Постанова № 59757463, 15.08.2016, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2016 року справа № 823/995/16

17 год. 32 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд колегіально у складі:

головуючого судді - Бабич А.М.,

суддів: Гаврилюка В.О., Орленко В.І.,

за участю:

секретаря судового засідання - Попельнухи Ю.І.,

представника позивача - ОСОБА_1 (згідно з довіреністю),

представника відповідача - не прибув;

представника третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору - Давиденка К.А. (згідно з довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Міністерства оборони України, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору Черкаський обласний військовий комісаріат про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

28.07.2016 у Черкаський окружний адміністративний суд звернувся ОСОБА_3 (далі-позивач) до Міністерства оборони України (далі-відповідач) з адміністративним позовом про: визнання протиправним рішення про відмову у призначенні та виплаті йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю, встановленою внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби (п.42 протоколу від 03.06.2016 №43 засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби); зобов'язання повторно розглянути його заяву від 25.02.2016 про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю, встановленою внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, та виплатити вказану допомогу у встановленому законодавством розмірі.

До участі у справі залучено як третю особу на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору Черкаський обласний військовий комісаріат.

Позов мотивовано тим, що позивачу всупереч вимогам чинного законодавства, у тому числі міжнародних угод країн-учасниць СНД, відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю, що настала внаслідок проходження ним військової служби. Тому просив задовольнити позов.

Відповідач проти позову заперечував з тих підстав, що оскільки позивач звільнений з військової служби Російської Федерації, не має права на грошову допомогу за отримане там захворювання. Також зауважував, що виплата вищевказаної допомоги здійснюється обласним військовим комісаріатом. Тому вимоги до відповідача вважає необгрунтованими.

Представник третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору заперечував проти позову, підтримавши правову позицію відповідача, та звертав увагу, що на час отримання позивачем інвалідності законодавство України не передбачало одноразової грошвої допомоги військовослужбовцям. Тому просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення осіб, які брали участь у справі, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, з огляду на таке.

Суд встановив, що 09.02.2013 спеціальна фтизіопульмологічна МСЕК встановила позивачу 3-тю групу інвалідності, яка пов'язана з проходженням військової служби. У подальшому 22.06.2015 Черкаська обласна МСЕК встановила йому 1 групу інвалідності.

25.02.2016 позивач звернувся до Черкаського обласного військового комісаріату з заявою (вх.№139) про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю, пов'язаною з проходженням військової служби, до якої додав копії: паспорта та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, довідок МСЕК про встановлення груп інвалідності, свідоцтва про хворобу, витягу наказу про звільнення, довідки про розмір грошового забезпечення. Ці матеріали вказаний державний орган направив відповідачу для прийняття висновку щодо можливості виплати такої допомоги.

Спірним рішенням, оформленим протоколом від 03.06.2016 №43(пункт 42), Комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби відмовила позивачу у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку з тим, що він звільнений 19.03.1993 у запас із Збройних Сил Російської Федерації, а законодавство України не передбачає здійснення виплат військовослужбовцям інших країн.

Для вирішення спору, оцінки спірного рішення та доводів сторін суд врахував обов'язок державних органів, їх посадових та службових осіб згідно з абзацом другим ст.19 Конституції України діяти виключено в межах, порядку та у спосіб, що визначені законом.

Суд врахував, що на час встановлення позивачу 3 групи інвалідності (09.02.2013) питання виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовців регулювались постановою КМУ від 28.05.2008 №499 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб» (далі - Порядок №499), підп.2 п.2 додатку якої встановлено, що одноразова грошова допомога виплачується військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) - інвалідам III групи у разі настання інвалідності в період проходження військової служби та особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби чи після закінчення зазначеного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період її проходження, у розмірі 20-місячного грошового забезпечення.

Після встановлення позивачу 3-ї групи інвалідності за отриманням вищевказаної допомоги він не звертався.

На момент встановлення позивачу 1 групи інвалідності (22.06.2015) питання виплати відповідної одноразової грошової допомоги врегульовані Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 (далі - Порядок №975).

Підп.1 п.6 Порядку №975 встановлено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи.

На підставі п.11 Порядку №975 військовослужбовець, якому виплачується одноразова грошова допомога, у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає за місцем проходження служби (зборів) або уповноваженому структурному підрозділу державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (уповноважений орган) заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності та довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.

Абз.7 п.4.7. Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2014 року №530, встановлено, що документи на одержання одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності особам, звільненим з військової служби (зборів, резерву), оформляє та подає в Департамент фінансів Міністерства оборони України обласний військовий комісар за місцем проживання цих осіб.

П.13 Порядку №975 встановлено, що керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

З аналізу наведених норм вбачається, що призначення та виплата вищевказаної допомоги здійснюється розпорядником бюджетних коштів, що здійснює керівництво військовими формуваннями, а уповноважений орган видає наказ про таку виплату на підставі відповідного рішення розпорядника бюджетних коштів. Отже позовні вимоги щодо стягнення вищезгаданої допомоги з відповідача є безпідставними.

Суд звернув увагу, що позивача звільнено з військової служби за службовою невідповідністю в запас з посади начальника третього відділу Малоярославецького районного військового комісаріату Калузької області згідно з наказом начальника штабу Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації від 23.12.1992 №46 (по особовому складу). Наказом Малоярославецького районного військового комісара від 15.03.1993 №32 (по стройовій частині) його виключено зі списків особового складу та знято з усіх видів забезпечення.

Витягом з протоколу від 12.06.2012 №1158 засідання Центральної віськово-лікарської комісії зі встановлення причинного звя'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Міністерства оборони України підтверджується, що хвороба позивача, підтверджена документами у т.ч. за 2011 рік, пов'язана з проходженням військової служби.

Суд врахував, що після звільнення з військової служби в РФ позивач з 23.06.1993 працював на різних посадах у Черкаському МВК, але не проходив в Україні військової служби. 15.05.1995 він прийняв присягу державного службовця з присвоєнням 14 рангу державної служби. Наказом військового комісара Черкаського ОМВК від 30.05.2012 №32 позивача звільнено зі служби на підставі Закону України «Про державну службу».

Отже позивач проходив військову службу до березня 1993 року та звільнений з неї у Російській Федерації, що підтверджується даними копії його військового квитка (а.с.46-48) та атестаційного листа від 15.08.1996 (а.с.52). При цьому на території України позивач працював лише на посадах державної служби, що підтверджується даними його трудової книжки.

Суд також звернув увагу, що Закон №2011-ХІІ, Порядки №499 та №975 не передбачають виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю військовослужбовцям збройних сил інших країн, у т.ч. Російської Федерації.

З приводу твердження позивача про поширення на нього положень Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 25.03.1992 №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ) суд врахував таке.

Абзац перший ст.5 Закону №2011-ХІІ визначає, що військовослужбовці - громадяни України, які проходять службу на території України, беруть участь у всеукраїнському і місцевих референдумах, обирають і можуть бути обраними до відповідних місцевих рад та інших виборних державних органів згідно з Конституцією України. На них поширюються положення Закону України "Про вибори Президента Української РСР".

П.5 ч.2 ст.16 Закону №2011-ХІІ встановлено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби.

На підставі ч.2 ст.16-1 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога у випадках, зазначених у підпунктах 5 - 9 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується залежно від встановленої військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту інвалідності та ступеня втрати ним працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Стаття 1 Угоди між державами - учасницями Співдружності Незалежних Держав про соціальні і правові гарантії військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їхніх сімей від 14.02.1992 передбачає, що на громадян, які проходили військову службу у військових частинах Збройних Сил, інших військах, військових формуваннях та органах колишнього Союзу РСР, які перейшли (зараховані) на військову службу у Збройні Сили, інші війська, військові формування та органи держави - учасників СНД при їх переїзді на постійне місце проживання з однієї держави СНД до іншої, розповсюджуються права, пільги, гарантії та компенсації, встановлені законодавством та іншими нормативними правовими актами для військовослужбовців Держав Співдружності, обраного для постійного проживання.

Отже вищевказана Угода регулює питання поширення національного законодавства країни-учасниці СНД виключно щодо захисту військовослужбовців, які проходили військову службу в РСР.

Оскільки позивач ніс військову службу в Збройних Силах Російської Федерації та звільнений з неї у запас за службовою невідповідністю, суд дійшов висновку що норми вищевказаної Угоди та Закону №2011-ХІІ на нього не поширюються.

Чинне законодавство України не передбачає права військовослужбовців інших країн, в яких вони за час служби після набуття Україною статусу незалежної держави отримали захворювання, спричинене військовою службою, та у подальшому - групу інвалідності, на отримання одноразової грошової допомоги в Україні зі вказаних підстав.

Врахувавши дійсні обстави та викладені норми законодавства, суд дійшов висновку, що під час прийняття оскаржуваного рішення відповідач діяв у межах, порядку та у спосіб, що визначені законодавством. У зв'язку з цим відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст.158 - 165, 254 - 256 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 про визнання протиправним рішення про відмову у призначенні та виплаті йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю, встановленою внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби (п.42 протоколу від 03.06.2016 №43 засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби), і зобов'язання Міністерства оборони України повторно розглянути його заяву від 25.02.2016 про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю, встановленою внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, та виплатити вказану допомогу у встановленому законодавством розмірі - відмовити повністю.

2. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, що може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з моменту отримання повного її тексту. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

3. Копію постанови направити особам, які брали участь у справі.

Головуючий суддя А.М. Бабич

Суддя В.І. Орленко

Суддя В.О. Гаврилюк

Повний текст постанови виготовлений 17.08.2016