Ухвала суду № 59759766, 17.08.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Скочій Г.Д.

Суддя-доповідач - Жаботинська С.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2016 року справа №812/320/16

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Жаботинської С.В., суддів Василенко Л.А., Ханової Р.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Луганського обласного військового комісаріату на постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 15 червня 2016 року у справі № 812/320/16 за позовом ОСОБА_2 до Луганського обласного військового комісаріату, третя особа - Сєвєродонецький мійський військовий комісаріат про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати відмову відповідача у оформлені документів на призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням 3 групи інвалідності згідно постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975-неправомірною та зобов'язати відповідача прийняти документи для призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням 3 групи інвалідності згідно постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 та направити їх до комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та осіб звільнених з військової служби.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що він є учасником бойових дій та інвалідом 3 групи, що підтверджується посвідченням, яке видано 18.02.2015 року. Інвалідність позивач отримав внаслідок поранення, яке отримав у 1981 році під час проходження військової служби у складі діючої армії у період бойових дій.

Відповідно до п. 6 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975 військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин призначається і виплачується одноразова грошова допомога у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

04.03.2016 року позивач звернувся до Луганського обласного військового комісаріату через Сєвєродонецький міський військовий комісаріат з заявою про виплату одноразової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 р. № 975. До заяви, крім копії паспорту, військового квитка та ідентифікаційного номеру, позивачем було надано наступні документи: копія посвідчення інваліда війни 3 групи; копія довідки МСЕК від 02.03.2016 р., якою підтверджується інвалідність, яка настала внаслідок поранення; копія висновку спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи; копія витягу із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв. Усі медичні документи підтверджують той факт, що інвалідність настала внаслідок його поранення при проходженні військової служби в країнах де велись бойові дії.

15.03.2016 року відповідачем відмовлено у оформлені та призначені допомоги. Свою відмову відповідач мотивує тим, що позивачем не надано документ, який підтверджує факт отримання поранення під час виконання обов'язків військової служби.

За таких обставин, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Постановою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 15 червня 2016 року позовні вимоги задоволено повністю.

Визнано відмову Луганського обласного військового комісаріату у оформленні та направленні документів для призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням 3 групи інвалідності, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року за № 975 - неправомірною.

Зобов'язано Луганський обласний військовий комісаріат прийняти документи для призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням 3 групи інвалідності згідно постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року за № 975 та направити їх до комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та осіб звільнених з військової служби.

При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем до Луганського обласного військового комісаріату надано усі документи, які підтверджують той факт, що інвалідність настала внаслідок поранення під час виконання обов'язків військової служби.

Не погодившись з таким рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначає, що позивачем необхідно подати до Луганського обласного військового комісаріату вичерпний перелік документів, одним з яких є наступний: документ, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або калцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодженя (копія акта про нещасний випадок, складеного за матеріалами розслідування військової частини, або довідки командира військової частини про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), зокрема, про те, що поранення (контузія, травма, каліцтво) не пов'язане з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком учинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, - у разі якщо поранення (контузія, травма або каліцтво) не пов'язане з виконанням обов'язків військової служби).

Зазначає, що такий документ позивачем не надавався.

В разі неподання цього документу, оформляти та подавати в Департамент фінансів Міністерства оборони України, неповний комплект документів, Луганський обласний військовий комісаріат не тільки не має підстав, а і це є порушенням законодавства.

Згідно статті 197 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає останні необґрунтованими, а постанову суду такою, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач є учасником бойових дій та інвалідом 3 групи, що підтверджується посвідченням серії № 050789 від 02.03.2016 року (а. с. 14).

04 березня 2016 року позивач звернувся до Луганського обласного військового комісаріату з комплектом документів на виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням 3 групи інвалідності, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975.

До заяви, крім копії паспорту, військового квитка та ідентифікаційного номеру, позивачем було надано наступні документи: копія посвідчення інваліда війни 3 групи; (а.с. 14) копія довідки МСЕК від 02.03.2016 р., якою підтверджується інвалідність, яка настала внаслідок поранення, яке пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії (а.с. 6); копія висновку спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи (а.с. 7); копія витягу із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця (а.с. 8).

Листом від 15.03.2016 року № ВСЗ-138-ОГД-46 Луганський обласний військовий комісаріат відмовив у оформленні документів та направленні для призначенні позивачу одноразової грошової допомоги, посилаючись, що для прийняття рішення по суті питання потрібен документ, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане з вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Тобто, відсутній документ підтверджуючий факт отримання поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання обов'язків військової служби (а. с. 5).

При вирішенні справи, колегія суддів виходить з наступного.

Статтею 41 Закону України від 25 березня 1992 року N 2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» встановлено виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві, яка здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Статтями 16, 16-2, 16-3, 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року N 2011-ХII встановлено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:

1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби;

2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби;

3) загибелі (смерті) військовозобов'язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві;

4) встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті;

5) встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби;

6) встановлення військовозобов'язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовозобов'язаному або резервісту при виконанні обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження цих зборів, служби у військовому резерві;

7) отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності;

8) отримання військовослужбовцем строкової військової служби поранення (контузії, травми або каліцтва) у період проходження ним строкової військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності;

9) отримання військовозобов'язаним або резервістом, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, поранення (контузії, травми або каліцтва) при виконанні обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності.

Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, за умов, визначених Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу".

Військовозобов'язані та резервісти вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, служби у військовому резерві, за умов, визначених Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу", указами Президента України".

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі:

а) 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону;

б) 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).

Одноразова грошова допомога у випадках, зазначених у підпунктах 5-9 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується залежно від встановленої військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту інвалідності та ступеня втрати ним працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому у випадках, зазначених у підпункті 5 пункту 2 статті 16 цього Закону, розмір одноразової грошової допомоги не може бути меншим за 70-кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб.

У випадках, передбачених підпунктами 4-9 пункту 2 статті 16 цього Закону, одноразова грошова допомога призначається і виплачується відповідним військовослужбовцям, військовозобов'язаним або резервістам.

Встановлення інвалідності або визначення ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам здійснюється в індивідуальному порядку державними закладами охорони здоров'я відповідно до законодавства.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок).

Цей Порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст).

Відповідно до п. 3 Порядку днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть; у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Згідно ч. 1 п. 6 Порядку одноразова грошова допомога призначається і виплачується:

1) військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Відповідно до п. 11 Порядку військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.

До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

Згідно п. 19 Порядку призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста є наслідком: вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення; вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Як вже зазначалось раніше, позивач 04 березня 2016 року звернувся до Луганського обласного військового комісаріату з комплектом документів на виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням 3 групи інвалідності, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975.

15.03.2016 року відповідачем відмовлено у оформлені та призначені допомоги. Свою відмову відповідач мотивує тим, що позивачем не надано документ, який підтверджує факт отримання поранення під час виконання обов'язків військової служби.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до військового квитка № 1194927, виданого Сєвєродонецьким міським військовим комісаріатом Луганської області, позивач приймав участь у наданні інтернаціональної допомоги в Демократичній Республіки Афганістан та отримав контузію головного мозку 1981 року при виконанні обов'язків військової служби (а.с. 9-13).

Згідно довідки № 136 від 02.12.2014 р., позивач у період з 13.01.1981 року по 22.04.1982 року проходив військову службу у Республіці Афганістан; є учасником бойових дій та має право на пільги, передбачені відповідно до ст. 6, 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (а. с. 50).

Висновком спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи від 12.11.2014 року № 2006/Ж встановлено, що при огляді позивача виявлено: в лобній ділянці справа від серединної лінії (0,3*1,6см); на зовнішній поверхні правового плеча у середній третині (0,3*1,1 см); визначаються рубці подовженої форми, білуваті, неоднорідно щільні, частково спаяні з підлягаючими тканинами, втягнуті, малорухомі, що є наслідком загоєння ран, які виникли внаслідок розривної дії снаряду та могли бути спричиненні у 1981 році (а. с. 7).

Згідно витягу із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 19.11.2014 р. № 3631 поранення (контузія) позивача, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (а. с. 8).

Усі вищезазначені документи надавались відповідачу, що не заперечується останнім.

Таким чином, позивачем вищезазначеними документами підтверджено факт отримання останнім поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання обов'язків військової служби.

За правилами частин 1, 6 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

З огляду на вищевикладене, вбачається, що позивачем надано всі документи до відповідача, які підтверджують той факт, що інвалідність настала внаслідок поранення під час виконання обов'язків військової служби.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі, а саме визнання відмову Луганського обласного військового комісаріату у оформленні та направленні документів для призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням 3 групи інвалідності, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року за № 975 неправомірною, зобов'язання Луганського обласного військового комісаріату прийняти документи для призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням 3 групи інвалідності згідно постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року за № 975 та направлення їх до комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та осіб звільнених з військової служби.

З урахуванням наявних доказів в матеріалах справи, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги апелянта не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, спір за суттю вирішений вірно, підстави для скасування судового рішення відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Луганського обласного військового комісаріату - залишити без задоволення.

Постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 15 червня 2016 року у справі № 812/320/16 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя С.В.Жаботинська

Судді Л.А. Василенко

Р.Ф. Ханова