Рішення № 59752457, 10.08.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

Справа № 22-169 Головуючий у 1-й інстанції - Роман О.А.

Доповідач - Пікуль А.А.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2016 року. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого Пікуль А.А.

суддів Борисової О.В.

НевідомоїТ.О.

секретар Кучер Є.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на заочне рішення Подільського районного суду міста Києва від 20 листопада 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и л а:

Заочним рішенням Подільського районного суду м. Києва від 20 листопада 2014 року задоволені позовні вимоги ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Суд стягнув з ОСОБА_4 на користь ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" кошти в сумі 44 492 162 грн. 07 коп., з яких: 35 179 996 грн. 80 коп. - заборгованість по кредиту; 2 926 740 грн. 82 коп. - проценти за користування кредитом, в період з 12 травня 2008 року по 3 квітня 2014 року; 2 292 964 грн.72 коп. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту, в період з 3 жовтня 2013 року по 3 квітня 2014 року; 70 805 грн. 73 коп. - пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, в період з 3 жовтня 2013 року по 3 квітня 2014 року; 2 009 000 грн. - штраф за порушення щодо забезпечення повернення кредиту, що становить 5% від суми кредиту; 2 009 000 грн. - штраф за порушення щодо несвоєчасної сплати процентів за користування кредитом, що становить 5% від суми кредиту; 3 654 грн. судових витрат по сплаті судового збору.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_4 через свого представника ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення незаконного та необґрунтованого рішення, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (а.с.88-89).

В суд апеляційної інстанції ОСОБА_4 та його представник не з'явились, про місце та час апеляційного розгляду повідомлені належним чином, про що свідчить завірене штемпелем поштового відділення та підписом начальника відділення зв'язку зворотне повідомлення про вручення судової повістки представнику відповідача 16 липня 2016 року (а.с.157).

Суд ухвалив розглядати справу у їх відсутності, відхиливши клопотання ОСОБА_4 про відкладення розгляду справи, викладене у телеграфному повідомленні від 08 серпня 2016 року (а.с.159), оскільки поважність причин неявки відповідача та його представника жодним чином не підтверджена, телеграфне повідомлення навіть не містить посилання на поважність причин перебування представника сторони за межами міста Києва, а відповідно до положень ч.2 ст. 305 ЦПК неявка сторони, належним чином повідомленої про час і місце розгляду справи, не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Заслухавши доповідь судді Пікуль А.А., пояснення представника позивача ОСОБА_7, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши у якості нового доказу висновок експерта КНДІСЕ за результатами проведення судово-економічної експертизи № 23573/15-45 від 13.06.2016 (а.с.138-147), колегія приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.

При ухваленні рішення суд першої інстанції вважав встановленими наступні обставини.

Відповідно до кредитного договору №42 від 11 квітня 2008 року (а.с.4-6), Додаткової угоди №1 від 11 квітня 2008 року (а.с.7), Додаткової угоди №2 від 26 червня 2008 року (а.с.8), Додаткової угоди №3 від 26 березня 2009 року (а.с.9), Договору про внесення змін до Кредитного договору від 18 січня 2010 року (а.с.10), Банк надав відповідачу кредит у формі поновлювальної кредитної лінії в сумі 40 180 000 грн. строком по 25 грудня 2010року, якими також передбачено сплату процентів за користування коштами та штрафні санкції у вигляді пені та штрафу.

Згідно з розрахунками Банку (а.с.1-2,11-12,13), відповідач має заборгованість в сумі 44 488 508 грн. 07 коп.

За встановлених обставин суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Під час апеляційного розгляду за правилами ч.2 ст. 303 ЦПК України судом апеляційної інстанції призначена експертиза для вирішення питань: чи відповідає наявний у матеріалах справи розрахунок заборгованості позичальника (по сплаті процентів за кредит та погашення основної суми боргу, пені та штрафів) перед банком умовам укладеного між сторонами кредитного договору та розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту? Який фактичний розмір заборгованості позичальника по сплаті процентів за кредит та погашення основної суми боргу, пені та штрафів станом на 03.04.2014? чи відповідає метод нарахування банком процентів, пені та штрафів умовам договору? (а.с.121-124).

Відповідно до висновку експерта КНДІСЕ за результатами проведення судово-економічної експертизи № 23573/15-45 від 13.06.2016 (а.с.138-147) розрахунок заборгованості позичальника - ОСОБА_4 перед ПАТ "ВіЕйБі Банк" по сплаті процентів за кредит та погашення основної суми боргу, пені та штрафів частково відповідає умовам кредитного договору від 11.04.2008 року №42 та розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту за цим договором.

Розмір заборгованості ОСОБА_4 перед ПАТ "ВіЕйБі Банк" по сплаті процентів за кредит та погашення основної суми боргу, пені та штрафів станом на 03.04.2014 р. частково підтверджується в сумі 43 988 507,74 грн., в тому числі: 35 179 996 грн. 80 коп. - прострочена заборгованість по кредиту; 2 753 828 грн. 72 коп. - прострочена заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом; 172 912 грн. 09 коп. - строкова заборгованість по сплаті процентів, нарахованих за період з 21.03.2014 по 03.04.2014; 2 292 964 грн. 72 коп. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту; 70 805 грн. 73 коп. - пеня за несвоєчасну сплату процентів; 3 517 999 грн. 68 коп. - розмір штрафу (а.с.144).

Таким чином, проведена у справі судово-економічна експертиза підтвердила надані позивачем в обґрунтування пред'явленого позову розрахунки заборгованості відповідача за кредитним договором в частині тіла кредиту, процентів за користування кредитними коштами та пені.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги щодо неправильного нарахування позивачем розміру заборгованості у цій частині відхиляються апеляційним судом як безпідставні.

Водночас, доводи апеляційної скарги відповідача про те, що пред'являючи вимоги про стягнення штрафу кредитор намагається застосувати до боржника подвійну цивільно-правову відповідальність одного і того ж виду за одне й те ж порушення договору, приймаються апеляційним судом у якості підстав для скасування оскаржуваного рішення в частині вирішення позовних вимог про стягнення штрафу з огляду на наступне.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ст. 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

На відміну від процентів, які є платою за користування чужими грошима, неустойка є засобом забезпечення виконання зобов'язання і одночасно способом цивільно-правової відповідальності.

За положеннями ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

У даному випадку умовами договору передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за порушення позичальником строків погашення кредиту і процентів за користування ним - п.4.2. кредитного договору.

У той самий час, згідно з п. 4.3. кредитного договору сторонами передбачена сплата штрафу як виду цивільно-правової відповідальності у разі порушення позичальником вимог п. п. 3.3.3. - 3.3.7. цього договору. Пункт 3.3.3. - зобов'язання позичальника забезпечити повернення кредиту в строки та на умовах, що визначені цим договором. Пункт 3.3.4. - зобов'язання позичальника сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом в строки та на умовах, що визначені цим договором (а.с.5).

Відповідно до обставин справи штраф у розмірі 4 018 000 грн. нарахований позивачем за порушення позичальником строків погашення кредиту та строків сплати процентів за користування кредитом.

Отже за порушення строків виконання зобов'язання по поверненню тіла кредиту та сплаті відсотків за користування кредитними коштами позикодавець одночасно нарахував позичальнику і пеню і штраф.

За таких обставин доводи відповідача в частині неправильного застосування судом вимог ст. 61 Конституції України і ст. 549 ЦК України та покладення на нього подвійної цивільно-правової відповідальності одного і того ж виду за одне і те саме порушення договірного зобов'язання знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду.

Указані обставини дають суду апеляційної інстанції підстави для скасування оскаржуваного рішення в частині вирішення позовних вимог про стягнення штрафу та ухвалення в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позову.

У зв'язку з чим, загальну суму стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" слід зменшити на суму штрафу з 44 492 162 грн. 07 коп. до 40 474 162 грн. 74 коп. (44 492 162 грн. 07 коп. - 4 018 000 грн.).

Керуючись ст.303, 307-309, 313-316 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 задовольнити частково.

Заочне рішення Подільського районного суду міста Києва від 20 листопада 2014 року в частині вирішення позовних вимог про стягнення штрафу скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.

У зв'язку з чим, загальну суму стягнення з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" зменшити з 44 492 162 грн. 07 коп. до 40 474 162 грн. 74 коп. (Сорок мільйонів чотириста сімдесят чотири тисячі сто шістдесят дві грн. 74 коп.).

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: А.А. Пікуль

Судді: О.В. Борисова

Т.О. Невідома