Постанова № 59736489, 17.08.2016, Балаклійський районний суд Харківської області

ПОСТАНОВА Іменем Україним. Балаклія 17 серпня 2016 року Справа № 610/2762/16-а 2-а/610/109/2016

Балаклійський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Купіна В.В.,

розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Балаклійському районі Харківської області

про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії,

установив:

02.08.2016 р. позивач звернулась до суду з позовом до відповідача, в якому просила: 1)визнати неправомірним рішення УПФУ в Балаклійському районі Харківської області про відмову провести перерахунок пенсії державного службовця з більшого заробітку на підставі довідки Ізюмської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області № 4770/10/20-14 від 11.07.2016 року; 2)скасувати рішення УПФУ № 167945 від 19.07.2016 року щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії державного службовця згідно з ст. 37-1 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16.12.1993 р. в редакції від 02.12.2010 року (2756-17), яка діяла на час призначення пенсії; 3) зобовязати відповідача здійснити позивачу з 01 грудня 2015 року перерахунок пенсії, призначеної відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ в редакції чинній на день призначення пенсії та Постанови КМУ від 31.05.2000 року № 865 "Про деякі питання вдосконалення розмірів заробітку для обчислення пенсії" в редакції чинній на день призначення пенсії, без встановлення будь-якого строку та обмеження у часі у зв`язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, згідно з постановою КМУ від 09.12.2015 року № 1013 та довідки Ізюмської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області від 11.07.2016 року № 4770/10/20-14; 4) стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

Позивач посилалась на те, що вона працювала на посаді головного державного податкового ревізора-інспектора сектору податкового контролю та аналітичної роботи відділу податкового контролю юридичних осіб Державної податкової інспекції у Балаклійському районі (на даний час Ізюмська обєднана ДПІ Головного управління ДФС у Харківській області), що підтверджується копією трудової книжки.

У березні 2011 року УПФУ в Балаклійському районі Харківської області позивачу призначено пенсію державного службовця відповідно до положень Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ в розмірі 80% заробітної плати.

13.07.2016 року позивач звернулась із заявою до відповідача із заявою щодо перерахунку пенсії з 01 грудня 2015 року з більшого заробітку відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу», в редакції, що діяла на дату призначення їй пенсії у звязку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям згідно з постановою КМУ від 09.12.2015 р. № 1013 на підставі довідки Ізюмської обєднаної ДПІ Головного управління ДФС у Харківській області від 11.07.2016 р. № 4770/10/20-14.

Рішенням № 167945 від 19.07.2016 р. УПФУ відмовило в перерахунку пенсії посилаючись на те, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 р. № 213 скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсія призначається відповідно до Закону України «Про державну службу», у звязку з чим з 01.06.2015 р. пенсії в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про державну службу» не призначаються, раніше призначені не перераховуються.

Позивач вважає вказане рішення УПФУ є неправомірним, таким, що не відповідає чинному законодавству та порушує соціальні права позивача щодо пенсійного забезпечення та неправомірно звужує конституційні гарантії.

Відповідачем 12.08.2016 р. були подані письмові заперечення на адміністративний позов, в яких він просить відмовити у задоволенні адміністративного позову, посилаючись на те, що позивачем не повністю сплачено судовий збір, що сплинув строк подання адміністративного позову, та що будь-які нормативно-правові акти щодо порядку перерахунку пенсії КМУ не приймалися, а тому проводити перерахунки пенсій державним службовцям з підвищенням посадових окладів з 01.12.2015 р. на сьогоднішній день законних підстав не має. Крім того, надав заяву про те, що відповідач просить розглядати справу відповідно до ч.2 ст. 122 КАС України.

У відповідності до ч. 4 ст. 183-2 КАС, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне судове рішення. У разі недостатності повідомлених позивачем обставин або якщо за результатами розгляду поданого відповідачем заперечення суд прийде до висновку про неможливість ухвалення законного судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, суд розглядає справу за загальними правилами цього Кодексу, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Ураховуючи, що позивачем було повідомлено суду достатньо обставин, а із поданих відповідачем заперечень не вбачається неможливість ухвалення законного судового рішення без проведення судового засідання, справа була розглянута в порядку скороченого провадження.

При цьому судом було враховано положення ч.2 ст.71 КАС України, у відповідності до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, а також положення ч.2 ст.49 КАС України, згідно з якою особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

За таких обставин наявну поведінку Управління пенсійного фонду України в Балаклійському районі Харківської області, коли воно заперечує проти позову, однак при цьому ухиляється від обовязку доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, суд розцінює як зловживання своїми процесуальними правами з метою затягування розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України Харківської області з 17 березня 2011 року отримує пенсію призначену згідно зі ст. 37 Закону України від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу», в редакції станом на дату призначення пенсії у розмірі 80% від суми заробітної плати. Не працює.

На момент виходу на пенсію працювала на посаді головного державного податкового ревізора-інспектора сектору податкового контролю та аналітичної роботи відділу податкового контролю юридичних осіб Державної податкової інспекції у Балаклійському районі (на даний час Ізюмська обєднана ДПІ Головного управління ДФС у Харківській області).

13.07.2016 року позивач звернулась із заявою до відповідача щодо перерахунку та виплати пенсії відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу», в редакції, яка діяла на день призначення пенсії з 01.12.2015 р. у звязку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям згідно з постановою КМУ від 09.12.2015 р. № 1013 на підставі довідки Ізюмської обєднаної ДПІ Головного управління ДФС у Харківській області від 11.07.2016 р. № 4770/10/20-14.

Довідка про заробітну плату № 4770/10/20-14 від 11.07.2016 р. видана саме для перерахунку пенсії, що вбачається з її змісту.

Рішенням № 167945 від 19.07.2016 р. УПФУ відмовило в перерахунку пенсії посилаючись на те, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 р. № 213 скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсія призначається відповідно до Закону України «Про державну службу», у звязку з чим з 01.06.2015 р. пенсії в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про державну службу» не призначаються, раніше призначені не перераховуються.

Установлені обставини підтверджені матеріалами справи і не є спірними.

Спірним у справі є правомірність дій відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії, призначеної позивачеві з березня 2011 р. за Законом України «Про державну службу» (в редакції чинній на той час) на підставі довідки про заробітну плату № 4770/10/20-14 від 11.07.2016 р.

У відповідності до Конституції України визначені права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод визначаються Законами України. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (ст.22, п.1 ст.92).

Згідно з ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Також, Конституційний суд України у своєму рішенні №6-рп/2007 від 09.07.2007 зазначив, що невиконання державою взятих на себе соціальних зобов'язань порушує принцип соціальної, правової держави. Встановлення певних соціальних пільг, компенсацій та гарантій є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права.

Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Верховною Суду України № 9 від 01.11.1996 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», оскільки Конституція України, як зазначено в статті 8 має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати законність того чи іншого нормативно-правового акту, з точки зору його відповідності Конституції та у всіх необхідних випадках застосовувати Конституцію, як акт прямої дії.

Верховний суд України у своїх рішеннях неодноразово висловлював правову позицію про те, що процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом та механізмом їх проведення і при перерахунку пенсії має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 1993 року в редакції, що діяла на час призначення позивачу пенсії (тобто станом на грудень 2010 року, на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. Пенсія державним службовцям у частині, що не перевищує розміру пенсії із солідарної системи, що призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Частина пенсії, що перевищує цей розмір, виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» від 1993 року в редакції, що діяла на час призначення позивачу пенсії (тобто станом на грудень 2010 року, у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, про те, що позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до вимог ст. ст.ст. 37,37-1 Закону України № 3723-ХІІ (у редакції станом на дату призначення пенсії) з розрахунку 80 % місячного заробітку.

З 16 лютого 2016 року, набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», у пункті 5 Прикінцевих положень якого зазначено, що в разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, суд вважає положення зазначеної правової норми поширюються виключно на правовідносини щодо призначення пенсії, а не щодо її перерахунку.

Між тим, пенсія позивачу призначена в березні 2011 р., тобто, до внесення змін до Закону України "Про державну службу".

Отже, при перерахунку пенсії державним службовцям має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому суд вважає, що внесені Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання України" зміни до статті 37 Закону України "Про державну службу" щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії державним службовцям у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.

Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

З викладеного вбачається, що відповідно до ст. 37-1 Закону України «Державну службу» (зі змінами, які набрали чинності з 01.01.2015 року), умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України, оскільки положення зазначеної правової норми поширюються виключно тих осіб, яким пенсія призначається в період дії цієї норми, а при перерахунку пенсії особам, яким пенсія була призначена раніше, має застосовуватися норма, яка діяла на момент призначення пенсії.

Таким чином суд приходить до висновку, що відповідач був зобовязаний провести перерахунок пенсії ОСОБА_1, на підставі її заяви згідно з довідкою Ізюмської обєднаної ДПІ Головного управління ДФС у Харківській області від 11.07.2016 р. № 4770/10/20-14 у відповідності до ст.ст.37, 37-1 Закону України «Про державну службу», в редакції яка діяла на момент призначення пенсії, з розрахунку 80% середнього щомісячного (чинного) заробітку відповідної посади.

Судові рішення повинні ґрунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй. Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 8 КАС, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, однак даний обов'язок відповідачем в даній справі не виконано.

Відповідачем не було доведено належним чином правомірність свого рішення, в той час як позивач довів обґрунтованість позову.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії позивачу є протиправними, а позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Разом із тим, позивач просила зобовязати відповідача провести перерахунок пенсії з 01грудня 2015 року.

Однак, у відповідності до ч.4 ст.45 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», перерахунок призначеної пенсії провадиться в такі строки:

у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;

у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

Таким чином, враховуючи те, що позивач звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії та додатковими документами 13 липня 2016 року, перерахунок мав бути проведений починаючи з 01 липня 2016 року.

За таких обставин позов в цій частині підлягає частковому задоволенню, а саме з 01.07.2016р., а за період з 01.12.2015р. по 30.06.2016р. в позові слід відмовити.

Судові витрати по справі підлягають розподілу відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС.

За таких обставин, адміністративний позов ОСОБА_1 є обґрунтованим і підлягає частковому задоволенню.

Посилання відповідача щодо несплати позивачем судового збору у повному обсязі не відповідають дійсності.

Так, підставою для позову стало рішення відповідача про відмову у перерахунку пенсії.

Для здійснення належного судового захисту слід визнати дії відповідача протиправними, визнати протиправним і скасувати незаконне рішення відповідача, а також зобовязати відповідача здійснити дії, які він повинен був здійснити. Тож для повного захисту особи слід вчинити всі перелічені складові, які є необхідними для належного захисту особи.

Тому неможливо розглядати кожну з цих дій окремими позовними вимогами, оскільки всі вони сукупно є єдиним способом захисту прав особи.

Відтак і судовий збір має бути сплачено як за одну позовну вимогу немайнового характеру, що й було здійснено позивачем при подачі позовної заяви.

Так само неспроможними є й посилання відповідача на сплинення строку звернення до адміністративного суду.

Як зазначає сам відповідач, ст..99 КАС установлює, що для звернення до адміністративного суду встановлюється 6 місячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

Оскільки права позивача були порушені відповідачем 19.07.2016р. винесенням рішення № 167945, а позов подано до суду 02.08.2016р., то шестимісячний строк звернення до суду позивачем не пропущено.

Відтак аргументи відповідача є неспроможними, а таку поведінку відповідача суд розцінює як намагання ввести суд в оману.

Керуючись стст. 8-12, 17-19, 70, 71, 159-163, 256 КАС,суд

постановив:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Балаклійському районі Харківської області про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати рішення управління пенсійного фонду України в Балаклійському районі Харківської області № 167945 від 19.07.2016 р. щодо відмови ОСОБА_1, у перерахунку пенсії державного службовця згідно зі ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993 (у редакції станом на день призначення пенсії) на підставі довідки Ізюмської обєднаної ДПІ Головного управління ДФС у Харківській області від 11.07.2016 р. № 4770/10/20-14.

Зобовязати управління Пенсійного фонду України в Балаклійському районі Харківської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії державного службовця у розмірі 80% заробітної плати працюючого державного службовця на відповідній посаді відповідно до стст.37, 37-1 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16.12.1993 р. (у редакції станом на день призначення пенсії) згідно з довідкою Ізюмської обєднаної ДПІ Головного управління ДФС у Харківській області від 11.07.2016 р. № 4770/10/20-14 про заробітну плату починаючи з 01 липня 2016 року без обмеження її максимального розміру та здійснювати відповідні виплати.

В іншій частині адміністративного позову відмовити.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Балаклійському районі Харківської області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 551,20 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В. В. Купін