Постанова № 59756965, 07.07.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2016 року (16:05) м. Київ 810/1666/16

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., за секретаря судового засідання Касьянової О.А., за участю представника позивача ОСОБА_1, розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції про визнання протиправними та скасування постанов.

Суть спору: ОСОБА_2 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції про визнання протиправними та скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору №46544045 від 23.02.2015 та постанов про накладення штрафу від 17.04.2015 та від 30.04.2015.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив про те, що відповідачем були безпідставно прийняті в межах виконавчого провадження № 46544045 постанова про стягнення з ОСОБА_2 виконавчого збору у розмірі 680,00 грн., постанова від 17.04.2015 про накладення на штрафу у розмірі 170,00 грн. та постанова від 30.04.2015 про накладення штрафу у розмірі 340,00 грн.

Так,зокрема, позивач зауважив про те, що ОСОБА_3 не була повідомлена про відкриття виконавчого провадження №46544045ё що на думку позивача, унеможливило самостійне виконання ним вимог відповідного виконавчого документа.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначив про те, що міським відділом державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №46544045 від 23.02.2015.

Відповідач зазначив про те, що позивач самостійно не виконав у семиденний строк вимоги вказаної постанови, що, в свою чергу, зумовило прийняття постанов про стягнення виконавчого збору та стягнення штрафу. У зв'язку з цим, відповідач вважає, що прийняття оспорюваних постанов є правомірним та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

На електрону адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання №13359 від 04.07.2016 (вх. №1014/16 від 07.07.2016) про здійснення розгляду справи без участі представника відповідача.

Присутній у судовому засіданні представник позивача надав письмові пояснення по справі, які були прийняті судом, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Враховуючи обмежені строки розгляду справи, недопущення їх порушення та безпідставного затягування вирішення спору, приймаючи до уваги, що наявні в матеріалах справи докази в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а сторони є належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

Частиною 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за відсутністю представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

20.10.2014 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області було прийнято рішення у справі № 257/8439/14-ц (2/357/2883/14), яким було зобов'язано ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні Дашаєвою Рітою Петрівною та її малолітніми дітьми квартирою №89 у будинку №13 по вул. Пролетарській у м. Біла Церква, Київської області.

21.01.2015 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області був виданий виконавчий лист № 2/357/2883/14.

Судом встановлено, що на підставі вищевказаного виконавчого листа, 13.02.2015 відповідачем було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №46544045, відповідно до якої позивачу було визначено семиденний строк на самостійне виконання рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.02.2015 державним виконавцем міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Дорошенком Р.С. було прийнято постанову про стягнення з боржника виконавчого збору, якою було постановлено стягнути з ОСОБА_2 виконавчий збір у сумі 680,00 грн.

17.04.2015 державним виконавцем міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Дорошенком Р.С. було прийнято постанову про накладення штрафу, якою було постановлено накласти на ОСОБА_2 штраф у розмірі 170,00 грн. за невиконання рішення суду в наданий строк.

В подальшому державним виконавцем міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Дорошенком Р.С. було прийнято постанову про накладення штрафу від 30.04.2015, якою було накладено на позивача штраф у розмірі 340,00 грн. за невиконання рішення суду в наданий строк.

Позивач, не погоджуючись з прийняттям вищевказаних постанов, звернувся з позовом до суду про визнання їх протиправними та скасування, з приводу чого суд зазначає наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV (надалі - Закон № 606).

Частинами 1-2 ст. 25 Закону № 606 передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові (ч. 5 ст. 25 Закону № 606).

Згідно з ч. 1 ст. 28 Закону № 606 у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення, за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавчий збір стягується в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та виконання боржником рішення після закінчення строку для самостійного його виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 28 Закону № 606 постанова про стягнення виконавчого збору виноситься під час першого надходження виконавчого документа державному виконавцю. Під час наступних пред'явлень до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання.

Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.

Постанова про стягнення виконавчого збору надсилається боржнику не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена до суду в десятиденний строк (ч. 8 ст. 28 Закону № 606).

Відповідно до ч.1 ст. 75 Закону №606 після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

Згідно із ч.2 ст.75 Закону №606 у разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення. Частиною 1 ст. 89 Закону№606 встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Відповідно до ч.2 ст.89 Закону України №606 у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону № 606 копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Отже, проаналізувавши зміст вищевказаних положень законодавства, суд дійшов висновку про те, що постанова про відкриття виконавчого провадження, постанова про стягнення з боржника виконавчого збору та постанова про накладення штрафу мають бути доведені до відома сторін виконавчого провадження: стягувача та боржника.

При цьому обов'язковою умовою для винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та постанови про накладення штрафу є невиконання боржником рішення у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, про який його має бути повідомлено шляхом вручення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Окрему увагу суд звертає на положення ч. 1 ст. 31 Закону № 606, яким встановлений прямий обов'язок державного виконавця щодо інформування сторін та учасників виконавчого провадження про перебіг виконавчого провадження, шляхом надсилання копій відповідних постанов засобами поштового зв'язку. При цьому, постанова про відкриття виконавчого провадження повинна бути надіслана рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, мотивуючи протиправність прийняття оспорюваних постанов, зазначив про те, що відповідачем не було повідомлено ОСОБА_2 про відкриття виконавчого провадження, а тому, на думку позивача, останній не мав можливості її самостійно виконати, з приводу чого суд зазначає наступне.

Судом було встановлено, що постанова про відкриття виконавчого провадження №46544045 була прийнята відповідачем 13.02.2015.

У відповідності до вимог ст. 25 Закону № 606 вказана постанова повинна була бути надіслана сторонам виконавчого провадження, у тому числі, і позивачу, не пізніше наступного дня з дня її постановлення, тобто 14.02.2015, рекомендованою кореспонденцією.

Як вбачається з листа-відповіді Центру поштового зв'язку № 1 Київської обласної дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» №27 від 10.02.2016, на адресу ОСОБА_2 за період з 13.02.2015 по 22.02.2015 жодної поштової кореспонденції, у тому числі від міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції не надходило.

Проаналізувавши вищевказаний лист-відповідь, суд дійшов висновку про те, що вказаний документ є належним та допустимим доказом, який підтверджує те, що позивач не був належним чином повідомлений про відкриття виконавчого провадження № 46544045.

Вказане свідчить про те, що відповідачем, всупереч вимогам ст.ст. 25 та 31 Закону України «Про виконавче провадження», не було дотримано порядку інформування позивача про відкриття виконавчого провадження, що, в свою чергу, унеможливило самостійне виконання позивачем положень вказаної постанови щодо усунення перешкод у користуванні відповідною квартирою.

За таких обставин, враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для прийняття відповідачем постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та постанов про стягнення штрафу.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи відповідачем не були надані належні та допустимі докази на підтвердження правомірності прийняття постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та постанов про накладення штрафу, зокрема, доказів того, що постанова про відкриття виконавчого провадження була надіслана позивачеві рекомендованою кореспонденцією та у встановлений строк, у той час як матеріали справи свідчать, що позивач не був повідомлений про відкриття виконавчого провадження і, відповідно, не мав можливості добровільно виконати судове рішення, у зв'язку з чим прийняття відповідачем спірних постанов суд вважає протиправним та необґрунтованим, що є підставою для їх скасування.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, сплачений позивачем судовий збір в сумі 551,20 грн. підлягає стягненню на його користь з Міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції.

У судовому засіданні 07.07.2016 були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Повний текст постанови складений та підписаний 12.07.2016.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2.Визнати протиправними та скасувати постанови міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції від 23.02.2015 у виконавчому провадженні №46544045 про стягнення з боржника виконавчого збору, від 17.04.2015 про накладення штрафу та від 30.04.2015 про накладення штрафу.

3.Стягнути на користь ОСОБА_2 (09100, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір в сумі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції (09100, Київська область, місто Біла Церква, бульвар Олександрійський, будинок 94, ідентифікаційний код 34846021).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Дудін С.О.