статусу платника єдиного податку.
Як вірно зазначив суд першої інстанції, така позиція податкового органу не ґрунтується на законі та є помилковою, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.
Платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.
Оскільки, як вбачається з матеріалів справи, позивач самостійно виявив помилку, яка містилась у раніше поданій декларації з плати за землю, на момент подачі уточнюючої декларації податковим органом перевірка Товариства не проводилась, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що помилкове зазначення платником податку в податковій декларації податкового зобов'язання, за відсутності обов'язку та підстав його сплати, не може вважатися узгодженим, не тягне за собою обов'язок платника податку сплачувати ці суми, та, відповідно, не може вважатися податковим боргом такого платника податку.
Таким чином, оскільки у ТОВ "Новокиївка" відсутній обов'язок сплачувати земельний податок за земельну ділянку сільськогосподарського призначення у зв'язку з відсутністю факту користування такими землями, останній фактично не має податкового боргу, тому податковий орган зобов'язаний підтвердити статус платника єдиного податку ІV групи, а відтак, прийняте ним рішення, що оскаржується, є незаконним та підлягає скасуванню.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та надана правова оцінка.
Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству та доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують.
За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Скадовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області - залишити без задоволення.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новокиївка" до Скадовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.
Суддя-доповідач: І.П. Косцова
Судді: Л.В.Стас
І.О.Турецька
Судове рішення № 59760162, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 11.08.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 821/351/16. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: