Ухвала суду № 59759784, 17.08.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кравченко Т.О.

Суддя-доповідач - Жаботинська С.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2016 року справа №805/1100/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Жаботинської С.В., Ханової Р.Ф., Василенко Л.А., секретар судового засідання Борисов А.А., за участю позивача ОСОБА_2, представника відповідача Віціни О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 червня 2016 р. у справі № 805/1100/16-а за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про стягнення у належному розмірі одноразової грошової допомоги та інших виплат,-

В С Т А Н О В И В:

21.04.2016 р. позивач звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просив:

- визнати нечинним, проведений відповідачем розрахунок одноразової грошової допомоги у зв'язку при звільненні з органів внутрішніх справ через скорочення штатів;

- зобов'язати відповідача перерахувати належним чином одноразову грошову допомогу при звільненні з органів внутрішніх справ через скорочення штатів;

- стягнути з відповідача на його користь недоплачену суму одноразової грошової допомоги при звільненні з органів внутрішніх справ через скорочення штатів у сумі 45 141,54 грн.;

- стягнути з відповідача на його користь суму у розмірі 7 309,52 грн., яка є матеріальною допомогою для вирішення соціально-побутових питань, передбаченою п. 2.16 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31 грудня 2007 року № 499, і права на отримання якої відповідач незаконно його позбавив;

- стягнути з відповідача на його користь суму у розмірі 14 619,04 грн., яка є грошовим забезпеченням за два місяці наступні за днем звільнення згідно з наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20 квітня 2015 року № 453 «Про внесення змін до Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31 грудня 2007 року № 499».

В обґрунтування позовної заяви зазначив, що до 06.03.2015 р. займав посаду старшого оперуповноваженого в ОВС відділу розкриття злочинів проти особи УКР ГУМВС України в Донецькій області і виконував свої функціональні обов'язки на службі.

06.03.2015 р. його ознайомили з витягом із наказу ГУМВС України в Донецькій області № 361 о/с від 07.10.2014 р. про нарахування вислуги років у зв'язку із звільненням з органів внутрішніх справ за п. 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС.

В подальшому, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва по справі № 826/5225/15 від 28.05.2015 р., залишеною без зміни ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2015 р., наказ МВС № 865 від 07.08.2014 р. та № 1680 від 27.08.2014 р. визнано протиправними, та прийнято рішення про його негайне поновлення на посаді та виплату за час вимушеного прогулу.

Відповідач протиправно не виконував рішення суду про його негайне поновлення на роботі.

Наприкінці листопада 2015 р. позивач дізнався про його поновлення на службі в ГУМВС України в Донецькій області та повторне звільнення.

02.12.2015 р. за власною ініціативою позивач прибув в ГУ Національної поліції, де його ознайомили з витягом із наказу ГУМВС України в Донецькій області від 06 листопада 2015 року № 354 о/с про звільнення з органів внутрішніх справ на підставі п. 9 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» та відповідно до п. 64 «г» Положення про порядок проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України через скорочення штатів. Також позивача проінформовано, що 03.11.2015 р., на виконання рішення суду, його було поновлено на займаній посаді. Оскільки про поновлення на роботи позивач дізнався через місяць, то у період відновлення на посаді, на службі він не перебував і до виконання функціональних обов'язків не приступав.

12 квітня 2016 року ГУМВС України в Донецькій області на банківську картку позивача перерахувано 16 989,38 грн. При цьому, на думку позивача, розрахунок здійснено виходячи із необґрунтовано заниженої суми призначеного грошового забезпечення за чотири дні листопада 2015 р., в той час, як середньомісячне грошове забезпечення, у зв'язу із вимушеним прогулом, складало 7309, 52 грн.

Позивач вважає, що відповідач повинен був здійснити розрахунок матеріальної допомоги при звільненні з урахуванням об'єктивної суми матеріального забезпечення 7309, 52 грн. і нарахувати та виплатити 62130 грн. 92 коп.

Відповідач частково виплатив грошову допомогу при звільненні в сумі 16989, 38 грн., а тому повинен сплатити недоплачену суму одноразової грошової допомоги у сумі 45 141, 54 грн. (62 130,92 грн. - 16 989,38 грн.).

Крім того, згідно наказу МВС № 453 від 20.04.2015 р. «Про внесення змін до інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішній справ, затвердженої наказом МВС України № 499 від 31.12.2007 р.» відповідач повинен виплатити позивачу грошове забезпечення за два місяці з дня, наступного за днем звільнення - з 07.11.2015 р. у розмірі 14619 грн. 04 коп.

Також зазначає, що ГУМВС України в Донецькій області поновивши його на посаді формально на чотири дні, порушивши процедуру і порядок протизаконно позбавило права на отримання матеріальної допомоги, що передбачена п. 2.16 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ. Позивач вважає, що мав право на отримання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у розмірі 7 309,52 грн.

На підставі викладеного просить позов задовольнити (а.с. 3-5).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22 червня 2016 р. позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області на користь позивача невиплачену частину одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 45 141 грн. 54 коп. з урахуванням податків, зборів та інших обов'язкових платежів.

У задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Своє рішення щодо задоволення позову суд першої інстанції мотивував тим, що позивач звільнений з посади 27 серпня 2014 року, а згодом поновлений на цій посаді на підставі рішення суду. Після поновлення на посаді наказом ГУМВС в області від 03 листопада 2015 року № 331 о/с фактично не працював.

Останні два (повних) місяці роботи (служби), з яких має обчислюватися грошове забезпечення є серпень-вересень 2014 року. Середньомісячне грошове забезпечення позивача становило 7 309, 52 грн. Таким чином, розмір одноразової грошової допомоги, що мала бути нарахована та сплачена позивачу під час його звільнення через скорочення штатів відповідно до абз. 3 п. 10 Постанови № 393, складає 62 130,92 грн.

Враховуючи, що позивачу нарахована одноразова грошова допомога у розмірі 16 989,38 грн., з відповідача необхідно стягнути невиплачену частку одноразової грошової допомоги при звільненні у сумі 45 141,54 грн. з урахуванням податків, зборів та інших обовязкових платежів.

Стосовно вимог позивача про стягнення на його користь матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань суд виходив з того, що відповідно до абз. 1 пп. 2.16.2. п. 2.16. Інструкції № 499 матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань особам рядового і начальницького складу надається протягом року за мотивованим рапортом особи рядового чи начальницького складу у розмірі, що не перевищує місячного грошового забезпечення, яке особа отримувала на день виплати. Винятків з цього правила законодавство не передбачає. З рапортом про надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань впродовж 2015 року позивач до відповідача не звертався, а тому підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.

З приводу вимог про стягнення грошового забезпечення за два місяці, наступні за днем звільненн, у сумі 14 619,04 грн., суд виходив з того, що правова норма, яка міститься в пп. 3.4.8. п. 3.4. Інструкції № 499, не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки позивач звільнений з органів внутрішніх справ через скорочення штатів внаслідок ліквідації ГУМВС в Донецькій області, а не звільнений з посади в результаті скорочення цієї посади та залишився на службі в органах внутрішніх справ, а тому, позов в цій частині не підлягає задоволенню.

Відповідач з постановою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення яким у задоволені позовні вимоги відмовити у повному обсязі.

На думку відповідача, суд при прийнятті рішення про стягнення невиплаченої частини одноразової грошової допомоги при звільненні, помилково застосував до спірних правовідносин положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100, оскільки питання проходження служби та виплати грошового забезпечення в органах внутрішніх справ регулюється законодавством про ці органи.

Відповідно до вимог ст. 195 ч. 1 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Рішення суду першої інстанції щодо відмови в задоволені позову сторонами не оскаржується.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, пояснення сторін, колегія суддів встановила наступне.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (ідентифікаційний код 08592158) зареєстроване як юридична особа 10 липня 1994 року, про що 30 листопада 2006 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесений запис за номером 1 266 120 0000 022578. З 10 листопада 2015 року відповідач перебуває в стані припинення (а.с. 32-33).

Позивач - ОСОБА_2 перебував на службі в органах внутрішніх справ з 15 серпня 1998 року по 06 листопада 2015 року (а.с. 94).

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 травня 2015 року у справі № 826/5225/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2015 року, позов ОСОБА_2 до МВС України, ГУМВС в області про визнання протиправними наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволений повністю; визнано протиправними та скасовано накази МВС України від 07 серпня 2014 року № 865 та від 27 серпня 2014 року № 1680о/с в частині звільнення позивача з органів внутрішніх справ за п. 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу; визнано протиправним та скасовано наказ ГУМВС в області від 07 жовтня 2014 року № 361о/с в частині нарахування вислуги років ОСОБА_2; поновлено позивача на посаді старшого оперуповноваженого відділу розкриття злочинів проти особи управління карного розшуку ГУМВС в області у званні майор міліції з 27 серпня 2014 року; стягнуто на користь ОСОБА_2 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 01 жовтня 2014 року до дня поновлення на посаді.

Постанова в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді та присудження виплати йому заробітної плати в межах суми стягнення за один місяць допущена до негайного виконання (а.с. 19-27).

03 листопада 2015 року ГУМВС України в Донецькій області, на підставі постанови Окружного адміністративного суді м. Києва від 28.05.2015 р., видано наказ № 331 о/с «По особовому складу», яким майора міліції ОСОБА_2 (М-124058) поновлено на посаді старшого оперуповноваженого в ОВС відділу розкриття злочинів проти особи УКР ГУМВС в Донецькій області з 27 серпня 2014 року (а.с. 91).

Із доповідної записки заступника начальника УКЗ ГУНП в області підполковника поліції Шевченко О.Ю. від 21 листопада 2015 року вбачається, що на підставі рішень судів наказом ГУМВС України в Донецькій області від 03 листопада 2015 року № 331 о/с поновлено 52 працівника органів внутрішніх справ, зокрема, ОСОБА_2

03 листопада 2015 року з телефону через ПАТ «Укртелеком» м. Маріуполь ці працівники були повідомлені, що наказом ГУМВС України в Донецькій області від 03 листопада 2015 року № 331 о/с вони поновлені на службі в ОВС та 05 листопада 2015 року їм необхідно прибути до ГУМВС України в Донецькій області (а.с. 92).

Позивач фактично до виконання службових обов'язків з 03.11.2015 р. не приступив.

Із витягу наказу начальника ГУМВС України в Донецькій області від 06 листопада 2015 року № 354 о/с «По особовому складу» вбачається, що згідно з п. 9 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» та відповідно до Положення про порядок проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ майор міліції ОСОБА_2 (М-124058), старший оперуповноважений з ОВС відділу розкриття злочинів проти особи УКР ГУМВС України в Донецькій області, звільнений з органів внутрішніх справа у запас Збройних Сил (із постановкою на військовий облік) за п. 64 «г» (через скорочення штатів) з 06 листопада 2015 року (а.с. 14, 93).

Наказом голови ліквідаційної комісії ГУМВС України в Донецькій області від 01 лютого 2016 року № 8 о/с лк «По особовому складу» внесено зміни до наказу від 06 листопада 2015 року № 354 о/с в частині звільнення майора міліції ОСОБА_2 (М-124058) - старшого оперуповноваженого в ОВС відділу розкриття злочинів проти особи управління карного розшуку ГУМВС в області, яким вирішено вважати вислугу років на 06 листопада 2015 року у календарному обчисленні та для виплати грошової допомоги 17 років 02 місяці 21 день, у пільговому обчисленні 20 років 09 місяців 23 дні (а.с. 95).

Згідно з довідкою Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУМВС України в Донецькій області від 13 травня 2016 року № 224, позивачу нарахована одноразова грошова допомога при звільненні у розмірі 16 989,38 грн., з розрахунку місячного грошового забезпечення, встановленого на день звільнення - 1 998,75 грн. (посадовий оклад 900,00 грн. + спеціальне звання 125,00 грн. + надбавка за вислугу років (30%) 307,50 грн. + надбавка за особливі умови служби (50%) 666,25 грн.) х 50% х 17 календарних років вислуги.

12 квітня 2016 року після надходження відповідного фінансування з Державного бюджету України, одноразова грошова допомога при звільнення виплачена ОСОБА_2 з відрахуванням обов'язкових платежів у розмірі 16 734,54 грн. (а.с. 96).

Факт перерахування коштів у сумі 16 734,54 грн. на рахунок позивача підтверджено листом Відділення ПАТ «ПУМБ» Регіональний центр в м. Маріуполь від 06 травня 2016 року № MPL/88 (а.с. 97).

Грошове забезпечення позивача за червень 2014 року становило 3 361,11 грн., липень 2014 року - 6 293,29 грн., серпень 2014 року - 6 391,24 грн., вересень 2014 року - 8 227,80 грн. (а.с. 106, 12).

Із листа Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУМВС України в Донецькій області вбачається, що саме, виходячи з розміру середньомісячного грошового забезпечення 7309,52 грн. за серпень-вересень 2014 року, здійснено нарахування та виплату позивачу грошового забезпечення за час вимушеного прогулу (а.с. 13).

При вирішені справ, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно частини першої статті 18 Закону України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ (далі - Закон № 565-ХІІ) (в редакції на час спірних правовідносин) порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 (далі - Положення № 114), пункт 64 «г» встановлює, що особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі.

Статтею 19 Закону України «Про міліцію» передбачено, що форми і розміри грошового забезпечення працівників міліції встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Із матеріалів справи вбачається, що наказом ГУМВС України в Донецькій області від 06 листопада 2015 року № 354 о/с позивач звільнений з органів внутрішніх справ за п. 64 «г» через скорочення штатів.

Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 № 2262-ХІІ (далі Закон № 2262) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 2262 (на час виникнення спірних правовідносин) особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби через скорочення штатів виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за наявності вислуги 10 років і більше.

Згідно з ч. 4 ст. 9 Закону № 2262 (на час виникнення спірних правовідносин) виплата зазначеної в частині першій цієї статті одноразової допомоги при звільненні зі служби особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, транспорту, виконання кримінальних покарань, пожежної і техногенної безпеки, єдину державну податкову політику, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання.

Відповідно до Закону № 2262 та на виконання постанови Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» від 09 квітня 1992 року № 2263-ХІІ Кабінетом Міністрів України прийнята постанова «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» від 17 липня 1992 року № 393 (далі Постанова КМУ № 393).

Згідно з абз. 3 п. 10 постанови КМУ № 393 (на час виникнення спірних правовідносин) особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються зі служби через скорочення штатів, за наявності вислуги 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Вислуга років позивача на 06.11.2015 р. у календарному обчисленні для виплати грошової допомоги складає 17 років 02 місяці 21 день (а.с. 95).

Згідно з п. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07 листопада 2007 року № 1294 (далі Постанова КМУ № 1294) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до абз. 1 п. 2 постанови КМУ № 1294 виплата грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ» від 31 грудня 2007 року № 499, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 березня 2008 року за № 205/14896, затверджена Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (далі - Інструкція № 499), пункт 1.6 якої визначає, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ виплачується за місцем служби і виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом доходів і видатків органу, підрозділу, закладу чи установи МВС на грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.

Із наведеного вбачається, що відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 2262, абз. 3 п. 10 постанови КМУ № 393 позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги за місцем служби в розмірі 50 відсотків грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, а саме 17 років служби.

Проблемою даного спору є питання розміру грошового забезпечення, за який саме період має обчислюватися одноразова грошова допомога при звільненні.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем невірно визначено розмір місячного грошового забезпечення позивача для обчислення одноразової грошової допомоги, виходячи з розміру грошового забезпечення на день звільнення.

Суд апеляційної інстанції, звертає увагу, що спеціальні нормативні акти на які посилається апелянт, а саме: Закон України від 09.04.1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанову Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей», постанову Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу", наказ Міністерства внутрішніх справ України від 31 грудня 2007 року № 499, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12 березня 2008 року за № 205/14896 «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ", інструкцію «Про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ» № 114 регулюють порядок, умови, склад, розміри виплати грошового забезпечення, разом з цим ці норми не регулюють порядок обчислення середньої заробітної плати.

Порядок обчислення середньої заробітної плати, у тому числі, у випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати регулюється Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі Порядок № 100)

Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати (крім обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток та для виплати компенсації за невикористані відпустки) середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку ( абз., 1, 3, 4 п. 2 Порядку № 100).

Позивач звільнений з органів внутрішніх справ 06 листопада 2015 року. Перше звільнення мало місце 27 серпня 2014 року, проте після цього, як встановлено судом першої та апеляційної інстанцій у справі № 826/5225/15, він фактично працював впродовж серпня та вересня 2014 року та отримував грошове забезпечення за цей період (а.с. 19 - 26).

Відповідно ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини не підлягають доведенню під час розгляду цієї справи.

Порядок та умови збереження грошового забезпечення визначені п. 2.18 Інструкції № 499, згідно з яким особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, призначеним на керівну та педагогічну роботу зі спеціальних дисциплін у вищі навчальні заклади МВС, у кожному конкретному випадку можуть бути збережені посадові оклади за останніми до призначення в навчальні заклади основними (які виконуються не тимчасово) штатними посадами Міністром внутрішніх справ України; у такому самому порядку можуть бути збережені посадові оклади за останньою штатною посадою особам середнього, старшого і вищого начальницького складу, призначеним на керівну та педагогічну роботу зі спеціальних дисциплін у вищих училищах професійної підготовки та навчальних центрах підготовки працівників органів внутрішніх справ.

Згідно абз. 6 п. 2 Порядку № 100 час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.

Судом встановлено, що після поновлення позивача на посаді наказом ГУМВС в області від 03 листопада 2015 року № 331о/с позивач фактично не працював.

Таким чином, останні два (повних) місяці роботи (служби), з яких має обчислюватися грошове забезпечення є серпень-вересень 2014 року.

Грошове забезпечення позивача за серпень 2014 року становило 6 391,24 грн., за вересень 2014 року - 8 227,80 грн.

Середньомісячне грошове забезпечення позивача становило 7 309,52 грн. (6 391,24 грн. + 8 227,80 грн.: 2 = 7 309,52 грн.).

Таким чином, розмір одноразової грошової допомоги, що підлягала нарахованню та сплаті позивачу під час його звільнення через скорочення штатів становить 62 130,92 грн. (7 309,52 грн. х 50% х 17).

Відповідачем позивачу нараховано і виплачено одноразову грошову допомогу у розмірі 16 989,38 грн., а тому стягненню підлягає невиплачена частка одноразової грошової допомоги при звільненні у сумі 45 141,54 грн. з урахуванням податків, зборів та інших обов'язкових платежів (62 130,92 грн. 16 989,38 грн. = 45 141,54 грн.).

Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги доводи апелянта щодо помилкового застосував судом першої інстанції до спірних правовідносин положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100 із підстав викладених вище.

Таким чином, враховуючи наявні докази в матеріалах справи, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги апелянта не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, справа по суті вирішена правильно і підстави для скасування або змини постанови відсутні.

Керуючись ст .ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 червня 2016 р. у справі № 805/1100/16-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі.

У повному обсязі ухвала виготовлена 17.08.2016 р.

Головуючий суддя С.В. Жаботинська

Судді Р.Ф. Ханова

Л.А. Василенко