Рішення № 59755299, 12.08.2016, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/3038/16-ц

Провадження № 2/761/3474/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Юзькової О.Л.

при секретарі Голопич Н.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Служби зовнішньої розвідки України, Державної казначейської служби України про зобов»язання забезпечити житлом,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги наступним. Позивач є майором запасу, був звільнений з військової служби, яку проходив службі зовнішньої розвідки України, за станом здоров»я. Загальна вислуга років складає 23 роки 01 місяць та 28 днів. Відповідно до довідки відповідача, ОСОБА_1, його дружина та донька перебувають на квартирному обліку в Службі зовнішньої розвідки України у списках першочергового забезпечення житлом. Позивач із сім»єю зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 у гуртожитку у кімнаті житловою площею 18,9 кв. м. Військовослужбовцям, які мають вислугу років на військовій службі 20 років і більше, відповідно до вимог чинного законодавства України надаються житлові приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Проте, відповідач не виконав положення Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та не забезпечив позивача та його родину відповідним житловим приміщенням, чим порушив конституційні права ОСОБА_1 на житло. За таких обставин позивач просить суд визнати дії Служби зовнішньої розвідки України, пов»язаними з ненаданням житла для постійного проживання неправомірними; зобов»язати службу зовнішньої розвідки України забезпечити ОСОБА_1 та його сім»ю житловим приміщенням у порядку, передбаченому законодавством, або виділити кредит на індивідуальне будівництво чи придбання житла з погашенням їх за рахунок коштів державного бюджету України.

В подальшому представник позивача уточнював вимоги та остаточно просив суд визнати дії Служби зовнішньої розвідки України, пов»язаними з ненаданням житла для постійного проживання неправомірними; зобов»язати Службу зовнішньої розвідки України забезпечити ОСОБА_2 та його сім»ю житловим приміщенням у порядку, встановленому законодавством.

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову. Пояснив, що дійсно позивач перебуває разом із сім»єю на обліку співробітників, які потребують поліпшення житлових умов з 30.11.1998 року в списках першочергового забезпечення житловим приміщенням. Після звільнення з військової служби в запас за станом здоров»я на підставі заяви позивача разом із членами сім»ї залишено на обліку до одержання житла з державного житлового фонду. Житло, відповідно до положень ЖК України надається громадянам в порядку черговості. Позивачем не надано жодного доказу. Який свідчив би про те, що службою порушено його права. Відполвідач здійснив все необхідне для належного соціального захисту ОСОБА_1, а саме зарахував його на облік та залишив на ньому при звільненні з військової служби. Жодним актом чи дією відповідача позивачу не було відмовлено у наданні житла, а тому вимоги позивача є безпідставними.

Представник Державної казначейської служби України в судове засідання не з»явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки н повідомив.

Вислухавши пояснення представників позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Службі зовнішньої розвідки України.

Як свідчать матеріали справи, наказом СЗР України № 212-ос від 28.03.2014 р. позивач виключений зі списків особового складу з 01.04.2014 р. у зв»язку із звільненням в запас за станом здоров»я.

Вислуга років позивача. і це також не оспорюється представником служби зовнішньої розвідки України, становить 23 роки, 01 місяць та 28 днів.

Відповідно до приписів ч. 1ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами. Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла.

Як зазначає представник позивача, Служба зовнішньої розвідки України, порушила права ОСОБА_1, оскільки не виконала обов»язок надати житло для постійного проживання.

Суд не може погодитися з такими доводами, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 перебуває на квартирному обліку разом із родиною, як особа, що потребує поліпшення житлових умов.

За заявою позивача, після його звільнення в запас Службою зовнішньої розвідки України, відповідно до п. 29 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженому постановою КМУ від 03.08.2006 р. № 1081, зважаючи на рішення Житлово-побутової комісії відповідача від 05.08.2014 р. ОСОБА_1 разом із родиною залишено на обліку до одержання житла з державного житлового фонду.

Відповідно до положень ст.. 42 ЖК УРСР Жилі приміщення надаються тільки громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов та внесені до єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

В свою чергу відповідно до положень ст.. 43 ЖК УРСР Громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості.

Також як свідчить п. 1 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженому постановою КМУ від 03.08.2006 р. № 1081, даний порядок визначає механізм забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців, у тому числі звільнених в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов після звільнення та членів їх сімей.

Згідно до п. 32 Порядку, військовослужбовцям житло надається згідно з чергою. Черговість надання житла визначається за часом зарахування на облік (включення до списків осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житлових приміщень).

Як вбачається з довідки служби зовнішньої розвідки України від 10.12.2015 року № 494 ОСОБА_1 станом на 01.12.2015 р. перебуває у списках першочергового забезпечення житлом за № 4.

Приписами ст. 15 ЦПК України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають, зокрема, із житлових відносин.

При цьому згідно до положень ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Все вищевикладене свідчить про те, що відповідач діє в межах чинного законодавства України, підстави вважати, що Служба зовнішньої розвідки України порушує права ОСОБА_1 відсутні.

Також відсутні і підстави вважати можливим надати перевагу позивачу по відношенню до інших військовослужбовців, які перебувають на квартирному обліку у списках першочергового забезпечення житлом за № № 1,2,3.

Ухвалюючи рішення щодо відмови у задоволенні вимог позивача, суд бере також до уваги, що вимога ОСОБА_1 щодо визнання дій визнання дій відповідача неправомірними не відповідає способам захисту прав. Передбачених чинним законодавством України.

За встановлених обставин підстави для задоволення вимог ОСОБА_1 відсутні.

Розподіляючи судові витрати. Суд керується положеннями ст. 88 ЦПК України.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 3,11,57,60,88,169,212-215 ЦПК України, Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ЖК УРСР, Порядком забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення набирає законної сили в разі закінчення вищезазначених строків, або якщо його не скасовано після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Суддя