Ухвала суду № 59757045, 15.08.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення подання без руху

15 серпня 2016 року № 810/2533/16

Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши подання Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ХАС", як уповноваженої особи за договором №60 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від 04.02.2004, Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ХАС", Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків,

ВСТАНОВИВ:

15.08.2016 об 11:56 год. Миргородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області звернулась до Київського окружного адміністративного суду з поданням до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ХАС", як уповноваженої особи за договором №60 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від 04.02.2004, Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ХАС", Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування", в якому заявник просить стягнути кошти у сумі податкового боргу з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу у розмірі 8699643,61 грн. з поточних рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ХАС" як уповноваженої особи за договором №60 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від 04.02.2004, Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ХАС", Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування".

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання подання з'ясовує, зокрема, чи відповідає подання вимогам, встановленим ст.183-3 цього Кодексу, чи подано воно у строк, установлений законом, чи немає інших підстав для повернення подання, залишення його без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши подання контролюючого органу та додані до нього матеріали, суд дійшов висновку, що дане подання не відповідає вимогам ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства, у зв’язку з таким.

Абзацом 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI передбачено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Статтею 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України подання визначено як форму звернення до суду органу Державної фіскальної служби України при здійсненні ним передбачених законом повноважень.

Отже, подання як форма звернення до суду передбачена Кодексом адміністративного судочинства України.

Суд звертає увагу на те, що Закон України «Про судовий збір» не відносить подання до об’єктів, за які судовий збір не справляється, а органи Державної фіскальної служби України – до осіб, для яких встановлено пільги щодо сплати судового збору.

Отже, подання органу Державної фіскальної служби України, передбачене статтею 183-3 КАС України, є об’єктом справляння судового збору.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду від 05.02.2016 № 2 «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору».

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду суб’єктом владних повноважень або юридичною особою адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» №928-VIII від 25.12.2015 розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня – 1378 гривень, з 1 травня - 1450 гривень, з 1 грудня - 1550 гривень.

Таким чином, подання Миргородської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області №2374/10/16-20-10-19 від 15.08.2016 про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків має бути оплачено судовим збором у розмірі 130494,65 грн. (8699643,61 грн. 1,5 % = 130494,65 грн.), тобто за ставками, передбаченими за сплату судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру.

Проте, Миргородською ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області доказів сплати судового збору до подання не було додано.

В той же час, суд зазначає, що заявником в пункті 3 прохальної частини подання просить звільнити Миргородську ОДПІ від сплати судового збору, а до подання було додано письмове клопотання від 15.08.2016 №2375/10/16-20-10-19 про звільнення від сплати судового збору.

В обґрунтування клопотання про звільнення заявника від сплати судового збору заявник зазначає, що планом асигнувань Миргородської ОДПІ не передбачено коштів на сплату судового збору, а тому, враховуючи відсутність фінансування з Державного бюджету України (відсутність коштів) на момент звернення з даним поданням, наявні всі підстави для звільнення Миргородської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області від сплати судового збору.

Розглядаючи клопотання заявника про звільнення від сплати судового збору по суті, суд зазначає таке.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI.

Відповідно до статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Частиною 1 статті 8 Закону України “Про судовий збір” враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Вказані норми встановлюють можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення статей спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності (стаття 10 Кодексу адміністративного судочинства України) всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.

Таким чином, за обґрунтованим клопотанням, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд може звільнити позивача від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити або розстрочити його сплату.

У клопотанні сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та надати суду відповідні докази.

В обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору податковий орган зазначає про відсутність можливості сплатити судовий збір у зв'язку з відсутністю коштів на вказану мету.

Проте, суд звертає увагу, що в даному випадку, вказана обставина не є підставою для звільнення від сплати судового збору, оскільки відсутність видатків на сплату судового збору не свідчить про незадовільний майновий стан заявника, або інші поважні причини його матеріального становища, що можуть бути підставою для звільнення від сплати судового збору.

Так, Пленум Вищого адміністративного суду України у Постанові від 23 січня 2015 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Суд зазначає, що позивач не включений до числа осіб, звільнених від оплати судового збору при подачі позовів/подання до адміністративного суду, що прямо передбачено Законом “Про судовий збір” (в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду з поданням), а тому є платником судового збору на загальних підставах.

Крім того, суд зазначає, що у статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для розстрочення його оплати.

Відповідно до ст. 10 Кодексу адміністративного судочинства України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.

Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Більш того, суд звертає увагу, що доводи заявника щодо відсутності коштів на сплату судового збору не заслуговують на увагу, оскільки пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору” Кабінет Міністрів України було зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

За таких обставин, суд вважає, що наведені у клопотанні про звільнення від сплати судового збору підстави є недостатніми для його задоволення.

При цьому суд роз'яснює заявнику, що відмова у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору не позбавляє права Миргородську ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області звернутись з новим клопотанням про відстрочення/розстрочення сплати судового збору, додавши до такого клопотання належні докази на підтвердження його обґрунтованості.

Таким чином заявнику в порядку усунення недоліків подання необхідно надати до суду докази сплати судового збору у сумі 130494,65 грн.

Крім того, суд звертає увагу Миргородської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області на таке.

Відповідно до статті 1833 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо: зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків; підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків; стягнення коштів за податковим боргом; зобов'язання керівника підприємства провести інвентаризацію основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, які перебували або перебувають під митним контролем чи використовувались цим підприємством разом із товарами, які були поміщені у відповідний митний режим; надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Таким чином, подання є процесуальною формою адміністративного позову, з якою контролюючі органи звертаються до суду у передбачених законом випадках і можливе лише щодо обставин, передбачених ч.1 ст. 183-3 КАС України.

Правову категорію «зміст вимог подання» слід розуміти як вимогу до суду, про вчинення якої позивач вимагає постановити судове рішення, що спрямоване на задоволення певної матеріально-правової вимоги позивача.

Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб’єктивного права, зміст вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії.

Як вбачається з подання, податковий орган просить суд стягнути кошти у сумі податкового боргу з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу у розмірі 8699643,61 грн. з поточних рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ХАС" як уповноваженої особи за договором №60 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від 04.02.2004, Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ХАС" та Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування", тобто заявник в поданні просить стягнути суму податкового боргу одночасно з трьох відповідачів, не вказуючи при цьому суму стягнення окремо по кожному з відповідачів.

Таким чином, податковому органу в порядку усунення недоліків подання необхідно чітко зазначити суми податкового боргу, які заявник просить стягнути з кожного з відповідачів окремо.

Крім того, суд зазначає, що Миргородською ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області не було додано до подання доказів, які підтверджують наявність та підстави виникнення податкового боргу у ТОВ фірма "Хас", як і не надано зворотній бік інтегрованої картки платника податків з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу на підтвердження наявності податкового боргу саме у сумі 8699643,61 грн.

Вищевказані обставини вказують на невідповідність подання вимогам процесуального законодавства, у зв'язку з чим суд, враховуючи приписи абз. 1 ч. 4 статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне залишити подання без руху з наданням заявнику часу для усунення зазначених недоліків.

Так, відповідно до ч. 4 статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини третьої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків.

Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику подання та доданих до нього документів.

Повернення подання не є перешкодою для повторного звернення з ним до суду після усунення його недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.

Вказані недоліки повинні бути усунуті у строк до 11 год. 55 хв. 16 серпня 2016 року.

Зважаючи на те, що статтею 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України передбачені скорочені строки розгляду справ за зверненням органів доходів і зборів, суд вважає за необхідне застосувати винятковий засіб надсилання сторонам судових повідомлень – факсом або електронною поштою.

Керуючись статтями 108, 160, 165, 1833 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Подання Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ХАС" як уповноваженої особи за договором №60 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від 04.02.2004, Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ХАС", Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків - залишити без руху.

2. У строк до 16 серпня 2016 року до 11:55 год.

- надати докази оплати судового збору в сумі 130494,65 грн.;

- надати докази на підтвердження наявності у ТОВ фірма "Хас" податкового боргу у сумі 8699643,61 грн., в тому числі зворотній бік інтегрованої картки платника податків станом на день звернення до суду із поданням, в якій підтверджується сума, що є предметом стягнення;

- надати уточнене подання, в якому зазначити суми податкового боргу, які заявник просить стягнути окремо з кожного із відповідачів.

3. Зміст ухвали повідомити заявнику засобами телефонного зв'язку (факсом/електронною поштою).

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Кушнова А.О.