Постанова № 59757037, 12.08.2016, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2016 року справа № 813/2380/16

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Кухар Н.А.

при секретарі судового засідання Єдинак Г.Б.

за участю:

представника позивача - Жовнерович О.В.

представника відповідача - Чабан О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Львівський державний ювелірний завод» до Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень, -

в с т а н о в и в :

Державне підприємство «Львівський державний ювелірний завод»» звернулося до суду з адміністративним позовом до Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області, в якому, з врахуванням заяви про зміну позовних вимог від 26.07.2016 року за вх. № 19341 просить: визнати протиправними дій щодо проведення невстановленої законодавством перевірки та визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 22.06.2016 року № 0005491201 та № 0005501201 та від 19.07.2016 року № 0007231201.

14.07.2015 року провадження у справі відкрито. Ухвалою суду від 09.08.2016 року, об'єднано для спільного розгляду зі справою №813/2575/16.

Позовні вимоги мотивовані тим, що податковим органом було порушено порядок оформлення результатів перевірки, який здійснюється відповідно до вимог ст. 86 Податкового кодексу України. Зазначають, що акт про порушення податкового законодавства від 30.06.2016 року № 185/12-01/05785017 вручений позивачеві 05.07.2016 року, про що свідчить штамп в отриманні та реєстрації у позивача та акт про порушення податкового законодавства від 02.06.2016 року № 139/12-01/05785017 вручений позивачеві 06.06.2016 року, про що свідчить штамп в отриманні та реєстрації у позивача. Вказують, що відповідачем всупереч вимогам пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України податкові повідомлення - рішення форми «Ш» № 0005491201 та № 0005501201 прийняті на 11 (одинадцятий) день - 22.06.2016 року, тобто з порушенням строку 10 (десяти) робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку передбаченому ст. 58 Податкового кодексу України, для надсилання (вручення) податкових повідомлень - рішень. Крім того, зазначають, що неможливість встановлення виду перевірки, яка була проведена відповідачем відтак немає можливості встановити на підставі якої норми статті 86 Податкового кодексу України податковим органом складений «акт про порушення податкового законодавства» внаслідок чого прийнято податкове повідомлення - рішення від 19.07.2016 року № 185/12-01/05785017.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, наведених у позові, просить позов задоволити.

Позиція відповідача викладена у письмовому запереченні на позов та обґрунтовується тим, що перевіркою встановлено порушення позивачем сплати узгоджених грошових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням від 15.12.2014 p. № 0001052201. У зв'язку з чим, за порушення строків сплати таких зобов'язань до позивача застосовано штрафні санкції, передбачені ст. 126 Податкового кодексу України. Відповідач вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення винесено на підставі та в межах повноважень, визначених законом, а тому у задоволенні адміністративного позову слід відмовити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, з підстав наведених у запереченні на адміністративний позов.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

02.06.16 року головним державним ревізором - інспектором сектору податків і зборів з юридичних осіб Франківського відділення Залізничної ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області Грицалик О.М., проведено перевірку на предмет своєчасності розрахунків з бюджетом ДП «Львівський державний ювелірний завод» (ЄДРПОУ 05785017) за грудень 2014 року. За результатами проведеної перевірки складено акт № 139/12-01/05785017.

Як вбачається з акта перевірки, податковим органом в ході перевірки встановлено порушення: п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасна сплата узгодженої суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

На підставі акта перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення - рішення форми «Ш»:

- від 22.06.2016 року № 0005491201, яким зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 10 % у сумі 18216, 50 грн., за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг);

- від 22.06.2016 року № 0005501201, яким зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 20 % у сумі 258687, 93 грн., за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

30.06.16 року головним державним ревізором - інспектором сектору податків і зборів з юридичних осіб Франківського відділення Залізничної ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області Грицалик О.М., проведено перевірку на предмет своєчасності розрахунків з бюджетом ДП «Львівський державний ювелірний завод» (ЄДРПОУ 05785017) за грудень 2014 року. За результатами проведеної перевірки складено акт № 185/12-01/05785017.

Як вбачається з акта перевірки, податковим органом в ході перевірки встановлено порушення: п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасна сплата узгодженої суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

На підставі акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення форми «Ш»: від 19.07.2016 року № 0007231201, яким зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 20 % у сумі 55 590, 20 грн., за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

Позивач не погодився із вказаними рішеннями та оскаржив їх до суду.

При вирішенні спору по суті суд виходив з наступного.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Згідно з пунктом 76.1 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Відповідно до пункту 86.2 статті 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 86.8 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

З матеріалів справи слідує , що дана перевірка була проведена у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податковому повідомленні-рішенні від 15.12.14р. № 0001052201, а отже вважається камеральною. Таким чином, відповідач здійснюючи камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначений Податковим кодексом України.

Із матеріалів справи вбачається, що під час перевірки позивача, оформленої актом від 02.06.2016 року акт № 139/12-01/05785017 та від 30.06.2016 року № 185/12-01/05785017 встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

Щодо правомірності винесення податкових повідомлень-рішень від 22.06.2016 року № 0005491201, від 22.06.2016 року № 0005501201 та від 19.07.2016 року № 0007231201, судом встановлено, що такі рішення винесені на підставі пункту 126.1 статті 126 Кодексу.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином статтею 126 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у разі якщо ним не сплачено суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених Податковим кодексом України незважаючи на те чи сплачені такі зобов'язання в період застосування таких штрафних санкцій.

Із матеріалів справи вбачається, що під час перевірки позивача, оформленої актом від 02.06.2016 року акт № 139/12-01/05785017 встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

Судом встановлено, що позивачем прострочено сплату податкового зобов'язання, згідно з податковим повідомленням-рішенням від 15.12.14 p. №0001052201, граничний термін сплати даної суми 04.12.15р. Згідно з долученим відповідачем до матеріалів справи розрахунком штрафних санкцій, сплата узгодженого податкового зобов'язання відбулась 25.12.15 року в сумі 109983 грн., 29.12.15 року в сумі 72182,00 грн., 27.01.16 року в сумі 102818, 00 грн., 29.01.2016 року в сумі 162646 грн., 16.02.2016 року в сумі 1189 грн., 16.02.2016 року в сумі 2378, 67 грн., 26.02.2016 року в сумі 2854 грн., 29.02.2016 року в сумі 127224 грн., 24.03.2016 року в сумі 307854 грн., 29.03.2016 року в сумі 199668 грн., 26.04.2016 року в сумі 75036 грн., 24.05.2016 року в сумі 123818 грн., 27.05.2016 року в сумі 50000 грн., 30.05.2016 року в сумі 137954 грн. тобто із затримкою.

Із матеріалів справи вбачається, що під час перевірки позивача, оформленої актом від 30.06.2016 року акт № 185/12-01/05785017 встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

Судом встановлено, що позивачем прострочено сплату податкового зобов'язання, згідно з податковим повідомленням-рішенням від 15.12.14 p. №0001052201, граничний термін сплати даної суми 04.12.15р. Згідно з долученим відповідачем до матеріалів справи розрахунком штрафних санкцій, сплата узгодженого податкового зобов'язання відбулась 29.06.16 року в сумі 106046 грн., 29.06.16 року в сумі 151905,00 грн., 29.06.16 року в сумі 20000, 00 грн., тобто із затримкою.

Представником позивача в судовому засіданні вказана обставина не заперечувалась.

Оскільки Державним підприємством «Львівський державний ювелірний завод» прострочено встановлений Податковим кодексом України строк сплати узгодженого податкового зобов'язання, спірні податкові повідомлення рішення винесені з дотриманням вимог чинного законодавства України, а аргументи наведені в позовній заяві Державного підприємства «Львівський державний ювелірний завод» не спростовують наявності порушення, зафіксованого в акті перевірки, та не можуть бути підставою для їх скасування.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем не переконують в обґрунтованості позовних вимог.

Оцінюючи рішення відповідача на відповідність ч. 3 ст. 2 КАС України, суд вважає, що воно було прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України; з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та неупереджено.

З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність в діях податкового органу порушень вимог законодавства при проведенні перевірки позивача та оформлення її результатів, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення адміністративного позову про скасування прийнятих за результатами таких перевірок податкових повідомлень-рішень.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому у їх задоволенні слід відмовити повністю.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, судові витрати у формі судового збору не належить стягувати.

Керуючись ст. ст. 17 -19, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кухар Н.А.

Повний текст постанови виготовлено 16.08.2016 року.