Рішення № 59741130, 10.08.2016, Апеляційний суд Сумської області

Справа №592/8792/15-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 22-ц/788/1231/16 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 53

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2016 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Лузан Л. В.,

суддів - Дубровної В. В. , Сибільової Л. О.

за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 13 червня 2016 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до Об'єднаної первинної організації профспілки працівників машинобудування та металообробки Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання"

про стягнення матеріальної допомоги на оздоровлення та моральної шкоди

в с т а н о в и л а :

09 вересня 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним позовом, свої вимоги обгрунтовував тим, що 23.06.2015 р. він звернувся до відповідача з письмовою заявою про надання відпустки та виплату матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу. Розпорядженням від 09.07.2015 № 02/07-07 відповідач надав йому щорічну відпустку, однак не виплатив матеріальну допомогу на оздоровлення. Такі дії відповідача вважав неправомірними та такими, що заподіяли йому моральну шкоду у розмірі 500 грн., оскільки він був позбавлений можливості на належне оздоровлення протягом відпустки, вимушений хвилюватися, нервувати, звертатися до суду за захистом порушеного права.

Під час розгляду справи ОСОБА_3 доповнив обґрунтування своїх позовних вимог (а.с. 125 - 126).

Просив стягнути з відповідача на його користь 1300 грн. матеріальної допомоги на оздоровлення та 500 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Рішенням суду від від 13 червня 2016 року в задоволенні позовних вимог відмовлено у звязку з їх необґрунтованістю.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду в частині вирішення позову про стягнення матеріальної допомоги на оздоровлення і постановлення в цій частині нового рішення про задоволення позовної вимоги з тих підстав, що судом неповно зясовані обставини, що мають значення для справи, що у справі не були доведені обставини, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, що висновки суду не відповідають обставинам справи та що судом були порушені норми матеріального і процесуального права .

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.

23.06.2015 р. позивач звернувся до відповідача з заявою про надання йому щорічної відпустки з 01.07.2015 р., а також виплату матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу (а.с. 4).

Розпорядженням голови профкому Обєднаної первинної організації профспілки від 09.07.2015 р. № 01/07-07 консультанту з правових питань профкому Обєднаної первинної організації профспілки працівників машинобудування та металообробки ПАТ "Сумське НВО ім. М.В.Фрунзе" ОСОБА_3 надано щорічну відпустку за 2014-2015 рік з 28.07.2015 р. по 20.08.2015 р. на 24 календарних дні (а.с. 3).

Під час розгляду справи представник Обєднаної первинної організації профспілки підтвердив факт невиплати ОСОБА_3 матеріальної допомоги на оздоровлення. З приводу невиплати позивачу названої матеріальної допомоги на оздоровлення виник спір, який розглядався у даній справі.

Заперечуючи проти позову Обєднана первинна організація профспілки посилалась на те, що позивач не має права на отримання матеріальної допомоги на оздоровлення, оскільки не являється штатним працівником відповідача.

Відмовляючи ОСОБА_3 у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки посада консультанта з правових питань у штатному розпису працівників профкому Обєднаної первинної організації профспілки на 2015 рік відсутня, то враховуючи пункти 1 і 7 Положення про надання матеріальної допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки працівникам ОППОПММ ПАТ "Сумське НВО ім. М.В.Фрунзе" відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь ОСОБА_3 матеріальної допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки за 2014- 2015 рік

Проте з такими висновками суду повністю погодитися не можна, оскільки суд дійшов їх без повного і всебічного з'ясування дійсних обставин справи, прав та обов'язків сторін в даних правовідносинах та належної правової оцінки зібраних у справі доказів. Постановлене у справі рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову про стягнення матеріальної допомоги. При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Обєднана первинна організація профспілки працівників машинобудування та металообробки ПАТ "Сумське НВО ім. М.В.Фрунзе" далі по тексту

"Обєднана первинна організація профспілки",

або "Об'єднана первинна організація профспілки працівників машинобудування та металообробки ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання",

або ОППОПММ ПАТ "Сумське НВО ім. М.В.Фрунзе" .

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами на протязі багатьох років виникають спірні правовідносини, які були предметом спору у цілому ряді цивільних справ. Зокрема, нижче наведені висновки, зроблені судовими інстанціями при вирішенні спорів у окремих цивільних справах. Названі висновки мають пряме відношення до вирішення позову, заявленого у даній справі. Зокрема.

Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 29 жовтня 2010 року, залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 21 грудня 2010 року у справі №2-244/10 за позовом ОСОБА_3 до Обєднаної первинної організації профспілки, зокрема :

- визнано тимчасову трудову угоду від 01 березня 2008 року, укладену між Обєднаною первинною організацією профспілки з одного боку та консультанта з правових питань ОСОБА_3 з іншого боку, такою, що укладена на невизначений строк ;

- поновлено ОСОБА_3 на посаді консультанта з правових питань Обєднаної первинної організації профспілки;

У зазначеній справі суди, зокрема, прийшли до висновку, що правовідносини, які склались між сторонами, свідчать про те, що між ними склалися трудові відносини на підставі трудового договору, який був укладений 01 березня 2008 року по 31 грудня 2008 року, переукладений з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, тому вважається укладеним на невизначений строк.

Рішенням Апеляційного суду Сумської області від 30 липня 2013 року (у якому ухвалою від 17 вересня 2013 року були виправлені описки) апеляційна скарга ОСОБА_3 була задоволена частково, скасоване рішення Сумського районного суду Сумської області від 25 жовтня 2011 року та ухвалене нове рішення про часткове задоволення позовних вимог , зокрема :

- визнано незаконним пункт 1.2 розпорядження голови комітету Обєднаної первинної організації профспілки працівників машинобудування та металообробки ПАТ "Сумське НВО ім.М.В. Фрунзе" від 13 січня 2011 року №3 та розпорядження голови комітету Обєднаної первинної організації профспілки від 08 квітня 2011 року №14 про розірвання трудового договору з ОСОБА_3 за п.1 ст.40 КЗпП України і про його звільнення з 07 квітня 2011 року ;

- поновлено ОСОБА_3 з 08 квітня 2011 року на роботі на посаді консультанта з правових питань Обєднаної первинної організації профспілки працівників машинобудування та металообробки ПАТ "Сумське НВО ім.М.В. Фрунзе".

(рішення Апеляційного суду Сумської області від 30 липня 2013 року залишене без зміни ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 2 квітня 2014 року, справа № 2-469/11).

Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 7 лютого 2014 року у справі № 1817/1607/ за позовом ОСОБА_3 зобовязано Обєднану первинну організацію профспілки нарахувати та виплатити ОСОБА_3 зарплату в розмірі годинної ставки за роботу протягом 6 годин по середах, в які він перебував у відрядженні до клініки НДІ ГП та ПЗ Харківського національного медичного університету за період з 1 березня 2008 року по 31 березня 2008 року; нарахувати та виплатити йому індексацію недоплаченої зарплати та компенсацію за порушення строків виплати зарплати та індексації за період з 01 березня 2008 року по день фактичної виплати включно; відмовивши йому в іншій частині позову за його необгрунтованістю.

Ухвалою апеляційного суду Сумської області від 21 березня 2014 року у справі №1817/1607/12 скасоване рішення Сумського районного суду від 07 лютого 2014 року із закриттям провадження у справі з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, а саме :

визнано мирову угоду, укладену між ОСОБА_3 та Обєднаною первинною організацією профспілки, за умовами якої сторони домовились між собою, що по даній мировій угоді Обєднана первинна організація профспілки відшкодовує ОСОБА_3 кошти у розмірі 16200 грн., сума визначена без урахування податків з доходів фізичних осіб та загальнообов'язкових платежів, строк виплати становить чотири календарні дні, перебіг якого починається наступного дня після визнання судом мирової угоди, у свою чергу ОСОБА_3 відмовляється від всіх своїх заявлених позовних вимог до Обєднаної первинної організації профспілки .

Розпорядженням відповідача від 07 жовтня 2013 року № 01/06-28 консультанта з правових питань ОСОБА_3 звільнено з займаної посади на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України у звязку з скороченням чисельності.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 26 лютого 2014 року, частково зміненим рішенням Апеляційного суду Сумської області від 8 квітня 2014 року, у справі №592/11913/13 позов ОСОБА_3 до Обєднаної первинної організації профспілки задоволено частково : поновлено ОСОБА_3 на роботі на посаді консультанта з правових питань Обєднаної первинної організації профспілки; стягнуто на користь ОСОБА_3 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу

Розпорядженням голови Обєднаної первинної організації профспілки працівників машинобудування та металообробки ПАТ "Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе" від 14.05.2014 року за № 01/06-13 ОСОБА_3 був звільнений з 14.05.2014 р. з посади консультанта з правових питань за п.1 ст.40 КЗпП України у зв'язку із скороченням чисельності.

Рішенням Апеляційного суду Сумської області від 18 грудня 2014 року у справі № 592/6400/14-ц рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 листопада 2014 року в частині вирішення позовних вимог про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди скасоване і ухвалене в цій частині нове рішення про часткове задоволення позовних вимог :

- поновлено ОСОБА_3 з 15 травня 2014 року на роботі на посаді консультанта з правових питань Обєднаної первинної організації профспілки працівників машинобудування та металообробки ПАТ «Сумське МНВО ім. М.В. Фрунзе», з якої він був звільнений з 14.05.2014 р. за п.1 ст.40 КЗпП України у зв'язку із скороченням чисельності.

- стягнуто на користь ОСОБА_3 9453,08 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу і 300 грн. на відшкодування моральної шкоди з утриманням відповідних податків і обовязкових платежів.

При ухваленні рішення від 18 грудня 2014 року Апеляційний суд Сумської області виходив, зокрема, з того, що рішенням Сумського районного суду Сумської області від 29 жовтня 2010 року визнано такою, що укладена на невизначений строк, тимчасову трудову угоду від 01 березня 2008 року між Обєднаною первинною організацією профспілки та ОСОБА_3В, а тому поновив останнього на посаді консультанта з правих питань цієї Обєднаної первинної організації профспілки.

(Ухвалою Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 жовтня 2015 року рішення Апеляційного суду Сумської області від 18 грудня 2014 року залишене без змін.)

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 20 жовтня 2015 року у справі №592/2991/15-ц, зокрема, встановлено, що з 01 березня 2008 року ОСОБА_3 працює в профспілці за трудовим договором на посаді консультанта з правових питань, за умовами якого сторонами визначено робочий графік виконання обовязків позивачем, а саме: в понеділок, середу та пятницю з 16 до 18 год.

Таким чином, вищенаведеними судовими рішеннями, а також рішенням Апеляційного суду Сумської області 25 квітня 2016 року (справа Ковпаківського районного суду м. Суми Справа №592/8836/15-ц) встановлено, що правовідносини, які склались між сторонами, свідчать про те, що між ними склалися трудові відносини на підставі трудового договору, який був укладений 01 березня 2008 року. З названого часу ОСОБА_3 займає посаду консультанта з правових питань Обєднаної первинної організації профспілки. Позивач неодноразово був звільнений з займаної посади за п.1 ст.40 КЗпП України у зв'язку із скороченням чисельності, однак вищеназваними судовими рішеннями поновлювався на посаді консультанта з правових питань Об'єднаної первинної організації профспілки працівників машинобудування та металообробки ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання".

З матеріалів справи також вбачається, що спірна матеріальна допомога на оздоровлення виплачується штатним працівникам відповідача відповідно до Положення про надання матеріальної допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки працівникам Обєднаної первинної організації профспілки працівників машинобудування та металообробки ПАТ "Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе", затвердженого рішенням профспілкового комітету, протокол № 2 від 2 грудня 2014 року. Названим Положенням, зокрема, передбачено наступне :

"п.1. матеріальна допомога на оздоровлення проводиться один раз на рік при наданні щорічної відпустки штатним працівникам за основним місцем роботи та при наявності коштів на ці цілі;

п.2. надання матеріальної допомоги оформлюється на підставі заяви працівника. У разі наявності фінансових ресурсів і позитивного рішення голови профкому, яке підтверджується розпорядженням про надання такої допомоги;

п.4. матеріальна допомога на оздоровлення надається в розмірі середньомісячної зарплати згідно норм Порядку № 100.

п.7. матеріальна допомога на оздоровлення виплачується штатним працівникам профкому в межах кошторису та згідно з завантаженням та ефективністю роботи протягом року (а.с. 12, 15).

Положенням про умови оплати праці керівників та працівників виборних профспілкових органів профспілки "Машметал", яке є Додатком до постанови президії ЦК профспілки № П-2-3 від 30.08.2011 р. передбачено, що воно поширюється на виборних та штатних працівників профспілки, які знаходяться в трудових відносинах з профспілкою та одержують заробітну плату за рахунок коштів профспілки. Названим Положенням передбачено, зокрема, що при наданні щорічної відпустки та при наявності коштів на ці цілі працівникам профспілкових органів надається допомога на оздоровлення у розмірі середньомісячного заробітку (п. 9, ас. 105-109).

Заперечуючи проти заявленого у даній справі позову відповідач посилається на те, що у штатному розписі працівників профкому Об'єднаної первинної організації профспілки працівників машинобудування та металообробки ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе " на 2015 рік відсутня посада консультанта з правових питань (а.с. 19).

Саме на цю обставину посилався суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову.

Проте, колегія суддів вважає названий висновок суду помилковим і таким, що не узгоджується з усіма фактичними обставинами справи, встановленими під час її розгляду, та вимогами закону.

Зокрема. Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 29 жовтня 2010 року, залишеного без зміни ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 21 грудня 2010 року (справа №2-244/10) та рішенням Апеляційного суду Сумської області від 02 лютого 2012 року (справа №2-470) було встановлено, що 01 березня 2008 року сторони уклали Тимчасову трудову угоду строком дії по 31 грудня 2008 року, яка угодою від 30 грудня 2008 року переукладена на термін до 31 грудня 2009 року, якою оплата була обумовлена в розмірі 1300 грн.

В послідуючому рішенням Сумського районного суду Сумської області від 29 жовтня 2010 року, ухваленим у справі №2-244/10, Тимчасову трудову угоду від 01 березня 2008 року, укладену Обєднаною первинною організацією профспілки з одного боку та консультантом з правових питань ОСОБА_3 з іншого боку, визнано такою, що укладена на невизначений строк. Поновлено ОСОБА_3 на посаді консультанта з правових питань Обєднаної первинної організації профспілки, яку він обіймає до теперішнього часу.

Саме вищеназваними рішеннями судів від 29 жовтня 2010 року (справа №2-244/10) та від 02 лютого 2012 року (справа №2-470) була надана правова оцінка трудовому договору від 01 березня 2008 року, на підставі якого до теперішнього часу ОСОБА_3 перебуває у трудових відносинах з відповідачем.

При цьому вбачається, що визнаючи Тимчасову трудову угоду від 01 березня 2008 року такою, що укладена на невизначений строк, та поновлюючи ОСОБА_3 на роботі, Сумський районний суд Сумської області у рішенні від 29 жовтня 2010 року виходив з того, що з 01 березня 2008 року ОСОБА_3 працює у відповідача на посаді консультанта з правових питань Обєднаної первинної організації профспілки за трудовим договором.

Приймаючи до уваги наведені висновки, зроблені у рішенні Сумського районного суду Сумської області від 29 жовтня 2010 року (справа №2-244/10), слід дійти висновку про те, що з 01 березня 2008 року ОСОБА_3 перебуває з відповідачем у трудових відносинах, які регулюються Кодексом законів про працю України, і у своїх трудових правах ОСОБА_3 не може бути обмежений у порівнянні з іншими працівниками, які працюють у відповідача за трудовим договором.

Сам по собі факт, що відповідач декілька разів звільняв ОСОБА_3 з посади консультанта з правових питань Обєднаної первинної організації профспілки на підставі п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП, яка передбачає право власника або уповноваженого ним органу на розірвання трудового договору у випадку змін в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників, і ці звільнення рішеннями судів визнавались незаконними, ОСОБА_3 поновлювався на займаній посаді, - свідчить про те, що позивач перебуває у трудових відносинах з відповідачем і ці відносини регулюються Кодексом законів про працю України .

Відповідно до ст. 2-1 КЗпП України забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров'я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов'язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому об'єднанні громадян, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їх прав, за мовними або іншими ознаками, не пов'язаними з характером роботи або умовами її виконання.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про те, що "ОСОБА_3 відносився до іншої категорії осіб, які не перебували в обліковому складі відповідача (позаштатний працівник) і був залучений до роботи на умовах трудового договору" зроблені з порушенням ст.ст. 2-1, 21, 24 КЗпП України.

При цьому посилання суду першої інстанції на обставини, встановлені рішенням Апеляційного суду Сумської області від 17.12.2013 р. у справі №1817/1607/12 є некоректним, оскільки назване рішення було ухвалене у справі, у якій предметом спору було проведення донарахування та виплати: недоплаченої зарплати з урахуванням підвищення мінімальної зарплати, суми податку з доходів фізичних осіб та права на податкову соціальну пільгу, зарплати та середнього заробітку по відрядженням, матеріальної допомоги на оздоровлення при наданні щорічних відпусток, індексації та компенсації за порушення строків виплат по даним вимогам та стягнення моральної шкоди (ас. 26). Вбачається, що у названій справі №1817/1607/12 трудовий договір від 01 березня 2008 року не був предметом спору, і висновки суду стосовно правової оцінки названого договору знаходяться за межами спору, який розглядався у даній справі.

В той же час правова оцінка трудовому договору від 01 березня 2008 року вперше була надана у рішенні Сумського районного суду Сумської області від 29 жовтня 2010 року, залишеного без зміни ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 21 грудня 2010 року у справі №2-244/10; саме у цій цивільній справі названий трудовий договір від 01.03.2008 р. був предметом спору і рішенням суду йому була надана правова оцінка як трудовому договору, укладеному на підставі ст.ст. 21, 24 КЗпП України.

За таких обставин колегія суддів вважає, що позов ОСОБА_3 підлягає задоволенню. Позивач має право поряд з іншими працівниками відповідача на матеріальну допомогу на оздоровлення на підставі вищеназваного "Положення про надання матеріальної допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки працівникам Обєднаної первинної організації профспілки …", затвердженого рішенням профспілкового комітету, протокол № 2 від 2 грудня 2014 року.

Під час розгляду справи відповідач не посилався на відсутність коштів на виплату матеріальної допомоги на оздоровлення; крім того, відповідач не заперечував того факту, що у 2015 року інші працівники Обєднаної первинної організації профспілки, окрім позивача, отримали таку матеріальну допомогу.

Колегія суддів також вважає, що не може бути підставою для відмови у задоволенні позову критерій "завантаження та ефективності роботи протягом року", оскільки вбачається, що знаходження ОСОБА_3 на протязі 2015 року "у простої" викликане відповідними наказами відповідача, а не виною позивача ( ас.17, 40-45).

Згідно довідок відповідача від 12.10.2015 р. № 160 та від 15.10.2015 р. № 162 середня заробітна плата (посадовий оклад) ОСОБА_3 станом на 27.07.2015 р. становила 1300 грн. (а.с. 25, 35).

За таких обставин колегія суддів вважає, що постановлене у справі рішення в частині стягнення матеріальної допомоги на оздоровлення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_3 1300 грн. матеріальної допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки за 2015 рік.

Рішення суду в частині стягнення моральної шкоди не оскаржується.

Відповідно до ст. 88 ЦПК з Об'єднаної первинної організації профспілки працівників машинобудування та металообробки ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" підлягає стягненню в доход держави судовий збір у розмірі 1157грн. 52 коп. (551 грн. 20 коп. + 606 грн. 32 коп.).

Керуючись ст. 303, п.2 ч.1 ст.307, пп. 1, 2, 3, 4 ч.1 ст.309, ст.ст.313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 13 червня 2016 року в частині стягнення матеріальної допомоги на оздоровлення скасувати і ухвалити нове рішення.

Стягнути з Об'єднаної первинної організації профспілки працівників машинобудування та металообробки Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" на користь ОСОБА_3 1300 грн. матеріальної допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки за 2015 рік.

Стягнути з Об'єднаної первинної організації профспілки працівників машинобудування та металообробки Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" в доход держави 1157 грн. 52 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.

Головуючий -

Судді