Вирок № 5973590, 08.10.2008, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Справа № 1-264/08

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2008 року м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

· головуючого: судді Жилки О.М. ,

· при секретарі: Губенко І.В.

з участю прокурора Мандича СМ. , потерпілого ОСОБА_1, представника потерпілого - адвоката ОСОБА_2 , захисника - адвоката ОСОБА_3, підсудного ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, розлученого, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого, проживаючого: м. Полтава, Красіна 118/2АДРЕСА_1,

у скоєні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

11 березня 2008 року близько 07 год. 30 хвилин ОСОБА_4, керуючи автомобілем НОМЕР_1 рухався по вул. Миру в напрямку вул. Панянки від вул. Леніна в м. Полтаві. В районі зупинки громадського транспорту „Б. Хмельницького", ОСОБА_4, в порушення п.п. 18.1, 18.4 Правил дорожнього руху, відповідно до яких, водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, не переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, здійснюючи об'їзд автобус, що зупинився перед пішохідним переходом пропускаючи пішохода, вчинив наїзд на пішохода, що рухався по пішохідному переходу з права на ліво по напрямку руху автомобіля. В результаті наїзду пішохід ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 винним себе у скоєному злочині визнав повністю, не заперечуючи фактичних обставин справи, дав покази, як викладено вище та пояснив, що вчинив наїзд на пішохода так як не помітив потерпілого, який несподівано вийшов із-за автобуса, який різко зупинився перед пішохідним переходом. Після цього, пояснив потерпілий, він зупинив свій автомобіль та вийшов до постраждалого, якому запропонував відвезти його до лікарні та викликав швидку медичну допомогу.

Крім повного визнання підсудним ОСОБА_4 своєї вини, його вина у вчиненому підтверджується перевіреними та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_1 пояснив суду, що 11 березня 2008 року приблизно о 07.20 год. в районі зупинки громадського транспорту „Б. Хмельницького", що по вул. Леніна в м. Полтаві, переходячи в установленому місці проїжджу частину, де перед пішохідним переходом зупинився пасажирський автобус, знаходячись посередині проїжджої частини на пішохідному переході, він подивився направо на зустрічну смугу, щоб переконатися у відсутності транспорту в цей час на нього відбувся наїзд правим дзеркалом заднього виду автомобіля „Газель", який зачепив його за лівий рукав куртки та протягнув його до повної зупинки приблизно 1-1, 5 метри. Після зупинки, розповів

2

потерпілий, водій зазначеного автомобіля підійшов до нього і запропонував відвезти до лікарні, разом з тим, він відмовився і попросив викликати швидку допомогу, яка відвезла його до лікарні.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснила суду, що 11 березня 2008 року, приблизно о 07 год. 20 хв., вона підійшла до зупинки громадського транспорту „Б.Хмельницького", щоб перейти на протилежний бік дороги, а коли рухалася по пішохідному переходу, побачила що попереду неї рухається чоловік з її будинку ОСОБА_1. Перед пішохідним переходом, пояснила свідок, стояла маршрутка і паралельно з нею також стояв автобус, потерпілий рухався середнім темпом руху, а вона знаходилася позаду приблизно на відстані 0, 5 метрів. Доходячи до середини проїжджої частини на пішохідному переході, вона побачила, автомобіль „Газель" білого кольору зачепив ОСОБА_1 дзеркалом за рукав куртки і протягнув за собою біля 1 метру, а після чого зупинився. Після цього, розповіла свідок, водій який скоїв наїзд вийшов з автомобіля і підійшов до потерпілого та допоміг відчепити рукав від правого дзеркала, а через деякий час приїхала швидка допомога, яка забрала потерпілого.

Як вбачається із оголошеного в судовому засіданні протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 11.03.2008 року та схеми до нього, оглядом було встановлено, що дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_1, яким керував водій ОСОБА_4, та в якому було розбито праве дзеркало заднього виду, сталася на нерегульованому пішохідному переході по вул. Леніна в м. Полтаві в районі зупинки громадського транспорту „Б.Хмельницького".

Відповідно до висновку експерта №75 від 18.04.2008 року, в умовах даної пригоди технічна можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_1 з боку водія автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_4 полягала у виконанні ним вимог п.п. 18.1, 18.4 Правил дорожнього руху, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру. В даній дорожній обстановці в діях водія ОСОБА_4 вбачаються невідповідності вимогам вимог п.п. 18.1, 18.4 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору знаходяться у причинному зв'язку з виникненням даної пригоди.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №932 від 22.04.2008 року, заподіяні потерпілому ОСОБА_1 тілесні ушкодження кваліфікуються, як ушкодження середнього ступеню тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров'я.

Таким чином, дії підсудного ОСОБА_4, які виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту особою, що керує транспортним засобом, що спричинило середньої тяжкості тілесне ушкодження, правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України.

До підсудного ОСОБА_4 та гр. ОСОБА_6 потерпілим ОСОБА_1 пред'явлено позов про відшкодування матеріальної шкоди на суму 480 грн. та моральної шкоди на суму 50000 грн., а також потерпілий просив стягнути з підсудного судові витрати у розмірі 1500 грн., затрачених ним на послуги адвоката.

Крім того, до підсудного ОСОБА_4 заявлено цивільний позов прокурором на суму 979 грн. 72 коп., затрачених державою витрат на стаціонарне лікування потерпілого.

Підсудний ОСОБА_4 позов визнав частково, а саме, в частині стягнення з нього матеріальної шкоди та витрат на стаціонарне лікування потерпілого.

Суд вважає, що позовні вимоги потерпілого, у відповідності до ст. 1166 ЦК України, та позов прокурора, у відповідності до ст. 1206 ЦК України, є законними і обґрунтованими, по-скільки, вони підтверджується наведеними у вироку доказами та матеріалами справи, разом з тим, у відповідності до ст. 1187 ЦК України, підлягає стягненню з підсудного ОСОБА_4

З урахуванням вищевикладеного, обставин справи, наданих доказів, глибини душевних страждань та моральних переживань потерпілого, завданих йому злочином, суд вважає, що позов потерпілого, в частині відшкодування моральної шкоди, у відповідності до ст. ст. 23, 1167 ЦК України, підлягає задоволенню частково, а саме, на суму 5000 грн.

3

Крім того, суд, у відповідності до ст. 93 КПК України, вважає за необхідне стягнути з підсудного на користь потерпілого судові витрати.

При призначенні покарання підсудному суд, виходячи з вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, конкретні обставини справи, данні про особу винного, а також обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.

Обставинами, що обтяжують покарання підсудному ОСОБА_7 не встановлено.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудному, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

При визначенні виду та міри покарання підсудному, суд враховує, що підсудний раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується за місцем проживання, після вчинення злочину запропонував потерпілому надати медичну допомогу а останній не наполягав на його суворому покаранні.

З урахуванням цих обставин справи і даних про особу підсудного, який щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину, його поведінку після вчинення злочину, суд, вважає можливим призначити йому мінімальне покарання у виді штрафу та не застосовувати до нього додаткову міру покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винними у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, на підставі якої, призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 510 (п'ятсот десять) грн.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути із засудженого ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 - 480 грн., заподіяної злочином матеріальної шкоди; 5000 (п'ять тисч) грн., заподіяної злочином моральної шкоди; 1500 (одну тисячу п'ятсот) грн. судових витрат, а всього - 6980 (шість тисяч дев'ятсот вісімдесят) грн.

Позов прокурора задовольнити повністю.

Стягнути із засудженого ОСОБА_4 на користь Полтавського міського фінансового управління (р/р 25420109 МФО 331489 код ЗКПО 02315340 в Акціонерному банку „Полтава-Банк" - 979 (дев'ятсот сімдесят дев'ять) грн. 72 коп., витрат, затрачених на стаціонарне лікування.

До набрання вироком законної сили, міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_4 залишити підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Полтавської області через Ленінський районний суд міста Полтави на протязі 15 діб з моменту його проголошення.