Рішення № 59741748, 11.08.2016, Ріпкинський районний суд Чернігівської області

Справа № 743/725/16-ц

Провадження № 2/743/228/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2016 року Ріпкинський районний суд Чернігівської області

у складі: головуючого - судді Жовток Є.А.

при секретарі Шевченко Ю.О.

з участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Ріпки справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 - про усунення перешкод в реалізації права власності та зобовязання знести незаконно зведену прибудову,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, зазначивши, що вона є власником квартири № 3, розташованої на першому поверсі будинку № 128-а по вул.Поліській в смт.Добрянка Ріпкинського району Чернігівської області.

Відповідач ОСОБА_3, котрий являється власником квартири № 4, розташованої на другому поверсі вказаного вище будинку, незаконно, без згоди позивача та дозвільних документів, над вікном її квартири, здійснив прибудову лоджії до свого житлового приміщення, чим було порушено стан інсоляції, внаслідок чого квартира ОСОБА_1 втратила товарний і естетичний вид.

В добровільному порядку ОСОБА_3 відмовляється демонтувати лоджію, а звернення позивача до прокуратури, органу місцевого самоврядування та Ріпкинської РДА з питанням приведення в первинний вигляд своєї квартири, позитивного результату не дало.

Таким чином ОСОБА_1, посилаючись на ст.ст.15, 16, 316-319, 346, 391 ЦК України, ст.41 Конституції України, просить визнати зведену ОСОБА_3 лоджію - самочинною прибудовою та зобовязати відповідача не чинити позивачеві перешкод в користуванні належною їй квартирою, шляхом зобовязання відповідача демонтувати самочинну прибудову.

В судовому засіданні позивач підтримала свої вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, додатково пояснивши, що зведена ОСОБА_3 прибудова створює затінення в спальній кімнаті її квартири, що призвело до появи плісняви, сирості, розбухання дверей. Факт незаконності зведеної відповідачем прибудови підтверджується актом обстеження та іншими матеріалами, доданими до позовної заяви.

Крім того позивач зазначила, що ОСОБА_3, являючись депутатом Добрянської селищної ради та членом виконавчого комітету органу місцевого самоврядування, використовуючи свій статус, перешкоджав захисту порушених прав ОСОБА_1, чинячи перешкоди в обстеженні самочинно зведеної прибудови.

Відповідач в судове засідання не зявився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, пояснивши, що ОСОБА_1 належними і допустимими засобами даказування не довела тих обставин, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Крім того, представник відповідача вказала, що положення ст.152 ЖК України та ст.376 ЦК України, на які посилається позивач, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, а роботи, які вже здійснені та вподальшому будуть здійснені ОСОБА_3, не потребують отримання дозволів від органу місцевого самоврядування та розробки проекту і згоди ОСОБА_1

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні сторони не оспорювали той факт, що квартира АДРЕСА_1 (колишня Фрунзе) в смт.Добрянка Ріпкинського району Чернігівської області, належить на праві приватної власності ОСОБА_1

Сторони також не оспорювали, що квартира № 4 у вказаному вище житловому будинку, належить на праві власності ОСОБА_3

Крім того, сторони підтвердили, що саме ОСОБА_3, у березні 2016 року, розпочав роботи по зведенню лоджії над вікном квартири ОСОБА_1

У відповідності до ч.1 ст.61 ЦПК України, вказані вище обставини не підлягають доказуванню.

Як слідує з пояснень позивача, відповідач без її усної та письмової згоди, всупереч її волі та в період тимчасової відсутності ОСОБА_1 в смт.Добрянка, розпочав будівництво лоджії, габарити якої виходять за габарити конструкцій житлового будинку.

Пояснення ОСОБА_1 узгоджуються з матеріалами справи.

Зокрема, самочинна прибудова, здійсненої ОСОБА_3 до належної йому квартири, була здійснена без розробки проектної документації, що підтверджується актом обстеження будинку № 128-а по вул.Поліській в смт.Добрянка від 23.05.2016 року.

З акту обстеження та повідомлень Ріпкинської РДА, адресованих позивачеві, вбачається, що ОСОБА_3 не отримував дозволу на переобладнання і перепланування житлового приміщення.

З досліджених в судовому засіданні фотознімків, наданих сторонами, вбачається, що дах зведеної ОСОБА_3 лоджії, виходить за межі даху житлового будинку. Підлога лоджії, яка не завершена будівнитвом, розташовується безпосередньо над вікном квартири ОСОБА_1

Крім того, з фотознімків прибудови вбачається, що в безпосередній близькості вже зведених елементів лоджії знаходяться проводи лінії електричних мереж. У відповідності до ч.1, 3 ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю.

Згідно ч.1 ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на свій розсуд.

Як слідує з пояснень сторін, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 користуються належними їм жилими приміщеннями з 1986 року, а зведення відповідачем лоджії в 2016 році, було обумовлено необхідністю облаштування місця для сушіння білизни і одягу.

При цьому позивач вказала, що упродовж близько 30 років у сімї відповідача не виникало такої потреби, а місця для сушіння випраних речей облаштовані на прибудинковій території та на горищі будинку.

Частиною 2 ст.41 Конституції, яка є нормою прямої дії, передбачено, що використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Частиною 1 ст.321 ЦК України визначено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений або обмежений у здійсненні права власності.

Згідно ч.2 ст.382 ЦК України, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Частиною 2 ст.383 ЦК України передбачено, що власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку. У відповідності до ст.9 Закону України Про архітектурну діяльність будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Статтею 34 Закону "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) подання ним повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України; 2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності. З матеріалів справи вбачається, що вказані вимоги закону відповідачем дотримані не були. У відповідності до ст.179 ЖК України, користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України. Пунктом 4 Правил користування житлових будинків і прибудинкових територій, затверджених Постановою КМУ № 572 від 08.10.1992 року передбачено, що власники приміщень житлових будинків мають право на переобладнання і перепланування житлових і підсобних приміщень, балконів і лоджій за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у будинку, гуртожитку, з дозволу власника будинку (квартири), власника гуртожитку (житлового приміщення у гуртожитку) та органу місцевого самоврядування, що видається в установленому порядку. Статтею 189 ЖК України передбачено, що особи, винні у незаконному переобладнанні та/або переплануванні жилих будинків (квартир), інших жилих приміщень, призначених та придатних для постійного або тимчасового проживання, нежилих приміщень, розташованих у жилих будинках, та/або використанні їх не за призначенням; у порушенні правил експлуатації жилих будинків, жилих приміщень та інженерного обладнання, у безгосподарному їх утриманні несуть кримінальну, адміністративну або іншу відповідальність згідно з законодавством.

Суд вважає, що зведення ОСОБА_3 лоджії, обмежує права ОСОБА_1 в користуванні належним їй майном.

У відповідності до ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном. Частиною 2 ст.16 ЦК України, серед способів захисту цивільних прав та інтересів особи передбачено: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; зміну правовідношення; припинення правовідношення.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Аналіз наведених вище норм цивільного та житлового законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю. Таким чином, суд вважає обгрунтованими вимоги позивача про зобовязання відповідача демонтувати незаконно зведену прибудову. В той же час, вимога ОСОБА_1 про визнання зведеної ОСОБА_3 прибудови незаконною, задоволенню не підлягає, оскільки за змістом норм матеріального права, ця прибудова, з моменту початку робіт по її зведенню без передбачених дозволів, вважається незаконною.

У відповідності до ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені по справі. Керуючись ст.ст.10, 57, 209, 212, 215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Зобовязати ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) демонтувати, за власний рахунок, незаконно зведену прибудову - лоджію до квартири АДРЕСА_2 (колишня Фрунзе) в смт.Добрянка Ріпкинського району Чернігівської області.

Стягнути зі ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2) 551 грн. 20 коп., в якості відшкодування судового збору.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Апеляція на рішення може бути подана до апеляційного суду Чернігівської області, через Ріпкинський районний суд, протягом 10 днів з дня його проголошення, а особою, яка не була присутня під час проголошення рішення - у цей же строк, з дня отримання його копії.

Повний текст рішення складено 16.08.2016 року.

Суддя Є.А. Жовток