Рішення № 59755584, 15.08.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.08.2016Справа № 910/10413/16

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фіто-Лек"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Рінофарм ЛТД"простягнення 41 723 грн 85 коп.Представники: від позивача: ОСОБА_1 представник за довіреністювід відповідача: не зявилисьОБСТАВИНИ СПРАВИ:

06.06.2016 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіто-Лек" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рінофарм ЛТД" про стягнення 41 723 грн 85 коп. заборгованості за повернутий товар за договором поставки № 30/15 від 15.09.2015.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договору поставки № 30/15 від 15.09.2015 не виконав взяті на себе зобовязання зі сплати коштів за повернутий товар, що був відкликаний з ринку, у звязку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 41 723 грн 85 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.06.2016 порушено провадження у справі № 910/10413/16, розгляд справи призначений на 01.08.2016.

26.07.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду, клопотання про продовження розгляду справи та клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2016 розгляд справи відкладено на 15.08.2016, у звязку з неявкою представників сторін в судове засідання та невиконанням відповідачем вимог ухвали суду.

Представник відповідача у судове засідання 15.08.2016 не зявився, клопотання про відкладення розгляду справи не подав, вимоги суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за адресою, зазначеною на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України за адресою https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch.

У судове засідання 15.08.2016 зявились представник позивача та надав пояснення по суті справи, відповідно до яких в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

У судовому засіданні 15.08.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та обєктивного вирішення справи, розгляд справи відбувається з урахуванням положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази та матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

15.09.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рінофарм ЛТД" (постачальник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фіто-Лек" (покупець за договором) укладено договір поставки № 30/15, відповідно до умов якого постачальник постачає покупцю лікарські засоби, вироби медичного призначення та інші товари лікувального, косметичного та медичного призначення (далі - товар), згідно замовлень покупця за ціною та асортиментом, що вказані в специфікації до даного договору, яка є його невідємною частиною, а покупець зобовязується оплатити поставлений товар на умовах договору.

Згідно з пунктом 2.1 договору поставка товару здійснюється зі складу постачальника, відповідно до попереднього замовлення покупця, протягом 3 календарних днів з дати отримання замовлення постачальником.

У відповідності до розділу 5 договору визначено, що покупець оплачує отриману партію продукції банківським безготівковим переказом на умовах передплати.

Положеннями пункту 4.2 договору передбачено, що покупець має право повернути, а постачальник зобовязаний прийняти товар, поставлений в рамках даного договору, в наступних випадках: у випадку нетоварного вигляду товару; у випадку заводської недоукомплектованості або заводського браку товару; у випадку відклику товару з ринку, впродовж строку вказаного в розпорядженнях уповноваженого органу або в повідомленні постачальника; у випадку закінчення терміну дії державної реєстрації або висновку санітарно-епідеміологічної експертизи.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 4 статті 265 Господарського кодексу України сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.

Реалізація суб'єктами господарювання товарів не господарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (частина 6 статті 265 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Нормами частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

У відповідності до норм частини 1 та частини 2 статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 6811 Цивільного кодексу України, у разі якщо виготовлювач товару відповідно до закону відкликає його у покупця, покупець має право вимагати від продавця або виготовлювача за своїм вибором: безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; повернення сплаченої за товар грошової суми; заміни товару на такий самий товар або на аналогічний товар з числа наявних у продавця (виготовлювача).

Сплачена за товар грошова сума, що підлягає поверненню покупцеві у разі відкликання товару, визначається виходячи з ціни такого товару на час відкликання, а в разі зниження ціни - виходячи з ціни товару на час його придбання покупцем.

Як встановлено судом, на виконання умов укладеного договору поставки № 30/15 від 15.09.2015 відповідачем був поставлений товар (лікарський засіб Лораксон пор.д/ін. 1000мгфл №12, серії 0320314) на загальну суму 213 407 грн 22 коп. на підставі видаткової накладної № 108 від 23.09.2015, який був оплачений позивачем, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 4673 від 29.09.2015.

Відповідно до розпорядження Державної служби з лікарських засобів (Держлікслужба України) № 15210-1.2/2.0/17 від 29.10.2015, № 15211-1.2/2.0/17-15 від 29.10.2015 з урахуванням листа № 15371-1.2/2.1/17-15 від 03.11.2015 заборонено реалізацію, зберігання та застосування лікарського засобу Лораксон, порошок для розчину для інєкцій по 1000 мг у флаконах № 12, та зобовязано субєктів господарювання, які здійснюють реалізацію, зберігання та застосування лікарських засобів невідкладно вжити заходи щодо вилучення з обігу вказаного лікарського засобу шляхом повернення постачальнику та/або знищення (утилізації).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, у звязку з тим відкликанням товару (лікарський засіб Лораксон пор.д/ін. 1000мгфл №12, серії 0320314) з обігу, позивач повернув, а відповідач прийняв залишки товару на загальну суму 41 723 грн 85 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи підписаними представниками сторін та скріпленими відтисками печаток сторін видатковими накладними (повернення) постачальнику № ХА-0001650 від 10.11.2015 та № ХА-0001697 від 17.11.2015.

Повноваження представника відповідача на отримання поставленого позивачем товару підтверджується належним чином оформленими довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей№ 4 від 12.11.2015 та № 6 від 18.11.2015.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання з повернення сплачених коштів за товар, що був відкликаний з ринку та прийнятий відповідачем, у звязку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем за повернутий товар у розмірі 41 723 грн 85 коп., що також не було спростовано відповідачем, зокрема, відповідачем не надано суду доказів повернення сплачених за товар коштів у розмірі 41 723 грн 85 коп.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення коштів № 126 від 05.04.2016, проте зазначена вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обовязку з повернення сплачених коштів за товар, що був відкликаний з ринку та прийнятий відповідачем, та факту наявності заборгованості у розмірі 41 723 грн 85 коп., вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості підлягають задоволенню у розмірі 41 723 грн 85 коп.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рінофарм ЛТД" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 16/108, ідентифікаційний код 39621830) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіто-Лек" (61140, м. Харків, пр-т. ГагарінаАДРЕСА_1, ідентифікаційний код 21194014) 41 723 (сорок одна тисяча сімсот двадцять три) грн 85 коп. заборгованості та 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн 00 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 17.08.2016

Суддя Н.Б. Плотницька