Постанова № 59757070, 15.08.2016, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 серпня 2016 р. Справа № 814/1232/16

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Кононенка Д.Ф., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1, до за участю: позивача: ОСОБА_1 представника позивача: ОСОБА_2 представника відповідача: Барна Е.О.Військової частини В 3575, Командира Військової частини В 3575 Помазан О.В., провизнання протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до військової частини В3575, командира військової частини В3575 з вимогами про визнання протиправною відмову командира військової частини вирішити питання щодо його звільнення з військової служби за контрактом, зобов'язати військову частину в особі командира вирішити питання про його звільнення у зв'язку з закінченням строку дії контракту.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував тим, що 29.06.16 закінчився строк його п'ятирічного контракту з Міністерством оборони України про проходження військової служби в Збройних Силах України. 25.03.16 у термін, передбачений контрактом, він своєчасно повідомив відповідача про своє небажання продовжувати контракт на новий строк, але відповідачами рішення про його звільнення прийнято не було.

Відповідач позов не визнав, свої заперечення обґрунтував посиланням на те, що в теперішній час, у зв'язку з виданням Указу Президента України від 17.03.14 №303/2014 «Про часткову мобілізацію» країна перебуває у стані особливого періоду, а відповідно до ч.9 ст.23 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» у разі настання особливого періоду для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, дія контракту продовжується понад встановлені строки на період до оголошення демобілізації.

В свою чергу позивач пояснив, що неможливо вести мову про наявність особливого періоду, оскільки мобілізація вже завершилась, нової хвилі мобілізації не проводиться, та вже було декілька Указів Президента України про демобілізацію. Крім того, жоден з органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій не функціонує в режимі особливого періоду.

Дослідив матеріали справи, вислухав позивача, представників сторін, суд встановив наступне.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 04.07.11 уклав контракт з Міністерством оборони України на проходження військової служби у Збройних Силах України строком на п'ять років.

Відповідно до п.11 Контракту він набирає чинності з 29.06.11.

Відповідно до п.4 Контракту сторони зобов'язуються не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку контракту повідомити одна одну про бажання або небажання укладати новий контракт чи відмову в його укладанні із зазначенням причин.

ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом у військовій частині В3575 на посаді старшого офіцера відділення по роботі з особовим складом.

25.03.16 ОСОБА_1 подав рапорт командиру військової частини В3575 про своє небажання укладати новий контракт з Міністерством оборони України.

31.03.16 командиром військової частини В3575 було повідомлено ОСОБА_1 про те, що відповідно вимог ч.9 ст.23 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» дія контрактів продовжується понад встановлені строки у зв'язку з особливим періодом, окрім випадків, визначених ч.8 ст.26 Закону.

29.06.16 командиром військової частини В3575 видано наказ №139 про продовження військової служби старшому офіцеру відділення по роботі з кадрами капітану ОСОБА_1 понад встановлений строк на період до оголошення демобілізації.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про оборону» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до ч.8 ст.4 Закону, з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

На час особливого періоду дія будь-яких прийнятих до настання цього періоду нормативно-правових актів, що передбачають скорочення чисельності, обмеження комплектування або фінансування Збройних Сил України, інших військових формувань чи правоохоронних органів спеціального призначення, зупиняється.

Таким чином, законодавство чітко пов'язує настання особливого періоду з оголошенням мобілізації.

Враховуючи, що Указами Президента України від 17.03.14 №303/2014 «Про часткову мобілізацію», від 06.05.14 №454/2014 «Про часткову мобілізацію», від 21.07.14 №607/2014 «Про часткову мобілізацію», від 14.01.15 №15/2015 «Про часткову мобілізацію» було оголошено мобілізацію, з 17.03.14 в Україні розпочався особливий період.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про оборону», ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період не завершується процесом мобілізації, а й охоплює воєнний час та частково післявоєнний час.

Враховуючи, що в теперішній час продовжують військову службу військовослужбовці, призвані за мобілізацією відповідно до Указу Президента України від 14.01.15 №15/2015, відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» частина територій України є тимчасово окупованою внаслідок збройної агресії Російської Федерації, немає підстав вважати, що особливий період в Україні закінчився.

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» для громадян, які приймаються на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення правового режиму воєнного стану та призначаються на посади, строк військової служби в календарному обчисленні встановлюється до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію.

Таким чином, враховуючи, що в теперішній час в України запроваджено особливий період, у відповідачів не було правових підстав для прийняття рішення про звільнення позивача з військової служби.

В задоволенні позову належить відмовити. Судові витрати покласти на позивача.

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання у повному обсязі.

Суддя В. В. Біоносенко

Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України постанова складена у повному обсязі 16.08.16

Суддя В.В. Біоносенко