Ухвала суду № 59741789, 15.08.2016, Чернігівський районний суд Чернігівської області

Провадження №2-о/748/82/16

Єдиний унікальний № 748/1752/16-ц

У Х В А Л А

15 серпня 2016 рокум. Чернігів

Суддя Чернігівського районного суду Чернігівської області Меженнікова С.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання на території України, -

Встановив:

12 серпня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, в якій просить встановити факт постійного проживання ОСОБА_2 на території України на момент проголошення незалежності - 24 серпня 1991 року та станом на 13 листопада 1991 року.

Встановлення факту постійного проживання на території України на момент проголошення незалежності України або набрання чинності Законом України від 18.01.2001 року « Про громадянство України» є підставою для оформлення належності до громадянства України. Юридичне значення має лише факт постійного проживання на території України дитини, батьків дитини (одного з них) або іншого її законного представника на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 р.) або набрання чинності Законом №2235-ІІІ ( 13 листопада 1991р.).

Таким чином, для встановлення факту належності до громадянства України, відповідно до положень ст.256 ЦПК України, предметом розгляду в суді можуть бути заяви про встановлення таких фактів:

- постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року;

- постійного проживання на території України станом на 13 листопада 1991 р.;

- постійного проживання дитини на території України станом на 24 серпня 1991 року;

- постійного проживання дитини на території України станом на 13 листопада 1991 р.

Виходячи зі змісту вимог, заявник просить встановити два факти- факт постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року та факт постійного проживання на території України станом на 13 листопада 1991 р. Тобто заявляються дві вимоги, проте судовий збір сплачено за одну вимогу.

До того ж, в порушення ч.2 ст.256 ЦПК України, до заяви не додано докази на підтвердження звернення заявника до Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області, а також на підтвердження письмової відповіді про відмову Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області у оформленні належності до громадянства України. Також не зазначені та не додані документи, які підтверджують народження ОСОБА_2 на території України, постійне місце її проживання на ній та родинні відносини із заявником.

Крім того, виходячи із заяви, ОСОБА_1 звертається із заявою в інтересах ОСОБА_2, проте зазначає заявником не ОСОБА_2, а себе.

За таких обставин, керуючись ст. 121 ЦПК України вважаю, що заяву ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання на території України слід залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 119, 121, 258 ЦПК України, суддя -

Ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання на території України - залишити без руху, надавши заявнику строк терміном пять днів з моменту отримання ухвали.

У разі невиконання ухвали суду, заява буде вважатись неподаною і повернута заявнику.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя : С.П. Меженнікова