Ухвала суду № 59736841, 16.08.2016, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/5916/15-ц

н/п 6/640/226/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" серпня 2016 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Якуші Н.В.

при секретарі Пічугіної А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Харкова цивільну справу за поданням державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області, про примусове входження до житлового приміщенняборжника,-

В С Т А Н О В И В:

19 липня 2016 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло подання головного державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області, погоджене з начальником Київського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області про примусове входження до житлового приміщенняборжника та передано у провадження судді Якуші Н.В. 15.08.2016 року, про що свідчить запис в контрольному журналі судових справ та інших матеріалів, переданих до розгляду судді 15.08.2016 року.

В обґрунтування подання заявник посилається на те, що на примусовому виконанні у Київському відділі державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області знаходиться виконавче провадження №50532112 по виконанню виконавчого листа №640/5916/15-ц, виданого 10.03.2016 року Київським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 91637,26 грн. Зазначає, що боржник у добровільному порядку рішення суду не виконав та ухиляється від його виконання в примусовому порядку.

Представник Київського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином про місце і час розгляду подання.

З урахуванням того, до відповідно до ч.2 ст. 376 ЦПК України на суд покладено обовязок негайно розглянути подання, то неявка до суду державного виконавця, який належним чином повідомлений, не є перешкодою у розгляді справи по суті.

Так, Конституція України проголосила Україну правовою державою (стаття 1). Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша статті 64 Основного Закону України).

Кожному гарантується недоторканість житла; не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду (частина перша, друга статті 30 Конституції України).

Конституційна гарантія недоторканості житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканість житла, яке визначене в Конституції України і міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави в права людини з метою забезпечення загального блага.

Слід зазначити, що умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження».

Відповідно до статей 1, 11 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення). Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Одним із заходів примусового виконання рішення є звернення стягнення на майно боржника, за яким на державного виконавця покладено обов'язок по проведенню виконавчих дій щодо виявлення майна, його арешту (опису), вилучення та примусової реалізації.

При цьому державному виконавцю у процесі здійснення виконавчого провадження, зокрема надано право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

А відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право звертатися до суду з поданням розшук боржника - фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання.

Таким чином, державний виконавець при виконанні виконавчих документів, виданих іншими органами (посадовими особами) щодо стягнення боргу, зобовязаний керуватися нормами Закону України «Про виконавче провадження», зокрема звертати стягнення на майно боржника, в тому числі проводити опис й арешт майна боржника; у разі неможливості потрапити у жиле приміщення боржника ставити перед судом питання про постановлення вмотивованого судового рішення про примусове проникнення до житла боржника.

Визначальними при розгляді подання державного виконавця про примусове проникнення до житла боржника є: факт невиконання рішення та неможливість державного виконавця потрапити до жилого приміщення боржника для проведення опису й арешту його майна, належність цього майна боржнику на праві власності, а також обізнаність боржника про проведення виконавчих дій, у тому числі про відкриття виконавчого провадження.

Суд, вивчивши матеріали подання у їх сукупності, вважає подання державного виконавця обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

У доданих до подання матеріалах виконавчого провадження судом встановлено, що боржника було письмово повідомлено про відкриття виконавчого провадження та було запропоновано час для добровільного виконання приписів рішення суду.

Так, з матеріалів, наданих до подання, судом вбачається, що ОСОБА_3 зареєстрована за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, а тому є обґрунтовані підстави вважати, що за цією адресою може зберігатися майно боржника, відносно якого може бути проведений опис та його арешт.

Крім того, державний виконавець неодноразово виходив за вказаною адресою з метою потрапити до квартири, однак не зміг цього зробити, оскільки двері не відчинили. За результатом здійснення зазначених виконавчих дій складались відповідні акти, які наявні у матеріалах подання та досліджені судом, підписані державним виконавцем та понятими.

Зважаючи на встановлені судом обставини, ухилення боржника від виконання рішення суду, перешкоджання державному виконавцю у ході здійснення ним виконавчих дій, суд приходить до висновку про те, що подання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 60, 209-210, 293, 376 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Подання державного виконавця державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області про примусове проникнення до квартири для проведення виконавчих дій задовольнити.

Надати дозвіл державному виконавцю державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області на примусове проникнення до квартири АДРЕСА_1 для проведення виконавчих дій згідно вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Н.В. Якуша