Вирок № 59744044, 16.08.2016, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/2102/15-к

Провадження №1-кп/548/14/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2016 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області

в складі: головуючого - судді - Миркушіної Н.С.,

за участю: секретаря - Калініченко А.В.,

прокурора - Дяченко Ю.О.,

потерпілих: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

обвинуваченого - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хорол кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Михайлівка Коростинського району Житомирської області, мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта середня, неодруженого, непрацюючого, в порядку ст. 89 КК України не судимого,

в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.121, ч. 2 ст. 125 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 наніс умисне тяжке тілесне ушкодження потерпілому ОСОБА_1, небезпечне для життя в момент заподіяння, а також наніс умисне легке тілесне ушкодження потерпілому ОСОБА_2, що спричинило короткочасний розлад здоров'я при слідуючих обставинах.

Так, 27.09.2015 року близько 22 години 00 хвилин ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відпочивали в магазині ПП ОСОБА_4, який знаходиться в Шишаки Хорольського району Полтавської області, де розпивали спиртні напої. В подальшому, на грунті особистих неприязних відносин між ОСОБА_5, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 виникла бійка, в ході якої ОСОБА_5 та ОСОБА_1 нанесли ОСОБА_3 декілька ударів кулаком в різні частини тіла. Після цього ОСОБА_3, маючи умисел на нанесення тілесних ушкоджень, пішов до свого господарства, яке знаходиться в с. Шишаки Хорольського району Полтавської області, неподалік від магазину ПП ОСОБА_4, де взяв ніж.

В подальшому близько 23 години 00 хвилин ОСОБА_3 прийшов до асфальтованого майданчика, який знаходиться перед магазином ПП ОСОБА_4 і реалізовуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його наслідки та бажаючи їх настання, ножем, який тримав у правій руці, наніс ОСОБА_1 один удар в область грудної клітки, чим спричинив йому тілесні ушкодження, яке згідно висновку експерта № 188 від 02.10.2015 року є тілесними ушкодженнями у вигляді проникаючого колото-різаного поранення лівої половини грудної клітки, внутрішньо- плевральної кровотечі, підшкірної емфіземи, пневмотораксу, кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження, які є небезпечними для життя в момент їх заподіяння, а також усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_3 ножем, який тримав у правій руці, наніс ОСОБА_2 один удар під ліву лопатку удари ножем в область грудної клітки, чим спричинив ОСОБА_5 тілесне ушкодження у вигляді непроникаючих колото-різаних ран на грудній клітці, які відповідно до висновку експерта № 187 від 23.10.2015 року кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, які викликали короткотривалий розлад здоров'я.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в скоєному визнав повністю, пояснення дав аналогічні до фабули обвинувачення, щиро розкаявся у скоєному, просив його суворо не карати.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим, його вина підтверджується зібраними по справі доказами, дійсність та достовірність яких учасниками судового розгляду не оспорюється.

Оскільки обставини справи ніким із учасників судового розгляду не оспорюються, обвинувачений ОСОБА_3 та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає та їм роз'яснено про позбавлення права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав за недоцільне дослідження доказів стосовно цих обставин справи.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 121 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив умисне тяжке тілесне ушкодження потерпілому ОСОБА_1, небезпечне для його життя в момент заподіяння, а також вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 125 КК України, оскільки він вчинив умисне легке тілесне ушкодження потерпілому ОСОБА_2, що спричинило короткочасний розлад його здоров'я.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, небезпечному для життя потерпілого в момент його заподіяння, обвинувачений ОСОБА_3 вчинив умисний злочин, передбачений ч. 1 ст. 121 КК України, а також своїми умисними діями, які виразилися в умисному нанесенні легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я потерпілого, обвинувачений ОСОБА_3 вчинив умисний злочин, передбачений ч. 2 ст. 125 КК України.

Потерпілий ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою, в якій відмовився від обвинувачення ОСОБА_3 у кримінальному провадженні у формі приватного звинувачення.

Прокурор Дяченко Ю.О. та обвинувачений ОСОБА_3 не заперечували проти відмови потерпілого ОСОБА_2 від обвинувачення ОСОБА_3 по ч. 2 ст. 125 КК України.

Оскільки відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 477 КПК України - ч. 2 ст. 125 КК України, по якій звинувачується ОСОБА_3, є кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення, та відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України потерпілий ОСОБА_2 відмовився від обвинувачення відносно ОСОБА_3, то кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, слід закрити в зв"язку з відмовою потерпілого ОСОБА_2 від обвинувачення ОСОБА_3

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 121 КК України, суд, керуючись ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття у вчиненому. Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3, відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп»яніння.

Беручи до уваги викладене, дані про особу обвинуваченого, який щиро розкаявся у вчиненому, те, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КК України, є тяжким злочином, обвинувачений ОСОБА_3 має посередню характеристику з місця проживання, раніше притягався до кримінальної відповідальності за скоєння вбивства, не відшкодував потерпілому ОСОБА_1 завданої кримінальним правопорушенням шкоди, а також думку потерпілого ОСОБА_1, який наполягає на призначенні для обвинуваченого ОСОБА_3 суворої міри покарання та вказує, що обвинуваченим ОСОБА_3 не відшкодована завдана йому злочином шкода, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3. можливе та доцільне лише в місцях позбавлення волі.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 не застосовувати до вступу вироку в законну силу. Розглядаючи цивільні позови потерпілого ОСОБА_1 та прокурора прокуратури Хорольського району Дяченко Ю.О., суд керується статтями 61, ч. 3 ст. 128, 368 КПК України, статтями 23, 1166 та 1167 ЦК України та постановами Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1989 року № 3 «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна», «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року № 4 в редакції від 27.02.2009 року), постановою Пленуму Верховного Суду України від 07.07.1995 року "Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат".

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні зменшив свої позовні вимоги в частині стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 на його користь моральної шкоди, а саме, просив суд стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на його користь не 50 000,00 грн., а 28 000,00 грн. моральної шкоди та 17 591,31 грн. - матеріальної.

Суд вважає, що позовні вимоги потерпілого ОСОБА_1 та прокурора прокуратури Хорольського району Дяченко Ю.О є обгрунтованими та такими, що підлягають повному задоволенню.

Судові витрати по даному кримінальному провадженню відсутні.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 31, 176-179, 369 - 371, 373 - 376, 394, 395 КПК України, суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбачениого ч. 1 ст.121 КК України, та призначити покарання:

- за ч. 1 ст.121 КК України у виді 5 (п"яти) років позбавлення волі.

Кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, - закрити в зв"язку з відмовою потерпілого від обвинувачення.

У повне задоволення цивільного позову щодо відшкодування матеріальної шкоди стягнути із обвинуваченого ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_1 17 591,31 (сімнадцять тисяч п"ятсот дев"яносто одну гривню 31 коп.) грн.

У повне задоволення зменшеного цивільного позову щодо відшкодування моральної шкоди стягнути із обвинуваченого ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_1 28 000 (двадцять вісім тисяч) грн.

У повне задоволення цивільного позову прокурора прокуратури Хорольського району Дяченко Ю.О. про відшкодування витрат на стаціонерне лікування потерпілого від злочину стягнути із обвинуваченого ОСОБА_3 на користь фінансового управління Хорольської районної державної адміністрації р/р 31412544700464 (код доходів 24060300 "інші надходження") МФО 831019, код ЄДРПОУ 02315564 в УДКСУ в Хорольському районі Полтавській області витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_1 в загальній сумі 26 491, 92 грн.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 не застосовувати до вступу вироку в законну силу.

Речові докази: ніж, 6 фрагментів бетону, камінці, фрагменти асфальту № 1 і № 2, зразки крові ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_3, які віддані на зберігання в кімнату зберігання речових доказів Хорольського ВП ГУНП, - знищити; гумові шльопанці, кофту і штани ОСОБА_3, які віддані на зберігання в кімнату зберігання речових доказів Хорольського ВП ГУНП, - повернути їх власнику ОСОБА_3; штани, труси, носки, футболку, кофту ОСОБА_1, які віддані на зберігання в кімнату зберігання речових доказів Хорольського ВП ГУНП, - повернути їх власнику ОСОБА_1; 1 оптичний диск DVD-R із відеозаписом, який приєднаний до матеріалів кримінального провадження, - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Згідно зі ч. ч. 6, 7 ст. 376 КПК України копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляції через Хорольський районний суд, за виключенням оскарження обставин, які ніким не оспорювалися та не досліджувалися в суді.

Головуючий: Н.С. Миркушіна