Рішення № 59747639, 17.08.2016, Волноваський районний суд Донецької області

221/3935/16-ц

2/221/1049/2016

Волноваський районний суд Донецької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2016 року м. Волноваха

Волноваський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Аксьоненка В.І.,

при секретарі судового засідання Денисенко Н.В.,

за участю прокурора Ткаченко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Волноваського районного суду Донецької області цивільну справу за позовною заявою керівника Волноваської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Комунального закладу охорони здоровя «Волноваська центральна районна лікарня» до ОСОБА_1 про стягнення коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого від злочину , -

ВСТАНОВИВ:

29 липня 2016 року керівник Волноваської місцевої прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Комунального закладу охорони здоровя «Волноваська центральна районна лікарня» до ОСОБА_1 про стягнення коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого від злочину. В обґрунтування позовних вимог зазначає наступне, що вироком Волноваського районного суду Донецької області від 23 грудня 2014 року ОСОБА_1 визнано винною у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 статті 121 КК України та призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі та на підставі статті 75 КК України її звільнено від відбуття покарання з випробувальним строком на 3 роки. Посилаючись на те, що потерпілий по справі ОСОБА_2, після вчинення стосовно нього злочину, перебував на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні КЗОЗ «Волноваська центральна районна лікарня» з 21.07.2014р. по 01.08.2014р. та вартість утримання на лікуванні хворого склала 2106,06 грн. за 11 ліжко-днів, просив стягнути вказану суму з відповідача на користь позивача

Прокурор Ткаченко О.А. на позовних вимогах наполягала.

Представник позивача КЗОЗ «Волноваська центральна районна лікарня» , у судове засідання не зявився, надав листа слухати справу без участі представника.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не зявилася, надала заяву про розгляд справи без її присутності.

Вислухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, надавши належну оцінку доказам, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень статті 10 Цивільного процесуального кодексу України (даліЦПК України), цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Згідно з частини 4 статті 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення в позові.

Відповідно до мативно-правового акт № 1697-VII від 14.10.2014" ст.23 Закону України «Про прокуратуру» представництво інтересів громадянина або держави у суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадян або держави у випадку та у порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший субєкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до частини 4 статті 61 ЦПК України зокрема вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили є обовязковим для суду, що розглядає справу про цивільні-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Як вбачається з вироку Волноваського районного суду Донецької області від 23 грудня 2014 року ОСОБА_1 визнано винною у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 статті 121 КК України та призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі та на підставі статті 75 КК України її звільнено від відбуття покарання з випробувальним строком на 3 роки (а.с.6).

В ході судового розгляду кримінального провадження, встановлено що, ОСОБА_1 20 липня 2014 року приблизно о 23 годині 30 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного спяніння, знаходячись у себе вдома за адресою: Донецька область Волноваський район вул.. Донецька буд. 15, під час сварки, взяла ніж та з метою нанесення тілесних ушкоджень своєму співмешканцю - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 реалізуючи свій злочинний умисел, утримуючи ніж у правій руці, нанесла один удар ножем в ділянку життєво важливих органів в грудну клітину ліворуч заподіявши ОСОБА_2 згідно висновку експертизи №106(в) від 19.08.2014 року, тілесні ушкодження,що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя у момент заподіяння. Після чого ОСОБА_1 реально оцінюючи обстановку виконала всі необхідні дії направленні на виклик швидкої допомоги. Після чого потерпілого ОСОБА_2 невідкладно доставлено до лікарні, де останньому надали кваліфіковану медичну допомогу, що забезпечило збереження йому життя.

Даний вирок набрав законної сили 22 січня 2015 року.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.07.1995 року № 11 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року; термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебуває на лікуванні; до справи має бути приєднана довідка-розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого.

Постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року «Про порядок обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання» передбачено, що сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день; кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого; визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми витрат за місяць (в якому проводилося лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентарю та обладнання.

Згідно довідки-розрахунку КЗОЗ «Волноваська центральна районна лікарня» № 2441 від 16.08.2016 потерпілий ОСОБА_2 після вчинення стосовно нього злочину перебував на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні КЗОЗ «Волноваська центральна районна лікарня» з 14.07.2015 по 21.07.2015 та вартість утримання на лікуванні хворого склала 1340,22 грн. за 7 ліжко-днів (а.с.5)..

Вищезазначені встановлені судом обставини в кримінальній справі за положеннями ст.61 Цивільно-процесуального кодексу України беруться до уваги в межах вирішення позову по даній справі і зібраних по ній доказів в сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 1206 ЦК України зокрема особа, яка вчинила злочин, зобовязана відшкодувати витрати закладові охорони здоровя на лікування потерпілого від цього злочину.

Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07 липня 1995 року «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину можливе лише тоді, коли є причинний зв'язок між злочинними діями чи бездіяльністю винної особи та перебуванням потерпілого на такому лікуванні.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Оскільки суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог, з відповідача підлягають стягненню на підставі ст. 88 ЦПК України судові витрати в дохід держави в сумі 551,20 гривень.

Керуючись ст.1206 ЦК України, ст. ст.10,60,61,88, 213, 214, 215, ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ

Позов керівника Волноваської місцевої прокуратури в інтересах держави в особи: Комунального закладу охорони здоровя «Волноваська центральна районна лікарня» до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Комунального закладу охорони здоров'я «Волноваська центральна районна лікарня» м. Волноваха вул. Матросова, 5 на р/р 31556398239066 в УДКСУ у Волноваському районі Код 01989763, МФО 834016 витрати понесені за стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 від злочину у розмірі 2106,06 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в сумі 551,20 гривень.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції - Волноваський районний суд Донецької області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-денного строку з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України, набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: В.І.Аксьоненко

17.08.2016