Ухвала суду № 59744147, 16.08.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 553/593/14-ц Номер провадження 22-ц/786/2217/16Головуючий у 1-й інстанції Парахіна Є. В. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого судді: Хіль Л.М.,

суддів: Кузнєцової О.Ю., Чічіля В.А.

секретар Колодюк О.П.

за участю ОСОБА_2, представника ПАТ «Полтавагаз» ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві апеляційну скаргу ОСОБА_2

на ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 06 липня 2016 року

у справі за заявою ОСОБА_2 про розяснення судового рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Ленінського районного суду від 22 червня 2015 року, яке набрало законної сили, позов ПАТ «Полтавагаз» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Полтавагаз» заборгованість за послуги газопостачання в сумі 911,03 грн. та судові витрати у промірі 232,22 грн.

У червні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про розяснення вказаного рішення та просив розяснити законність стягнення з нього судового збору, посилаючись на звільнення його від сплати судового збору як інваліда 1 групи.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 06 липня 2016 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 відмовлено у звязку з відсутністю встановлених законом підстав для розяснення рішення суду.

В апеляційному порядку вказану ухвалу оскаржив ОСОБА_2, просив розяснити йому правомірність стягнення з нього судового збору, скасувати рішення Ленінського районного суду від 22 червня 2015 року та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ПАТ «Полтавагаз» відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме безпідставність стягнення з нього на користь позивача судового збору.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 221 ЦПК України якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

З матеріалів справи вбачається, що рішення Ленінського районного суду від 22 червня 2015 року є зрозумілим та не допускає неоднозначностей в формулюванні та мотивації.

Доводи апеляційної скарги зводяться до обґрунтування незгоди відповідача із вказаним рішенням. Підстав для розяснення рішення суду, апелянтом не наведено.

Відповідно до ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд: 1) відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону; 2) змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування; 3) скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення

Таким чином, апеляційний суд, за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду не уповноважений скасовувати рішення суду першої інстанції та ухвалювати нове рішення по суті позовних вимог.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що ОСОБА_2 рішення Ленінського районного суду від 22 червня 2015 року рішення оскаржувалось в апеляційному та касаційному порядку, проте ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 09 вересня 2015 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 квітня 2016 року його скарги залишені без задоволення, а рішення місцевого суду без змін.

Фактично апелянт посилається на безпідставне стягнення з нього судового збору, як інваліда 1 групи, хоча в той же час пояснює, що інвалідність 1 групи йому була встановлена після ухвалення судового рішення, що також підтверджується матеріалами справи.

Незгода ОСОБА_2 з фактом стягнення з нього судового збору, так як на час ухвалення рішення від був інвалідом 2 групи (а.с. 54), є підставою для перегляду рішення в апеляційному та касаційному порядку.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції постановлено ухвалу про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_2 про розяснення рішення Ленінського районного суду від 22 червня 2016 року із дотриманням норм матеріального та процесуального права, а отже відсутні підстави для скасування або зміни ухвали, які передбачені ст.312 ЦПК України.

Керуючись ст.303, 307 ч.2 п.1, 312 ч.1 п.1, 314 ч.1, 315 ЦПК України, колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 06 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: Л.М. Хіль

Судді О.Ю. Кузнєцова

ОСОБА_4

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО: ОСОБА_1