Ухвала суду № 59752408, 04.08.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/6950/16-ц Головуючий у 1-ій інстанції - Піхур О.В.

Апеляційне провадження Доповідач - Іванченко М.М. №22-ц/796/8011/2016

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді: Іванченка М.М.

суддів: Кравець В.А., Лапчевської О.Ф.

при секретарі: Перетятько А.К.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за скаргою ОСОБА_2, заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство «Дочірній банк «Сбербанку Росії», управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Полтавській області на дії та рішення

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 15 квітня 2016 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2звернувся зі скаргою до Шевченківського районного суду м. Києва в якій просив визнати незаконною та скасувати постанову в.о. начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Коноза В.М. про перевірку матеріалів виконавчого провадження від 19 січня 2016 року у виконавчому провадженні №33669915.

В обґрунтування вимог зазначає, винесення в.о. начальником відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Коноза В.М. оскаржуваної постанови є перевищенням службових повноважень, сторони виконавчого провадження постанову державного виконавця від 07 жовтня 2015 року про повернення виконавчого документа стягувачеві не оскаржували.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 15 квітня 2016 року у задоволенні скарги ОСОБА_2, заінтересовані особи ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії», Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області на дії та рішення - відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_2 направив апеляційну скаргу в якій просив ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 15 квітня 2016 року скасувати та постановити нову про задоволення скарги в повному обсязі. Зазначає, що ухвалу суду першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи у зв'язку з чим підлягає скасуванню. Також вказує, що судом першої інстанції не взято до уваги, що виконавче провадження ВП №33669915 завершене і виконавчі дії по ньому не проводились, в.о. начальника відділу Коноз В.М. перевищив свої повноваження. Крім того вказує, що постанова скасована частково, що не передбачено вимогам закону.

Сторони у судове засідання не з'явився про день час, та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомляли. Тому колегія суддів вважає можливим розглядати справу за відсутності осіб, що не з'явились.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні скарги суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави для визнання незаконною та скасування постанови від 19 січня 2016 року про перевірку матеріалів виконавчого провадження в.о. начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Коноза В.М. Проте колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду з огляду на таке.

Згідно ст.383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Частино 1 ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

У відповідності вимог ч.ч. 1-3 ст.83 Закону України «Про виконавче провадження», контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, а також керівник вищестоящого органу державної виконавчої служби. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, визнати недійсним складений державним виконавцем акт, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або державний виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні державним виконавцем, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що в провадженні Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області знаходиться виконавче провадження №33669915 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1053/11 від 12 липня 2012 року, виданого Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дочірній Банк «Сбербанк Росії».

Постановою від 06 жовтня 2015 року виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п.2 ч. 1 ст. 47, ст.50 Закону України «Про виконавче провадження».

Постановою від 07 жовтня 2015 року про перевірку матеріалів виконавчого провадження начальником відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Круговим С.В. скасовано постанову ВП 33669915 від 06 жовтня 2015 року про повернення виконавчого документа стягувачу, винесену старшим державним виконавцем ВПВР Приймак О.В.; зобов'язано старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Приймак О.В. провести виконавчі дії в порядку встановленому Законом.

Постановою від 07 жовтня 2015 року виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п.2 ч. 1 ст. 47, ст.50 Закону України «Про виконавче провадження».

Пунктом 2 постанови від 07 жовтня 2015 року визначено, що відповідно до ухвали господарського суду Харківської області №922/4587/13від 19 серпня 2015 року та від 31 серпня 2015 року скасовано інші заходи примусового виконання рішення, зокрема скасувати тимчасове обмеження щодо боржника у праві виїзду за межі України, встановлений ухвалою Київського районного суду м. Полтави №522/5944/13-ц від 19 серпня 2013 року.

Постановою від 19 січня 2016 року про перевірку матеріалів виконавчого провадження в.о. начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Конозом В.М. скасовано п.2 постанови ВП 33669915 від 07 жовтня 2015 року про повернення виконавчого документа стягувачу, винесену старшим державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області Приймак О.В., як такий, що суперечить ст.. 50 Закону України «Про виконавче провадження» та наявним матеріалам виконавчого провадження.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що судом першої інстанції належним чином не перевірено законність постанови від 19 січня 2016 року про перевірку матеріалів виконавчого провадження в.о. начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Конозом В.М., а саме зокрема не досліджено ухвали господарського суду Харківської області №922/4587/13 від 19 серпня 2015 року та від 31 серпня 2015 року.

А тому колегія суддів вважає, висновок суду про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_2 постановлений при неповному з'ясуванні обставин справи, а тому ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 15 квітня 2016 року підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 218, 303, 307, 312, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 15 квітня 2016 року - скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя:

Судді: