Ухвала суду № 59753638, 22.06.2016, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 308/9400/15-ц

У Х В А Л А

Іменем України

22 червня 2016 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах

апеляційного суду Закарпатської області у складі:

головуючої Боднар О.В.,

суддів Мацунича М.В., Ігнатюка Б.Ю.

за участю секретаря Терпай М.В.,

представника відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» Славкіної Марини Анатоліївни, на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 21 березня 2016 року справу за позовом публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Славкіної М.А. до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,-

у с т а н о в и л а :

У серпні 2015 року ПАТ «ВіЕйБі Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Славкіної М.А., звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4, в якому просило стягнути з неї на свою користь заборгованість, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов кредитного договору № 826/9/08 від 15 вересня 2008 року, станом на 31 липня 2015 року в розмірі 28 981,64 грн., з яких:

9 409,34 грн. - заборгованість по тілу кредиту,

14 683,45 грн. - відсотки за користування кредитом,

3 288,19 грн. - комісія за РО,

1 600,66 грн. - оплата за несвоєчасне погашення платежів.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 21 березня 2016 року (а.с. 78-81) у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі (а.с. 87-89) уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» просить скасувати рішення суду першої інстанції, як незаконне та необґрунтоване, визнати поважними причини пропуску строку позовної давності та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Зазначає, що відповідач припинила виконувати свої зобов'язання з 2009 року. З 2011 року виникла прострочена заборгованість по тілу кредиту та процентам. Тобто ОСОБА_4 безперешкодно користувалася і продовжує користуватися кредитними коштами.

На підставі постанови Правління НБУ від 19 березня 2015 року № 188 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) від 20 березня 2015 року № 63 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку» було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіну М.А. строком на один рік з 20 березня 2015 року по 19 березня 2016 року, який був продовжений до 19 березня 2018 року рішенням виконавчої дирекції Фонду від 22 лютого 2016 року № 213.

Про наявність заборгованості відповідача за кредитним договором, уповноваженій особі Фонду стало відомо лише 31 липня 2015 року під час проведення інвентаризації кредитних справ, тобто раніше вона про це не знала і не могла знати.

Тому з даним позовом звернулася саме уповноважена особа Фонду та просила стягнути наявну на 31 липня 2015 року заборгованість за кредитним договором.

Вважає, що даний випадок є винятковим, виходячи з інтересів сторін, і за таких обставин строк позовної давності щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_4 пропущений уповноваженою особою Фонду з поважних причин.

Розглянувши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, апеляційний суд визнав, що скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15 вересня 2008 року між Закарпатською філією ВАТ «ВіЕйБі Банк» (змінило найменування на ПАТ «ВіЕйБі Банк») та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № 826/9/08 (далі - кредитний договір), за умовами якого остання отримала кредит у розмірі 10 000,00 грн. на строк до 15 вересня 2011 року включно, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24% річних та щомісячної плати у вигляді комісії за обслуговування кредиту в розмірі 100,00 грн. (а.с. 3-10).

Договорами про внесення змін б/н до кредитного договору від 13 липня 2009 року та від 16 березня 2009 року (а.с. 13-14) були викладені у новій редакції адреси та банківські реквізити сторін.

31 липня 2015 року банк звернувся до відповідача з письмовою вимогою № 31/1-021877, в якій зазначав про необхідність протягом п'яти днів з дня отримання вимоги погасити заборгованість за кредитним договором, яка станом на 31 липня 2015 року становить 28 981,64 грн. (а.с. 23-25).

Як вбачається з матеріалів справи та як правильно було встановлено судом першої інстанції, відповідач належним чином не виконувала умови кредитного договору, внаслідок чого утворилась заборгованість. При цьому, банком правильно було нараховано заборгованість по кредиту, відсоткам та комісії. Проте, плата за несвоєчасне погашення платежів в розмірі 1 600,66 грн. не передбачена умовами кредитного договору, тому є безпідставною, необґрунтованою та до задоволення не підлягає.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції керувався ст.253, ч.1 ст.256, ч.1 ст.257, ч.3 ст.261, ст.267 ЦК України, висновками ВСУ, викладеними у постановах від 19 березня 2014 року у справі № 6-14цс14 та від 30 вересня 2015 року у справі № 6-154цс15, які є обов'язковими для застосування всіма судами України, взяв до уваги те, що момент закінчення строку дії кредитного договору - 15 вересня 2011 року, з даним позовом позивач звернувся 05 серпня 2015 року, відповідачем 16 жовтня 2015 року було подано заяву про застосування строків позовної давності до вимог позивача та обґрунтовано дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в частині стягнення тіла кредиту, відсотків та комісії у зв'язку з пропуском позивачем строку позовної давності для звернення до суду, а в частині стягнення плати за несвоєчасне погашення платежів - за недоведеністю позовних вимог.

Доводи уповноваженої особи Фонду про поважність причин пропуску нею строку позовної давності на увагу не заслуговують, оскільки цивільним процесуальним законодавством не передбачено винятків щодо не застосування загальної позовної давності у зв'язку з початком процедури ліквідації банку.

Крім того, банк не був позбавлений можливості звернутися з вимогою про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором до початку процедури ліквідації та призначення уповноваженої особи Фонду в межах строку позовної давності, проте не зробив цього.

Інших доводів, які можуть бути підставою для скасування або зміни рішення суду першої інстанції, апеляційна скарга не містить.

За таких обставин, ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст.ст. 213-215 ЦПК України і передбачених ст.ст. 309, 310 цього Кодексу підстав для його скасування немає.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» Славкіної Марини Анатоліївни, відхилити.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 21 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

с у д д і :

Мацунич М.В. Боднар О.В. Ігнатюк Б.Ю.