Ухвала суду № 59756132, 16.08.2016, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

"16" серпня 2016 р. Справа № 922/208/15

Вх. номер 3805 (н.р. 208/15)

Суддя господарського суду Сальнікова Г.І.

при секретарі судового засідання Гончарові В.В.

за участю представників:

стягувача - ОСОБА_1 (дов. №08-11/7216/2-15 від 26.11.2015 року);

заявника (боржника) - ОСОБА_2 (дов. б/н від 22.01.2016 року)

розглянувши заяву ФОП ОСОБА_3 про розстрочку виконання рішення суду від 16.02.2016 по справі

за позовом: Харківської міської ради, м. Харків

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Харків

про повернення майна та стягнення 376 758,30 грн.

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада звернулась до господарського суду Харківської області з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, з урахуванням зави про уточнення позовних вимог від 17.03.2015 року, про стягнення з відповідача доходів, отриманих від безпідставно набутого майна в розмірі 376758,30 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 17.03.2015 р. у справі № 922/208/15 (суддя Жиляєв Є.М.) в позові відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.06.2015 р. у справі № 922/208/15 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Пушай В.І., суддя Істоміна О.А.) рішення господарського суду Харківської області від 17.03.2015 р. у справі № 922/208/15 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.11. 2015 р. у справі № 922/208/15 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.06.2015 р. та рішення господарського суду Харківської області від 17.03.2015 р. у справі № 922/208/15 скасовано, а справу №922/208/15 направлено на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Рішенням господарського суду Харківської області від 16.02.2016 р. у справі № 922/208/15 (суддя Сальнікова Г.І.) позов задоволено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18 квітня 2016 р. рішення господарського суду Харківської області від 16 лютого 2016 року у справі № 922/208/15 скасовано, прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено, стягнуто з Харківської міської ради на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 8288 грн. 67 коп. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги, доручено господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

04.08.2016 до канцелярії суду від ФОП ОСОБА_3 надійшла заява про розстрочку виконання рішення суду від 16.02.2016.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08 серпня 2016 р. відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду заяви ФОП ОСОБА_3 про розстрочку виконання рішення суду від 16.02.2016 до повернення матеріалів справи № 922/208/15 з Вищого господарського суду України.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.07.2016 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18 квітня 2016 скасовано, рішення господарського суду Харківської області від 16.02.2016 р. у справі № 922/208/15 залишено в силі.

11.08.2016 справа №922/208/15 повернулась до господарського суду Харківської області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11 серпня 2016 р. прийнято заяву ФОП ОСОБА_3 про розстрочку виконання рішення господарського суду Харківської області від 16.02.2016 у справі №922/208/15 до розгляду та її розгляд призначено на 15.08.2016 о 10:45 год.

15.08.2016 року до канцелярії суду (вх.№26911) від представника стягувача (позивача) надійшло клопотання, в якому він просить суд відкласти розгляд справи, а також надати можливість представнику стягувача (позивача) ознайомитись з матеріалами справи.

Представник заявника (відповідача) у судовому засіданні 15.08.2016 року проти даного клопотання представника стягувача (позивача) не заперечив.

Суд, розглянувши клопотання представника стягувача (позивача) про відкладення розгляду справи та надання можливості ознайомитися з матеріалами справи, вирішив за можливе задовольнити його.

В судовому засіданні 15.08.2016 року було оголошено перерву до 16 серпня 2016 року о 12:30 год.

16.08.2016 року до канцелярії суду (вх.№27125) від представника стягувача (позивача) надійшов відзив на заяву відповідача про розстрочення виконання рішення, в якому він просить суд відмовити відповідачу ФО-П ОСОБА_3 в задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення Господарського суду Харківської області від 16.02.2016 року.

16.08.2016 року до канцелярії суду (вх.№27175) від представника заявника (відповідача) надійшли уточнення до заяви про розстрочку виконання рішення суду від 16.02.2016 року, які були прийняті судом до розгляду в порядку ст.22 ГПК України та подальший розгляд справи ведеться з урахуванням цих уточнень.

Представник стягувача в судовому засіданні 16.08.2016 року просить суд відмовити в задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення.

Представник заявника (відповідача) в судовому засіданні 16.08.2016 року просить суд задовольнити заяву відповідача про розстрочення виконання рішення, вказуючи на свій скрутний фінансовий стан.

Суд, розглянувши заяву боржника про розстрочку виконання рішення суду, заслухавши пояснення представників сторін, зазначає наступне.

Відповідно до ст.121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання, про що приймається ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку.

Для застосування передбачених цією нормою заходів, суду необхідно встановити чи є у наявності обставини, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі.

Враховуючи питання про відстрочку виконання рішення суду, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен врахувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

При вирішенні заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст.351 ЦПК України і ст.121 ГПК України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду.

Відповідно до п. 7.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.12.2012 року № 9, господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до п. 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.12.2012 року № 9, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідачем всупереч вимогам законодавства не надано, а матеріали справи не містять жодних документів, які б свідчили про неможливість виконання рішення суду від 16.02.2016 способом, встановленим наказом від 11.08.2016.

Так, для обґрунтування своєї позиції заявник повинен був надати докази на підставі яких суд може зробити висновок про його фінансовий стан.

Такі висновки суд може зробити на підставі зокрема довідки про відсутність інших поточних рахунків окрім того, який вказаний у заяві, довідки про доходи або податкової декларації про нарахування та сплату податків з органів ДФС, довідки з органів пенсійного та інших соціальних фондів, довідки з територіального органу центру зайнятості про відсутність постійного місця роботи.

В даному випадку посилання відповідача на важкий фінансовий стан не є винятковою обставиною в розумінні ст.121 ГПК України, за наявності якої можливе надання розстрочки виконання рішення суду.

Крім того, надана заявником в обґрунтування своїх вимог довідка банку про дебіторську та кредиторську заборгованість станом на 04.08.2016 року не є підставою, що ускладнює чи робить неможливим виконання рішення по даній справі.

Враховуючи те, що відповідачем до матеріалів справи не надано документів, які б свідчили про факти, що ускладнюють або виключають виконання рішення, встановити наявність у нього скрутного матеріального становища не вбачається можливим.

У п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» визначено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 121 ГПК України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Отже, розстрочка виконання судового рішення може бути встановлена судом лише за умов наявності ВИКЛЮЧНИХ ОБСТАВИН, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Підставою для розстрочки, відстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Наведена відповідачем обставина, а саме - скрутне фінансове становище, не є тією виключною обставиною, яка б давала підставу для розстрочення виконання судового рішення. Результати фінансової діяльності, скорочення обсягів виробництва, наявність кредитної заборгованості та заборгованості перед іншими контрагентами, а також тяжке матеріальне становище, стали наслідком його власної господарської діяльності, яку він здійснює на свій ризик.

Щодо того, що відмова у розстрочці може призвести до несприятливих фінансових наслідків у діяльності відповідача, суд враховує матеріальні інтереси обох сторін. Так, невиконання протягом тривалого часу рішення суду порушує матеріальні інтереси також і позивача та може призвести до негативних наслідків для останнього.

Крім того, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом у січні 2015 року.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При цьому, суд звертає увагу що у рішенні Європейського суду (п.37 рішення у справі "Деркач та Палек проти України" (заяви №№ 34297/02 та 39574/02) від 21 грудня 2004 року) наголошується, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося не виконаним на шкоду однієї зі сторін.

Згідно з ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд зазначає, що наведені відповідачем обставини не свідчать про їх винятковість, як таких, що перешкоджають виконанню рішення суду, а матеріали поданої заяви не доводять наявність конкретних обставин, що ускладнюють чи унеможливлюють виконання рішення у встановленому судом порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє в задоволенні заяви ФОП ОСОБА_3 про розстрочку виконання рішення господарського суду Харківської області від 16.02.2016 у справі №922/208/15.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 86, 121 господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви ФОП ОСОБА_3 про розстрочку виконання рішення господарського суду Харківської області від 16.02.2016 у справі №922/208/15.

Суддя Сальнікова Г.І.