Ухвала суду № 59757063, 16.08.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення подання без руху

16 серпня 2016 року № 810/2563/16

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши подання Гадяцької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «ХАС» як уповноваженої особи за договором №60 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від 04.02.2004, Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «ХАС», Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

16 серпня 2016 року о 11 год. 23 хв. Гадяцька об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області звернулась до Київського окружного адміністративного суду з поданням до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «ХАС» як уповноваженої особи за договором №60 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від 04.02.2004, Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «ХАС», Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» про стягнення податкового боргу у розмірі 288473465,91 грн.

Розглянувши подання контролюючого органу та додані до нього матеріали, суд дійшов висновку, що дане подання підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Статтею 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративний позов - звернення до адміністративного суду (суб'єкта владних повноважень) на виконання повноважень у публічно-правових відносинах.

Відповідно до статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо: зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків; підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків; стягнення коштів за податковим боргом тощо. Подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі.

Таким чином, подання є процесуальною формою адміністративного позову, з якою органи доходів і зборів звертаються до суду у передбачених законом випадках.

При цьому, в частині, що не врегульована статтею 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, вимоги до подання визначаються загальними нормами, зокрема, статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви (у тому числі подання) додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Статтею 3 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Це означає, що за звернення до суду суб'єкта владних повноважень з поданням як формою адміністративного позову, що передбачена процесуальним законодавством, справляється судовий збір.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду від 05.02.2016 № 2 «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору».

Розміри ставок судового збору визначені статтею 4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір».

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень розмір судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати, що встановлені законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подана до суду.

Відповідно до норм Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», із 1 січня 2016 року установлено мінімальну заробітну плату у розмірі 1378,00 грн.

З подання та доданих до нього матеріалів убачається, що податковий орган просить стягнути з відповідача податковий борг у розмірі 288473465,91 грн. Вказані вимоги мають очевидний майновий характер, оскільки впливають на склад майна відповідача.

Проте заявником не долучено до подання доказів сплати судового збору у розмірі, встановленому статтею 4 Закону України від «Про судовий збір» для позовів майнового характеру.

Водночас заявник просить звільнити Гадяцьку ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області від сплати судового збору, мотивуючи це відсутністю у кошторисі Гадяцької ОДПІ за кодом 2800 «інші видатки» коштів для сплати судового збору.

Суд звертає увагу заявника, що повне звільнення від оплати усіх судових витрат застосовується до тих осіб, майнове становище яких не дозволяє взагалі робити будь-які судові витрати, оскільки це призведе до порушення або навіть зупинки роботи установи чи унеможливить реалізацію такою особою права на судовий захист.

При цьому, з огляду на відсутність передбачених критеріїв для визначення поважності таких підстав, прийняття відповідних рішень є дискреційним повноваженням суду, яке він реалізує за власними переконанням, виходячи з конкретних обставин справи.

У цьому контексті суд зазначає, що наведені заявником обставини не є підставою для звільнення від сплати судового збору, оскільки відсутність видатків на сплату судового збору не свідчить про незадовільний майновий стан заявника.

Так, Пленум Вищого адміністративного суду України Постанові від 23.01.2015 № 2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Крім цього, пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 № 484-VIII передбачено Кабінету Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Суд зазначає, що позивач не включений до числа осіб, звільнених від сплати судового збору при подачі позовів, зокрема, до адміністративного суду, що прямо передбачено Законом «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент подання позову), а тому є платником судового збору на загальних підставах.

У свою чергу, відповідно до статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Відповідно до статті 10 Кодексу адміністративного судочинства України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

У зв'язку із цим, обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.

Суд зауважує, що позивач не надав суду жодних доказів, які свідчать про його незадовільне (скрутне) матеріальне становище, неможливості перекидки бюджетних асигнувань в межах затвердженого кошторису на сплату судового збору, відсутності економії фонду оплати праці та спрямування їх на сплату судового збору, відмову відповідних органів про здійснення розподілу тощо.

За таких обставин, суд вважає, що наведені у клопотанні підстави є недостатніми для його задоволення.

Відповідно до частини четвертої статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини третьої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків. Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику подання та доданих до нього документів.

Суд зазначає, що недоліки подання можуть бути усунуті шляхом подання до суду у строк до 17 серпня 2016 року до 09 год. 30 хв. оригіналу документу про сплату судового збору, виходячи із заявлених позовних вимог з урахуванням їх майнового характеру у розмірі, що визначений статтею 4 Закону України «Про судовий збір».

Також, враховуючи те, що положеннями статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України передбачені скорочені строки розгляду подання, суд, на підставі статті 38 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне застосувати винятковий спосіб повідомлення заявника про зміст ухвали - засобами телефонного зв`язку.

Керуючись статтями 108, 160, 165, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання Гадяцької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про звільнення від сплати судового збору відмовити.

2. Подання Гадяцької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «ХАС» як уповноважена особа за договором №60 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від 04.02.2004, Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «ХАС», Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» про стягнення податкового боргу, – залишити без руху.

2. Заявнику у строк до 17 серпня 2016 року до 09:30 год. усунути наведені у даній ухвалі недоліки у вказаний у ній спосіб.

3. У разі невиконання вимог цієї ухвали подання буде вважатись неподаним і повернутим заявникові.

4. Про зміст ухвали повідомити заявнику засобами телефонного зв'язку.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали

Суддя Панченко Н.Д.