Рішення № 59740901, 03.08.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/515/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Громік Р. Д.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Громіка Р.Д.,

суддів Парапана В.Ф., Панасенкова В.О.,

при секретарі Томашевській К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 жовтня 2014 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором,

встановила:

ПАТ КБ «Надра» звернувся в суд з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» суму заборгованості 419 346, 77 дол. США, що по курсу НБУ станом на 12.08.2013 року складає 3 351 838, 74 грн. за договором та судові витрати на суму 3 441,00 грн.

Зазначена сума заборгованості складається з :

●заборгованості за кредитом 175354,86 дол. США (1401611,40 грн.);

●заборгованості по сплаті відсотків 91766,70 дол. США (733451,21 грн.);

●пені за прострочення сплати кредиту 13086,03 дол. США (104596,61);

●реструктуризованої пені 7223,94 дол. США (57 740,95 грн.);

●реструктуризованого штрафу 18 409,52 дол. США (147 147,29 грн.);

●штрафу за порушення умов додаткової угоди 113 505,72 дол. США (907251,24 грн.).

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 22.04.2008 року між ПАТ КБ «Надра» (далі - позивач) та ОСОБА_2 (далі - відповідач) було укладено кредитний договір № 336/П/99/2008-840 на суму 184 095, 18 дол. США строком до 22.04.2022 року зі ставкою 13,59% річних.

Відповіднодо договору позивач зобовязаний здійснювати повернення сум кредиту щомісячно рівними платежами, починаючи з травня місяця 2008 року.

Відповідно до п.5.3. кредитного договору, у разі порушення вимог п.4.3. за виключенням п.п 4.3.8., 4.3.9. кредитного договору позичальник зобовязаний сплатити штраф у розмірі 10% від суми кредиту. У звязку з цим відповідачу нараховано штраф у розмірі 113 505, 72 дол. США.

Згідно з договором та ст.ст. 549-551 Цивільного кодексу України, у звязку з не виконанням обовязків за договором відповідачу нарахована пеня за прострочення сплати кредиту в сумі 13 086, 03 дол. США.

Відповідач, в порушення своїх зобовязань не здійснює платежів для погашення суми заборгованості по кредиту, нарахованим процентам та комісіям, чим порушує взяті на себе зобовязання.

Станом на 12.08.2013 року заборгованість відповідача складає 419 346, 77 дол. США, що за курсом НБУ становить 3 351 838, 74 грн.

У судове засідання представник позивача не зявився, надав заяву, якою позов підтримав у повному обсязі, просив закінчити розгляд справи за його відсутністю та не заперечує проти постановлення заочного рішення.

Відповідач про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, в суд не зявився, про причину неявки суду не повідомив. Суд, у звязку з неявкою сторони, що не зявилась та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, в порядку ст. 169 ЦПК України, ухвалив слухати справу за відсутності відповідача та провести заочний розгляд справи.

Заочним рішенням суду позов задоволено в повному обсязі.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» суму заборгованості за кредитним договором 419 346, 77 доларів США, що за курсом НБУ станом на 12.08.2013 року складає 3 351 838, 74 гривні, а також судові витрати в сумі 3441 гривні.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 18 травня 2015 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення було залишено без задоволення.

На вказане заочне рішення суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане заочне рішення та постановити нове рішення, яким відмовити у повному обсязі ПАТ КБ «Надра» у задоволенні позову, посилаючись при цьому на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи скарг, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, за таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.2 постанови від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Судом першої інстанції правильно були встановлені наступні обставини.

22.04.2008 року між ПАТ КБ «Надра» (далі - позивач) та ОСОБА_2 (далі - відповідач) було укладено кредитний договір № 336/П/99/2008-840 на суму 184 095, 18 дол. США строком до 22.04.2022 року зі ставкою 13,59% річних.

Відповідно до договору позивач зобовязаний здійснювати повернення сум кредиту щомісячно рівними платежами, починаючи з травня місяця 2008 року.

Відповідно до п.5.3. кредитного договору, у разі порушення вимог п.4.3. за виключенням п.п 4.3.8., 4.3.9. кредитного договору позичальник зобовязаний сплатити штраф у розмірі 10% від суми кредиту.

Згідно з договором та ст.ст. 549-551 Цивільного кодексу України, у звязку з невиконанням обовязків за договором відповідачу нарахована пеня за прострочення сплати кредиту в сумі 13 086, 03 дол. США.

Відповідач, в порушення своїх зобовязань не здійснює платежів для погашення суми заборгованості по кредиту, нарахованим процентам та комісіям, чим порушує взяті на себе зобовязання.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобовязується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача суд стягнув також на користь банку судові витрати у сумі 3 441,00 грн.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, виконавши всі вимоги цивільно-процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу в цій частині у відповідності з діючими нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, та дійшов до правильного висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Апелянт не довів обставини, на які посилався як на підставу своєї апеляційної скарги в частині того, що рішення суду в повній мірі є незаконним, та його слід скасувати в повному обсязі, відмовивши Банку в позові.

Твердження апелянта в апеляційній скарзі про те, що рішення суду першої інстанції повністю не відповідає вимогам закону, є неспроможними.

Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують всіх висновків суду і не містять підстав для висновків про порушення або неправильне застосування судом норм права, які привели до неправильного вирішення справи в цілому.

Тому, на думку колегії суддів, справа в цій частині розглянута по суті правильно, законних підстав для скасування рішення суду першої інстанції в повному обсязі немає.

В той же час, дослідивши оригінал кредитної справи та зроблені Банком розрахунки заборгованості, як при подачі позову до суду першої інстанції так і наданий розрахунок на вимогу суду апеляційної інстанції, колегія суддів вважає, що позивач не довів, а суд першої інстанції не перевірив доводи позивача щодо стягнення штрафу за порушення умов додаткової угоди у розмірі 113 505, 72 дол. США та реструктурізованої пені в сумі 7 223,94 дол. США, в результаті чого, вказані суми були необґрунтовано стягнуті з відповідача на користь позивача.

Так, дійсно, у відповідності до п.5.3. кредитного договору, у разі порушення вимог п.4.3. за виключенням п.п 4.3.8., 4.3.9. кредитного договору позичальник зобовязаний сплатити штраф у розмірі 10% від суми кредиту.

Сума кредиту складає 184 095, 18 дол. США, тобто, штраф у розмірі 10% від суми кредиту повинен складати 18409,52 дол. США, що і було стягнуто за рішенням суду. Однак, позивач не довів, а суд не обґрунтував свої висновки щодо стягнення додаткових 113 505, 72 дол. США в якості штрафу за порушення умов додаткової угоди та реструктурізованої пені в сумі 7223,94 дол. США.

Посилання на норми права та пункти кредитного договору щодо стягнення зазначених вище сум в позовній заяві та в рішенні суду відсутні, сама додаткова угода, у відповідності до якої слід стягнути таку суму штрафу, також відсутня.

Більш того, в новому, зробленому на запит суду апеляційної інстанції, розрахунку заборгованості, Банк вже не включив дані суми до складу заборгованості.

Колегія суддів не може погодитись з позицією представника Банка про те, що суд апеляційної інстанції повинен винести рішення про стягнення з відповідача суму заборгованості за новим розрахунком, який був зроблений станом на 2014р., так як, відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 303 ЦПК України, п ід час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

Позов Банком був заявлений щодо стягнення з відповідача заборгованості, розрахованої станом на 2013р., зміни або доповнень до своєї позовної заяви Банк до суду першої інстанції не подавав, а тому саме цю заборгованість, яка була здійснена станом на 2013р., суд і стягнув., а тому, у суду апеляційної інстанції відсутні правові підстави для стягнення суми заборгованості, яка виходить поза межі вимог позовної заяви.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнення додаткових 113 505, 72 дол. США в якості штрафу та реструктурізованої пені в сумі 7223,94 дол. США, та постановити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог у звязку з недоведеністю.

Керуючись ст. ст. 303-304, 307, 309 ч. 1 п. 1-4; ст. 313-314, 316, 317, 319, 324, 325 ЦПК України судова колегія,

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 жовтня 2014 року змінити.

Скасувати заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 жовтня 2014 року в частині стягнення додаткових 113 505, 72 дол. США в якості штрафу та реструктурізованої пені в сумі 7223,94 дол. США.

Відмовити в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» до Хвіщука Олександра Сергійовича в частині стягнення штрафу в розмірі 113 505, 72 дол. США, що становить 907251,24 грн., та реструктурізованої пені в сумі 7223,94 дол. США, що становить 57 740,95 грн., у звязку з недоведеністю цих вимог.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення вступає в законну силу з моменту оголошення. На рішення може бути подана касаційна скарга протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішення апеляційного суду.

Головуючий ОСОБА_3

Судді ОСОБА_4

ОСОБА_5