Рішення № 59742944, 09.08.2016, Вишгородський районний суд Київської області

09.08.2016 Справа № 363/1545/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2016 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді РудюкаО.Д.,

за участю секретаря СмілянецьІ.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Вишгороді цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, військової частини №3027, третя особа Управління Державної Казначейської служби України у Вишгородському районі Київської області, Моторне (транспортне) страхове бюро України про стягнення відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду позовною заявою про стягнення відшкодування матеріальної шкоди з ОСОБА_3 та військової частини №3027 143108,00 грн. на користь ОСОБА_2, стягнення відшкодування матеріальної шкоди з ОСОБА_3 та військової частини №3027 16689,00 грн. на користь ОСОБА_1, стягнення відшкодування моральної шкоди з ОСОБА_3 та військової частини №3027 солідарно 300000,00 грн. на користь ОСОБА_1, зобовязання Управління Державної Казначейської служби України у Вишгородському районі Київської області провести списання коштів з рахунків військової частини №3027 для виконання рішення суду.

В обґрунтування позовних вимог позивачі посилаються на те, що 20.10.2014 року по вул. Володимирський спуск в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю автомобіля «Краз» д.н.з.8350Ф4, яким керував боєць внутрішніх військ В/Ч3027 ОСОБА_3, автомобіля НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_1 та за участю автомобіля НОМЕР_2, яким керувала ОСОБА_4 В наслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 отримав тяжкі тілесні ушкодження та став інвалідом ІІІ групи.

30.07.2015 року вироком Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_3 визнано винним у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.415 КК України.

На момент ДТП автомобіль «Краз» д.н.з.8350Ф4, який перебуває на балансі військової частини 3027 не мав страхового полісу у відповідності до вимог Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Позивачі по справі звернувся до Моторно (транспортного) страхового бюро України з клопотанням про відшкодування збитків, у разі її заподіяння транспортним засобам, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

ТОВ «Експертно-асистуючою компанією «Довіра» складено звіт №10349 від 25.11.2014 року про оцінку колісного транспортного засобу «TOYOTA RAV-4» д.н.з.НОМЕР_3, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту досліджуваного КТЗ з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників, склала 115911,73 грн.

МТСБУ відшкодувала ОСОБА_2, як власнику автомобіля НОМЕР_1страхове відшкодування у сумі 50000,00 грн., а також частково відшкодувала ОСОБА_1 збитки понесенні під час лікування та реабілітації внаслідок травм отриманих в ДТП в розмірі 28920,94 грн.

Так як, сплачена сума відшкодування не повністю покрила суму матеріальних збитків, позивачі звернулись до суду за захистом своїх прав.

Під час розгляду справи позивачі збільшили позовні вимоги та просили стягнути відшкодування матеріальної шкоди з ОСОБА_3 та військової частини №3027 солідарно в сумі 143108,00 грн. на користь ОСОБА_2, стягнути відшкодування матеріальної шкоди з ОСОБА_3 та військової частини №3027 солідарно в сумі 1000 грн. на користь ОСОБА_2, стягнути відшкодування матеріальної шкоди з ОСОБА_3 та військової частини №3027 солідарно в сумі 16689,00 грн. на користь ОСОБА_1, стягнути відшкодування моральної шкоди з ОСОБА_3 та військової частини №3027 солідарно в сумі 300000,00 грн. на користь ОСОБА_1, зобовязати Управління Державної Казначейської служби України у Вишгородському районі Київської області провести списання коштів з рахунків військової частини №3027 для виконання рішення суду, судові витрати покласти на відповідачів.

Позивач ОСОБА_1 з представником в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з урахуванням заяви по збільшення позовних вимог та просили задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_3 з представником та представники військової частини позовні вимоги визнали частикого, оспорюючі розмір.

Представник третьої особи Управління Державної Казначейської служби України у Вишгородському районі Київської області позовні вимоги визнала.

Представник третьої особи МТСБУ в судове засідання не зявився, про день та час розгляду справи повідомлений в установлений законом порядку, причини неявки суду невідомі.

Заслухавши пояснення позивача з представником, представників відповідача, представника третьої особи, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного.

20.10.2014 року приблизно о 14 годині 30 хвилин, ОСОБА_3 керуючи транспортною машиною вантажним автомобілем «КРАЗ-5233Н2» д.н.з.8350Ф4, рухаючись по Володимирському узвозі у м. Києві, зі сторони Європейської площі у напрямку метро «Поштова площа», не врахувавши дорожню обстановку та не дотримавшись безпечної швидкості, не впорався із керуванням, внаслідок чого виїхав на зустрічну смугу руху та здійснив наїзд лівою частиною вказаного авто на передню частину автомобіля НОМЕР_4, яким керував громадянин ОСОБА_1 В подальшому, автомобіль «TOYOTA RAV-4» зіштовхнувся з легковим автомобілем «Mazda 3», який стояв позаду.

Згідно листа Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги від 14.11.2014 року №3205, ОСОБА_1 20.10.2014 року о 16 годині 20 хвилин, доставлений каретою швидкої медичної допомоги після дорожньо-транспортної пригодив приймальне відділення КМКЛ ШМД. Встановивши ОСОБА_1 діагноз закрита травма грудної клітки, забій грудної клітки, відкритий ІІ ступеня перелом діалізу лівої стегнової кістки зі зміщенням уламків, забійні рани лівого стегна та гомілки, жирова емболія судин головного мозку, 20.10.2014 року в терміновому порядку виконано оперативне втручання. З 20.10.2014 року по 29.10.2014 року ОСОБА_1 перебував на лікуванні в відділенні реанімації та інтенсивної терапії, 29.10.2014 року по стабілізації стану переведений у відділення полі травми для подальшого лікування та підготовки до оперативного втручання на лівій стегновій кістці.

Як вбачається з відповіді на запит Національної гвардії України Північного територіального управління від 07.11.2014 року №17/1323, про надання інформації щодо водія автомобіля «КРАЗ» та обліку вказаного транспортного засобу повідомили наступне: водій старший солдат за контрактом військової частини 3027 ОСОБА_3, автомобіль «КРАЗ», військовий номер 8350Ф4, знаходиться на балансі військової частини 3027, на автомобіль «КРАЗ», військовий номер 8350Ф4, страховий поліс відсутній.

25.11.2014 року ТОВ «ЕАК «Довіра» склала звіт 10349 про оцінку колісного транспортного засобу «TOYOTA RAV-4» д.н.з.НОМЕР_3, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту досліджуваного КТЗ з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників, склала 115911,73 грн. Вартість проведеної оцінки склала 1000 грн., яку ОСОБА_2 сплатила ТОВ «ЕАС «Довіра», що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №10349/1 від 25.11.2016 року.

Крім того, відповідно до ремонтної калькуляції від 25.11.2014 року вартість ремонту автомобіля НОМЕР_4 складає 297505,18 грн.

08.12.2014 року Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги видала ОСОБА_1 довідку про тимчасову втрату працездатності (лікування) потерпілого у дорожньо-транспортній пригоді.

ОСОБА_1, як інвалід ІІІ групи проходив реабілітацію, що підтверджується індивідуальною програмою реабілітації інваліда №290 від 16.06.2015 року.

30.07.2015 року вироком Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.415 КК України та встановлено, що ОСОБА_3, 20.10.2014 року у денний час, приблизно о 14 годині 30 хвилин, керуючи транспортною машиною вантажним автомобілем «КРАЗ-5233Н2» д.н.з.8350Ф4, рухаючись по Володимирському узвозі у м. Києві, зі сторони Європейської площі у напрямку метро «Поштова площа», не врахувавши дорожню обстановку та не дотримавшись безпечної швидкості, не впорався із керуванням, внаслідок чого виїхав на зустрічну смугу руху та здійснив наїзд лівою частиною вказаного авто на передню частину автомобіля НОМЕР_4, яким керував громадянин ОСОБА_1 В подальшому, автомобіль «TOYOTA RAV-4» зіштовхнувся з легковим автомобілем «Mazda 3», який стояв позаду.

Частиною 4 статті 61 Цивільного процесуального кодексу України визначено, вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Внаслідок ДТП значних ушкоджень отримав автомобіль НОМЕР_5.

Належність транспортного засобу марки «TOYOTA RAV-4» д.н.з.НОМЕР_3, ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу САК 499487.

Відповідно до ст.1166 ЦК України, шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Як вбачається з п.п. «а» п.41.1. ст.41 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яким передбачено, що МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння, транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Відповідно до листа від 29.02.2016 року МТСБУ прийняло рішення про виплату ОСОБА_1 відшкодування шкоди в розмірі 29066,27 грн., а також відповідно до листа від 04.05.2016 року МТСБУ прийняло рішення про виплату ОСОБА_1 відшкодування шкоди в розмірі 70933,73 грн.

Відповідно до ст.1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобовязати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Частинами 1-3 статті 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодження речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

У пункті 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» №4 від 1 березня 2013 року, розяснено, що особою, яка зобовязана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За таких обставин вимоги позивачів про солідарне стягнення з відповідачів, підлягають задоволенню у розмірі 143108,00 грн., враховуючі, що МТСБУ відшкодовано у розмірі 50000,00 грн., а також підлягає задоволенню вимога щодо солідарного стягнення витрат понесених за дослідження та надання звіту про визначення вартості матеріальної шкоди у розмірі 1000,00 грн.

Щодо вимог про стягнення моральної шкоди, суд виходить з того, що відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльність відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, проте до цих вимог також застосовуються положення ст.11 ЦПК України, щодо надання належних та допустимих доказів її спричинення.

Згідно положень ч.2 ст.23 ЦК України, моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сімї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної чи юридичної особи.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно до ч.1 ст.1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Частиною 1 статті 1172 Цивільного кодексу України визначено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Враховуючи постанову Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», а саме пункт 3 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Згідно до розяснень, що містяться в п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» ( з урахуванням змін та доповнень, внесених Постановою пленуму Верховного Суду України від 25.05.2005 р. №5) розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Враховуючи обсяг страждань, яких зазнав позивач ОСОБА_5 та з урахуванням порушених нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, суд приходить до висновку про доведеність позовних вимог щодо отримання позивачем моральних страждань внаслідок неправомірних дій відповідачів. Враховуючи вищезазначене, а також характер та обсяг страждань, яких зазнав ОСОБА_1, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог в розмірі 150000,00 грн.

Крім того, відповідно до заявленої вимоги щодо стягнення відшкодування матеріальної шкоди з ОСОБА_3 та військової частини №3027 солідарно в сумі 16689,00 грн. на користь ОСОБА_1, суд прийшов до висновку, про відсутність підстав для задоволення даної вимог. Надана калькуляція послуг станом на 14.03.2016 року про вартість операції, анестезії та перебування в палаті не береться до уваги, оскільки позивачами не доведено причинного звязку між ДТП та операцією яка буде проведена в майбутньому.

Відповідно до ч.1 ст.32 ЦПК України, позов може бути предявлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно. Таким чином, позовні вимоги до третьої особи Управління Державної Казначейської служби України у Вишгородському районі Київської областізадоволенню не підлягають.

В силу приписів ст.88 ЦПК України, на користь позивачів слід стягнути витрати повязані з розглядом справи, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 22, 23, 1166, 1167, 1168, 1172, 1187, 1188, 1192 ЦК України, пунктами 3, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»та статтями 3, 10, 11, 32, 58, 60, 61, 88, 209-215 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та військової частини №3027 на користь ОСОБА_2 матеріальної шкоди у розмірі 143108,00грн. та витрати понесені за дослідження та надання звіту про визначення вартості матеріальної шкоди у розмірі 1000,00грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та військової частини №3027 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 150000,00грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір 1470,54грн.

Стягнути з військової частини №3027 на користь держави судовий збір 1470,54грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.Д.Рудюк