Ухвала суду № 59751116, 03.08.2016, Франківський районний суд м. Львова

465/7237/15-ц

2-з/465/103/16

У Х В А Л А

Іменем україни

"03" серпня 2016 р. м.Львів

Суддя Франківського районного суду м. Львова Масендич В.В. розглянувши заяву позивачки ОСОБА_1, про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, про стягнення суми відшкодування шкоди,-

в с т а н о в и в:

Позивачка звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, про стягнення суми відшкодування шкоди.

В порядку забезпечення позову позивач подала заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на майно, яке належить на правах приватної власності відповідачам ОСОБА_2, ОСОБА_3. Посилається у заяві на те, що 22.06.2016р. Франківським районним судом м.Львова винесено заочне рішення у вказаній справі, яким позовні вимоги позивача задоволено частково. Під час розгляду справи відповідачі та їх представники доклали усіх зусиль для затягування розгляду справи. Відтак відповідачі уже втретє пдали апеляційну скаргу на ухвалу про відкриття провадження у справі від 09.11.2015р., яку вже два рази було відхилено у звязку із неможливістю її оскарження, так як дана ухвала оскарженню не підлягає. Просить заяву задоволити.

Вивчивши подані матеріали позову, матеріали заяви про забезпечення позову, вважаю, що в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити з наступних підстав.

У відповідності до ст.ст.122, 151 ЦПК України та п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку ч.4 ст.151 ЦПК України), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим кодексом, заходи забезпечення позову.

Згідно вимог ч. 2 ст. 151 ЦПК України в заяві про забезпечення позову, повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, необхідні для забезпечення позову.

Згідно з ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Вважаю, що мотиви заяви не дають підстави суду вирішити таке питання, оскільки позивачкою не зазначено на яке саме майно слід накласти арешт та кому воно належить. Окрім того, у справі 22.06.2016 року винесено заочне рішення у даній цивільній справі, яким позовні вимоги задоволено частково.

Враховуючи вищенаведене, вважаю, що у задоволені заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 151, 152, 153 ЦПК України, п.п.1, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»,

у х в а л и в:

В задоволенні заяви позивачки ОСОБА_1, про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, про стягнення суми відшкодування шкоди - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги через Франківський районний суд м. Львова протягом п'яти днів з дня отримання її копії.

Суддя Масендич В.В.