Постанова № 59756669, 11.08.2016, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2016 року

Справа № 803/860/16

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Дмитрука В.В.,

розглянувши в місті Луцьку в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Ратнівський молокозавод» до Ратнівської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Ратнівський молокозавод» (далі – ПАТ «Ратнівський молокозавод») звернулося з адміністративним позовом до Ратнівської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі – Ратнівська ОДПІ) про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 05.02.2016 року № Ю-78-25.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.2015 року №892 Ратнівську об’єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Волинській області реорганізовано шляхом приєднання до Ковельської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку щодо необхідності здійснити процесуальне правонаступництво та замінити неналежного позивача – Ратнівську об’єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Волинській області на належного – Ковельську об’єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Волинській області (далі – Ковельська ОДПІ).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваною вимогою відповідач вимагає від позивача сплатити суму боргу зі сплати єдиного внеску, штрафу та пені станом на 31.01.2016 року в розмірі 1 397 992,79 грн., з яких недоїмка – 1 365 301,25 грн., пеня – 32 691,54 грн. Вказана вимога була оскаржена в адміністративному порядку, проте рішенням ДФС України скаргу залишено без задоволення.

Позивач вважає вимогу Ратнівської ОДПІ про сплату боргу (недоїмки) від 05.02.2016 року № Ю-78-25 незаконною, оскільки відповідач не проводив документальну перевірку для визначення суми недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ), нарахував пеню без розрахунків, у зв’язку із чим позивач просить скасувати вказану вимогу.

В поданих до суду письмових запереченнях проти позову Ковельська ОДПІ адміністративний позов не визнала та просить суд відмовити у його задоволенні з тих підстав, що оскаржувана вимога винесена з дотриманням вимог чинного законодавства України.

Сторонами подано до суду клопотання про розгляд справи без їх участі, у зв’язку з чим судом на підставі частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) постановлено ухвалу про здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 05.02.2016 року Ратнівська ОДПІ сформувала вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-78-25 в розмірі 1 397 992,79 грн. станом на 31.01.2016 року, на підставі якої від ПАТ «Ратнівський молокозавод» вимагалося сплатити суми недоїмки зі сплати ЄСВ, штрафів та пені в загальній сумі 1 397 992,79 грн., з яких: недоїмка – 1 365 301,25 грн., пеня – 32 691,54 грн.

Позивач оскаржував дану вимогу в адміністративному порядку, однак рішеннями Головного управління ДФС у Волинській області від 05.04.2016 року №1688/10/03-20-10-03-06 та Державної фіскальної служби України від 16.05.2016 року №10684/6/99-99-11-02-02-25 скарги позивача були залишені без задоволення.

Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно із частиною другою статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідач довів правомірність оскаржуваної в даній адміністративній справі вимоги, з огляду на таке.

Згідно із частиною четвертою статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-VI (з наступними змінами та доповненнями) орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Вказані норми кореспондуються із вимогами Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року №449, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 року за №508/26953 (далі - Інструкція).

Абзацом 2 пункту 2 розділу VI Інструкції (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що у разі виявлення фіскальним органом своєчасно не нарахованих та/або несплачених платником сум єдиного внеску такий фіскальний орган обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції у порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.

Відповідно до пунктів 3-4 розділу VI Інструкції (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) фіскальні органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки) в таких випадках: якщо дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску фіскальними органами; якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; якщо платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень, і, окрім загальних реквізитів, повинна містити відомості про розмір боргу, у тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов’язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк. Вона є виконавчим документом. Сума боргу у ній проставляється у гривнях з двома десятковими знаками.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Фіскальний орган веде реєстр виданих вимог про сплату боргу (недоїмки) за формою згідно з додатком 8 до цієї Інструкції. При формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: 1 частина - літера Ю (вимога до юридичної особи) або Ф (вимога до фізичної особи), 2 частина - порядковий номер, 3 частина - літера У (узгоджена вимога).

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.

Після формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та внесення даних до відповідного реєстру вимога надсилається (вручається) платнику. При надсиланні вимоги платнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення корінець вимоги залишається у фіскальному органі. При врученні вимоги платнику під підпис така вимога залишається у платника, а корінець вимоги, на якому платник проставляє свій підпис, - у фіскальному органі.

З наведеного слідує, що вимога про сплату недоїмки надсилається платнику у випадку наявності на кінець календарного місяця недоїмки зі сплати ЄСВ. При цьому, у такому випадку вимога формується на підставі даних особових рахунків платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень, у зв’язку з чим суд не бере до уваги доводи позивача про неможливість направлення йому оскаржуваної вимоги без попереднього проведення документальної перевірки.

З картки особового рахунку платника ПАТ «Ратнівський молокозавод» вбачається, що станом на 31.01.2016 року за відповідачем рахується недоїмка зі сплати ЄСВ, штрафів та пені в загальній сумі 1 397 992,79 грн., з яких: недоїмка - 1 365 301,25 грн., пеня - 32 691,54 грн. Доказів відсутності вказаної заборгованості чи її іншого розміру позивачем суду не надано.

Таким чином, виходячи із системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що вимога Ратнівської ОДПІ про сплату боргу (недоїмки) від 05.02.2016 року № Ю-78-25 надіслана позивачу з дотриманням вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», оскільки така вимога правомірно сформована на підставі даних особових рахунків платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень, а відтак в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Керуючись статтями 41, 122, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В.Дмитрук