Ухвала суду № 59735485, 17.08.2016, Кропивницький районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Кіровоградський районний суд Кіровоградської області)

Справа № 390/1903/15-ц

Провадження № 2/390/25/16

УХВАЛА

"17" серпня 2016 р. Кіровоградський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Квітки О.О.,

при секретарі Шматковій А.І.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

представника третьої особи 2 ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_6, відділ державної виконавчої служби Кіровоградського районного управління юстиції, про стягнення пені по аліментам,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Кіровоградського районного суду Кіровоградської області перебуває зазначена справа.

08.07.2016 від представника позивача ОСОБА_1 надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій останній просить стягнути з відповідача ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_4 пеню за прострочення сплати аліментів у сумі 140379,11 грн. та судові витрати по справі.

В судовому засіданні 17.08.2016 представник позивача підтримав заяву про збільшення позовних вимог та просив прийняти її до розгляду. Також просив суд відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Представник відповідача заперечував щодо відстрочки сплати судового збору та просив відмовити.

Представник третьої особи 2 відніс вирішення цього питання на розсуд суду.

Відповідно до ч.2 ст.31 ЦПК України крім прав та обов'язків, визначених у статті 27 цього Кодексу, позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, а відповідач має право визнати позов повністю або частково. До початку розгляду судом справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову, а відповідач - пред'явити зустрічний позов.

Пунктами 10, 18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» розяснено, що подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору. За подання додаткових заяв, у яких збільшується розмір позовних вимог, недоплачена сума судового збору також підлягає сплаті. У разі якщо позивач на підставі частини другої статті 31 ЦПК збільшив розмір позовних вимог, заявив нові вимоги або до початку розгляду справи по суті змінив предмет або підставу позову, у зв'язку з чим збільшилась ціна позову, він відповідно до абзацу другого частини другої статті 6 Закону № 3674-VI, частини третьої статті 80 ЦПК повинен сплатити до звернення до суду з відповідною заявою несплачену суму судового збору, розмір якого має відповідати ставкам, встановленим пунктом 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI. Якщо до цієї заяви не додано доказів такої доплати, заява залишається без руху на підставі статті 121 ЦПК. У цьому випадку до відповідного звернення суд здійснює розгляд раніше заявленої позовної вимоги (позовних вимог), якщо позивач у встановленому законом порядку не відмовився від неї.

Відповідно до ст.1, ч.ч. 1, 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями) судовий збір це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Отже, враховуючи, що заява про збільшення позовних вимог містить вимогу майнового характеру на суму 140379,11 грн., розмір судового збору, який підлягає сплаті становить 1403,79 грн., позивачем при звернені до суду 10.09.2015 було сплачено 551,20 грн., а тому позивачу необхідно надати суду підтвердження про доплату судового збору на суму 852,59 грн..

Частини 1,3 ст. 82 ЦПК України передбачають, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Пункт 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» передбачає, що відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Враховуючи, що представником позивача ОСОБА_1 не надано жодних доказів на підтвердження того, що майновий стан позивача - ОСОБА_4 перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі, суд вважає, що клопотання необґрунтоване і не підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст.121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

З урахуванням наведеного, керуючись ст. ст. 31, 82, 119, 121 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання представника позивача ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору залишити без задоволення.

Заяву представника позивача ОСОБА_1, який діє від імені ОСОБА_4, про збільшення позовних вимог - залишити без руху, надавши позивачу та його представнику строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала не оскаржується.

Суддя /підпис/

Згідно з оригіналом

Суддя Кіровоградського районного суду

Кіровоградської області ОСОБА_7