Ухвала суду № 59751738, 17.08.2016, Підволочиський районний суд Тернопільської області

Справа № 604/566/16-ц

Провадження № 4-с/604/7/16

У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2016 року

Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Могачевської В.Й

за участю секретаря судового засідання Гамана В.Т.

скаржника ОСОБА_1

представників Підволочиського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільслькій області ОСОБА_2 та ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Підволочиськ цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність начальника Підволочиського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, головного державного виконавця Підволочиського районного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, заінтересована особа уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ» Надра» ОСОБА_4 ,-

ВСТАНОВИВ:

Скаржник, ОСОБА_1, звернувся до суду із скаргою на бездіяльність начальника Підволочиського районного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Тернопільській області у якій просив зобов'язати останнього усунути порушення його охоронюваних законом прав, а саме зняти накладені на його майно арешт та заборону на його відчуження, а також надати йому копію відповідної постанови про закінчення виконавчого провадження та зняття арешту майна боржника та заборони на його відчуження.

Обгрунтовуючи свої вимоги посилався на те, що рішенням Підволочиського районного суду Тернопільської області по справі від 04 жовтня 2012 року задоволено позов ПАТ «Комерційний банк «Надра» про стягнення з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за Кредитним договором № 21/2007 - МКМ від 19 жовтня 2007 року в сумі 10890 (десять тисяч вісімсот девяносто) Євро 91 Євроцент, що еквівалентно 107961 (сто семи тисячам девятсот шістдесяти одній) гривні 59 копійок та судовий збір в сумі 1162 (одна тисяча сто шістдесят дві) гривні 02 копійки.

За вказаним рішенням Підволочиським районним судом Тернопільської області видано виконавчий лист по даній справі. На підставі вказаного виконавчого листа відділом ДВС Підволочиського РУЮ відкрито виконавче провадження № 40238190 стягувачем по якому був ПАТ «Комерційний банк «Надра», а боржником - ОСОБА_1.

Згідно постанови державного виконавця від 28 жовтня 2013 року по виконавчому провадженню № 40238190 накладено арешт на його майно, а саме н/причіп SСНМІТZ, шасі № WSMS6980000492736, д.н.з. В05226ХХ, та оголошено заборону на його відчуження, про що зроблено відповідний запис у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

30 січня 2014 року Підволочиським районним судом за результатами розгляду подання головного державного виконавця відділу ДВС Підволочиського районного управління юстиції про визнання мирової угоди між Публічним Акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» та ОСОБА_1, ОСОБА_6 постановлено ухвалу, якою визнано мирову угоду укладену 26 грудня 2013 року між стягувачем - Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» та боржниками ОСОБА_1 і ОСОБА_6

Скаржник посилався на ст. ст. 49, 50 Закону України «Про виконавче провадження», де зазначено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання.

У разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним в порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, повязаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також проводяться інші дії, необхідні у звязку із завершенням виконавчого провадження.

Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом .

У разі, якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

За заявою боржника державний виконавець видає йому додаткові копії постанови, зазначеної в частині другій цієї статті, для їх предявлення до органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження, для зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Так, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ВОС 047115 від 07.08.2008 року йому, ОСОБА_1, належить на праві приватної власності н/причіп SСНМІТZ, шасі № WSMS6980000492736, д.н.з. В05226ХХ. Згідно довідки № 1912/03-28 від 26.04.2016 року, зазначається, що на виконанні у Підволочиському районному відділі ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області за ОСОБА_1 перебували виконавчі провадження, однак станом на 26.04.2016 р. заборгованість погашена.

Але, згідно ОСОБА_3 з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 49712041 від 04.06.2016 р. на даний час на належне йому майно накладено арешт згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 28.10.2013 р. № 40238190, термін дії якої до 28.10.2018 р.

Таким чином, на даний час він позбавлений можливості розпоряджатися своїм майном, що порушує його права як власника майна.

У звязку з цим, 17.06.2016 року він звернувся до начальника Підволочиського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_2 із заявою в якій просив зняти накладені на його майно арешт та заборону на його відчуження, а також надати йому копію відповідної постанови про закінчення виконавчого провадження, зняття арешту майна боржника та заборони на його відчуження.

Однак, начальник Підволочиського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_2 відмовилася зняти арешт з майна і заборону його відчуження.

Згідно ч. 2 ст. 86 Закону України «Про виконавче провадження», боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Тому в нього виникла необхідність звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

В уточненій скарзі ОСОБА_1 просив зобовязати державного виконавця Підволочиського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільскій області усунути порушення його охоронюваних законом прав і зняти накладені на його майно арешт та заборону на його відчуження, а також надати йому копію відповідної постанови про закінчення виконавчого провадження та зняття арешту майна боржника і заборони його відчуження.

В судовому засіданні скаржник вимоги уточненої скарги підтримав, просив задовольнити його скаргу.

Начальник Підволочиського районного відділу державної виконавчої служби територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_2 та головний державний виконавець Підволочиського районного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_3 проти задоволення скарги заперечили, і зазначила, що ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» не передбачає зняття арешту з майна та заборони на його відчуження у разі визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання, тому немає законних підстав для винесення постанови про зняття арешту з майна і заборони його відчуження.

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «НАДРА» ОСОБА_4 про день, час, місце розгляду справи була повідомлена належним чином, однак у судове засідання не зявилася.

Суд аналізуючи матеріали справи та надані сторонами докази, приходить до переконання, що скаргу слід передати на розгляд Тернопільського міськрайсуду , виходячи з наступного.

Згідно копії постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, винесеної головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Підволочиського районного управління юстиції ОСОБА_7 28 жовтня 2013 року ВП 40238190, арешт на майно боржника ОСОБА_1 було накладено на підставі виконавчого листа № 1915/13121/12, виданого 10.01.2013 року Тернопільським міськрайсудом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ Комерційний банк « Надра» 110713 .12 грн. боргу та 1107.13 грн. судового збору, а не на підставі виконавчого листа виданого на виконання рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 04 жовтня 2012 року № 21912/330/12 про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та інших, заборгованості за кредитним договором № 21/2007 МКМ від 19 жовтня 2007 року в розмірі 11722.25 Євро, що еквівалентно 116202.66 грн. та 1162.02 судового збору, про що суду стало відомо в даному судовому засіданні, після надання головним державним виконавцем Підволочиського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області копії постанов від 28.10.2013 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 05.05.2014 року про закінчення виконавчого провадження .

Відповідно до ч. 2 ст. 384 ЦПК України скарга на рішення, дію або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу подається до суду, який видав виконавчий документ.

Згідно з вимогами ст. 116 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суд, якщо, виявилося, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 49, 50, 82 «Про виконавче провадження», ст. ст.115-117, 383, 384, 386, 387 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність начальника Підволочиського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільскій області та головного державного виконавця Підволочиського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області передати на розгляд Тернопільского міськрайсуду.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано до апеляційного суду Тернопільської області через Підволочиський районний суд протягом пяти днів з дня його проголошення.

Особи, які приймали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення даного рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом пяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя підпис

З оригіналом згідно:

Суддя В.Й. Могачевська