Постанова № 59756802, 09.08.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2016 р. Справа № 805/1304/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Галатіної О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецька міжнародна Школа «Григоріївська» до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, третьої особи: Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії щодо складання та подання висновку про суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню, суд -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, третьої особи: Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною щодо неподання відповідачем до органу Державної казначейської служби України висновку щодо відшкодування з бюджету сум ПДВ за березень 2014 року у розмірі 1252331,00 гривень та квітень 2014 року у розмірі 1313217,00 гривень та зобов'язати відповідача вчинити дії щодо складання та подання висновку до органу Державної казначейської служби України про суми ПДВ за березень 2014 року у розмірі 1252331,00 гривень та квітень 2014 року у розмірі 1313217,00 гривень, що підлягає бюджетному відшкодуванню.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що постановами Запорізького окружного адміністративного суду, які залишені без змін ухвалами Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у справах № 808/7416/14, 808/6759/14 було підтверджено право на отримання з бюджету відшкодування ПДВ за березень 2014 року в сумі 1252331,00 грн., та за квітень 2014 року в сумі 1313217,00 грн. (а.с. 10-21), задекларованих та заявлених позивачем на відшкодування за березень - квітень 2014 року. Проте, податковим органом неправомірно в порушення приписів абз.2 п.200.15, п.200.23 ст.200 Податкового кодексу України не було відшкодовано позивачу податок на додану вартість за березень - квітень 2014 року. Позивачем у лютому 2016 року було направлено на адресу відповідача заяву про здійснення бюджетного відшкодування з ПДВ за березень - квітень 2014 року у зв'язку з визнанням відкликаними податкові повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування (а.с. 24). Відповідач на адресу позивача надіслав відповідь у якій зазначив, що порядок відшкодування з Державного бюджету України (бюджетного відшкодування) ПДВ врегульовано ст. 200 ПК України та постановою КМУ від 17 січня 2011 року № 39 та не передбачає бюджетного відшкодування ПДВ у спосіб судового стягнення безпосередньо зі здійсненням контролю над рішенням податкових органів, ухвалених за результатами перевірки сум ПДВ, заявлених до відшкодування або окремо від здійснення такого контролю, оскільки відшкодування з Державного бюджету України ПДВ є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства (а.с. 25-26 зв.бік).

Просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, надав суду заяву від 24.11.2015року про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представником відповідача на адресу суду надіслано письмові заперечення на позов, в яких зазначив, що остаточне рішення по справі не прийняте у зв'язку з відкриттям касаційного провадження у Вищому адміністративному суду України та просив відмовити у задоволені позову у повному обсязі (а.с. 41-42).

Також зазначив, що висновок до Головного управління державної казначейської служби України у Донецькій області на відшкодування позивачу суми ПДВ за березень - квітень 2014 року не надавався (а.с. 42).

Представник відповідача до суду з'явився, надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження (т.3, а.с. 50).

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заперечень на позов не надав.

Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецька міжнародна Школа «Григоріївська» зареєстровано в якості юридичної особи 27 квітня 2010 року за кодом ЄДРПОУ 37085687, юридичною адресою підприємства є: 83001, м. Донецьк, вул. Постишева, буд.117, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 77-78).

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК) бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Для підтвердження правомірності формування сум бюджетного відшкодування платник податків у відповідності до вимог Податкового кодексу України повинен надати податковому органу документи, що підтверджують правомірність формування податкового кредиту та докази оплати.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 Податкового кодексу України.

Згідно до п. 200.1. ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу (п.200.4. ст. 200 Податкового кодексу України) -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

У справі, що розглядається, правомірність сум бюджетного відшкодування встановлена у ході розгляду справи №808/7416/14, за результатами якого постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 13 січня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2015року, позов Товариства до ДПІ задоволено у повному обсязі, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 04.06.2014 року за № 0012181501 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за березень 2014 року на суму 1252331,00 грн., та постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2015року, позов Товариства до ДПІ задоволено у повному обсязі, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 01.07.2014 року за № 0013281501 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за квітень 2014 року на суму 1313217,00 грн. (а.с. 10-21).

Алгоритм дій державних органів щодо відшкодування з Державного бюджету України (бюджетного відшкодування) ПДВ врегульовано у статті 200 ПК.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (пункт 200.7 статті 20 ПК).

Кабінет Міністрів України постановою від 17 січня 2011 року № 39 затвердив Порядок взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість (чинного на час виникнення спірних правовідносинах; далі - Порядок), яким визначено механізм їх взаємодії.

Позивач звернувся до відповідача з заявою від 15 лютого 2016року про виконання рішення суду - встановленого обов'язку щодо подання органу державної казначейської служби висновку щодо здійснення бюджетного відшкодування з ПДВ за березень - квітень 2014 року в розмірі 2565548,00 грн. (а.с. 24) яке надіслано на адресу відповідача 18 лютого 2016 року що підтверджується копією квитанції про відправлення (а.с. 23).

Відповідно до п.200.7 та п.200.10 ст.200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Відповідно до абзацу другого пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно п. 200.23 ст.200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

За змістом пункту 9 Порядку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування ПДВ з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку.

Відповідач розглянувши заяву позивача від 15 лютого 2016 року зазначив, що Порядок № 39 не передбачає бюджетного відшкодування ПДВ у спосіб судового стягнення безпосередньо зі здійсненням судового контролю над рішеннями податкових органів, ухвалених за результатами перевірки сум ПДВ, заявлених до відшкодування або окремо від здійснення такого контролю, оскільки відшкодування з Державного бюджету України ПДВ є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення такої заборгованості.

Згідно з ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

За приписами ч. 1 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України Постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Суд зазначає, що, після вступу в законну силу судових рішень у справах № 808/7416/14, 808/6759/14 бюджетна заборгованість з податку на додану вартість за березень - квітень 2014 року у сумі 2565548,00 грн. підлягає відшкодуванню.

Проаналізувавши наведені норми матеріального права, суд дійшов висновку, що бюджетне відшкодування ПДВ здійснюється органом державного казначейства з дотриманням процедури та на умовах, встановлених статтею 200 Податкового кодексу України та Порядком, на підставі податкової декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації у п'ятиденний термін з дня надходження від податкового органу висновку.

За таких обставин вимога позивача про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо неподання до органу державної казначейської служби України висновку та зобов'язання відповідача до виконання покладених на нього Законом і підзаконними актами обов'язків щодо надання органу казначейства висновку щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету є правильним способом захисту.

Аналогічної правової позиції додержується Верховний суд України в своїй постанові від 02 грудня 2015 року (реєстраційний № рішення 54438185).

Верховний Суд України дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ не є правильним способом захисту його прав. Разом з тим рішення суду про визнання протиправною бездіяльності ДПІ щодо неподання до органу ДКСУ висновку про суми відшкодування ПДВ має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Тому в цьому випадку належним правовим способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача до виконання покладених на нього законом і підзаконними актами обов'язків надання органу казначейства висновку щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з заявою щодо подання органу державної казначейської служби висновку щодо здійснення бюджетного відшкодування з ПДВ за березень - квітень 2014 року в розмірі 2565548,00 грн.

Відповідач в своїх запереченням зазначив та підтвердив факт не надання висновку до Головного управління державної казначейської служби України у Донецькій області (а.с. 42).

Суд зазначає, що податковий орган, як суб'єкт владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, має за наслідками перевірки або надати висновок із зазначенням суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування.

В даному випадку податкові повідомлення - рішення від 04.06.2014 року № 0012181501 та від 01.07.2014 року № 0013281501, як наслідок проведення податковим органом камеральної перевірки позивача з питань правомірності заявлених до відшкодування з державного бюджету сум ПДВ, заявлених у деклараціях з ПДВ за березень - квітень 2014 року, скасовано постановами Запорізького окружного адміністративного суду від 13 січня 2015 року у справі № 808/7416/14, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року та від 02 грудня 2014 року у справі № 808/6759/14, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2015 року (а.с. 10-21).

Отже, суд відзначає, що чинним законодавством України не передбачено право податкового органу з будь-яких причин утримуватись від виконання своїх обов'язків, зокрема, неподання органу казначейства відповідного висновку про відшкодування податку на додану вартість після набрання законної сили рішеннями судів першої та апеляційної інстанції у справах № 808/7416/14 808/6759/14.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статі 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що у податкового органу відсутні підстави для ненадання висновку до органу до здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та задоволення позову у повному обсязі.

У відповідності до положень ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецька міжнародна Школа «Григоріївська» до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, третьої особи: Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії щодо складання та подання висновку про суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області щодо неподання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню Товариству з обмеженою відповідальністю «Донецька міжнародна Школа «Григоріївська» (код ЄДРПОУ 37085687) за березень - квітень 2014 року у розмірі 2565548,00 гривень.

Зобов'язати Маріупольську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області скласти та подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню Товариству з обмеженою відповідальністю «Донецька міжнародна Школа «Григоріївська» (код ЄДРПОУ 37085687) за березень - квітень 2014 року у розмірі 2565548,00 гривень.

Стягнути з Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецька міжнародна Школа «Григоріївська» судовий збір у розмірі 2756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Галатіна О.О.