Постанова № 59759837, 15.08.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 753/10085/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Коренюк А.М

Суддя-доповідач: Бабенко К.А

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 серпня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Ганечко О.М., Хрімлі О.Г, розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на Постанову Дарницького районного суду м. Києва від 01 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 01 липня 2016 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить судове рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, Постанову суду першої інстанції - скасувати, ухвалити нову Постанову, якою адміністративний позов задовольнити повністю з наступних підстав.

ОСОБА_2 з 30 липня 2003 року перебувала на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва, а з 2013 року перебуває на обліку в Дарницькому районі м. Києва та отримує пенсію згідно Закону України «Про прокуратуру».

23.03.3016 року Позивач звернулася до Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва з Заявою про перерахунок пенсії по вислузі років, за результатом розгляду якої, Листом Відповідача від 28 квітня 2016 року (вих. №24/14), копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.16), Позивачу відмовлено у проведенні перерахунку пенсії відповідно до довідки Генеральної прокуратури України № 18-426 від 09.03.2016 року.

Згідно зі ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 11.06.2003 року № 1789-XII (надалі - Закон № 1789-XII), в чинній на час призначення Позивачу пенсії редакції, Прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України від 02.03.2015 № 213-VІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (надалі - Закон № 213-VІІ), у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", "Про статус народного депутата України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про судову експертизу", "Про Національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Тобто, Законом № 213-VІІ скасовано норми, зокрема Закону № 1789-XII саме щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються, а не перераховується вже призначена раніше пенсія.

Проте, згідно зі ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу; Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй; норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до ст. 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними; конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Отже, звуження та обмеження змісту й обсягу конституційних прав шляхом прийняття нових Законів або внесення змін до чинних Законів відповідно до ст. 22 Конституції України не допускається.

Згідно з частиною дванадцятою ст. 50-1 Закону №1789-XII, у зазначеній вище редакції, обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

А Відповідно до частини сімнадцятої ст. 50-1 Закону №1789-XII у цій же редакції, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Крім того, як вбачається з п. 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі №1-15/2002 за конституційними поданнями 55 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 58, 60 Закону України «Про Державний бюджет України на 2001 рік» та Верховного суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пунктів 2, 3,4, 5, 8, 9 частини першої статті 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2001 рік» і підпункту 1 пункту 1 Закону України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» (справа щодо пільг, компенсацій і гарантій) від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, Конституційним Судом України у мотивувальній частині Рішення у справі за конституційними поданнями Міністерства внутрішніх справ України і Міністерства фінансів України щодо офіційного тлумачення положень частини шостої статті 22 Закону України "Про міліцію" та частини сьомої статті 22 Закону України "Про пожежну безпеку" від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 зазначено, що "служба в міліції, державній пожежній охороні передбачає ряд специфічних вимог, які дістали своє відображення у законодавстві. Норми, що регулюють суспільні відносини у цих сферах, враховують екстремальні умови праці, пов'язані з постійним ризиком для життя і здоров'я, жорсткі вимоги до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватись наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення. Частина п'ята статті 17 Конституції України покладає на державу обов'язки щодо соціального захисту не тільки таких громадян, а й членів їхніх сімей". Конституційний Суд України вважає, що ці положення поширюються і на службу в Збройних Силах України, Військово-Морських Силах України, в органах Служби безпеки України, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо. Конституційним Судом України зазначено, що багато таких "пільг", встановлених Законами України "Про міліцію", "Про прокуратуру" тощо, є не пільгами, а гарантіями та іншими засобами забезпечення професійної діяльності окремих категорій громадян, ефективного функціонування відповідних органів.

У зв'язку з наведеним, колегія суддів дійшла висновку, що перерахунок пенсії Позивача має здійснюватись Відповідачем за чинною на час призначення йому пенсії редакцією Закону №1789-XII, а не на час виникнення обставин для її перерахунку.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов неправильного висновку, що Відповідачем правомірно відмовлено Позивачу у перерахунку пенсії.

Згідно з частиною другою ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, вимоги якої Відповідачем не виконано.

Відповідно до ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи, порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому, Постанова Дарницького районного суду м. Києва від 01 липня 2016 року скасовується та ухвалюється нова Постанова, якою адміністративний позов задовольняється повністю.

Згідно з частиною десятою ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.

Відповідно до частини першої ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись частиною десятою статті 183-2, ст.ст. 197, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити, Постанову Дарницького районного суду м. Києва від 01 липня 2016 року скасувати, ухвалити нову Постанову, якою адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії та Рішення Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 28.04.2016 року щодо відмови ОСОБА_2 у перерахунку пенсії на підставі Заяви від 23.03.2016 та долученої до неї Довідки Генеральної прокуратури України № 426 від 09.03.2016 про заробітну плату за посадою, яку вона обіймала до звільнення з роботи, у зв'язку з виходом на пенсію.

Зобов'язати Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код за ЄДРПОУ 40379527), провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 за вислугу років згідно довідки Генеральної прокуратури України від 09.03.2016 № 426 про заробітну плату за посадою, яку вона обіймала до звільнення з роботи, у зв'язку з виходом на пенсію, відповідно до вимог статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції Закону України від 12.07.2001 № 2663-111) у розмірі 90% від середнього заробітку, зазначеного у довідці, з 01 березня 2016 року без обмеження граничного розміру пенсії та виплатити різницю з урахуванням вже виплаченої пенсії за минулий період, тобто з 01 грудня 2015 року.

Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код за ЄДРПОУ 40379527) на користь ОСОБА_2 (індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 1763 (одна тисяча сімсот шістдесят три) грн. 86 коп. судового збору, сплаченого Квитанціями від 25 травня 2016 року №12, від 14 липня 2016 року №181.

Постанова набирає законної сили з моменту її постановлення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Ганечко О.М.

Хрімлі О.Г.

Головуючий суддя Бабенко К.А

Судді: Хрімлі О.Г.

Ганечко О.М.