Ухвала суду № 59732701, 20.05.2014, Приморський районний суд м. Одеси

Справа 522/14610/13-а

Н.п. 2-а/522/48/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2014 року Приморський районний суд м. Одеси

у складі:головуючого судді Бондаря В.Я.,

при секретарі Іщик О.В.

розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеської міської ради, Департаменту комунальної власності Одеської міської ради за участю 3-х осіб: Управління охорони обєктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійним п. 21 рішення Одеської міської ради № 2196-XXIV від 04.02.2004 року «Про перелік обєктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню в 2004 році, внесення змін до рішень Одеської міської ради»,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Приморського районного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради, Департаменту комунальної власності Одеської міської ради за участю 3-х осіб: Управління охорони обєктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійним п. 21 рішення Одеської міської ради № 2196-XXIV від 04.02.2004 року «Про перелік обєктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню в 2004 році, внесення змін до рішень Одеської міської ради».

Від представника третьої особи за довіреністю ОСОБА_4 та представника Департаменту комунальної власності Одеської міської ради ОСОБА_5 надійшли до суду клопотання про закриття провадження по справі, в обґрунтування яких зазначили, що дану справу слід розглядати в порядку цивільного судочинства.

Позивач у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання, представник третьої особи ОСОБА_4 заявлене клопотання підтримав, просив задовольнити, представник Департаменту комунальної власності Одеської міської ради - ОСОБА_5 заявлене клопотання підтримав, просив задовольнити.

Представники Одеської міської ради, Управління охорони обєктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації та ОСОБА_3 у судове засідання не зявились, про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином.

Розглянувши клопотання, заслухавши думку учасників, дослідивши наявні матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заявлених клопотаннь.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У відповідності до п.1 ст.2 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

На підставі п.1 ч.1 ст. 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У відповідності до п. 2 постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів», за змістом частини другої статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Законодавство не містить визначення терміна "публічно-правовий спір". Для розгляду спору адміністративним судом необхідно встановити його публічно-правовий зміст (характер).

У відповідності до п.3 вказаної постанови пленуму, вирішуючи питання про віднесення норми до публічного права, а спору до публічно-правового, суди повинні враховувати загальнотеоретичні та законодавчі критерії. Зокрема, за змістом пункту 1 частини першої статті 3 КАС України у публічно-правовому спорі, як правило, хоча б однією стороною є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень. Суди повинні звертати увагу на те, що спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій.

Для цілей і завдань адміністративного судочинства владну управлінську функцію необхідно розуміти як діяльність усіх суб'єктів владних повноважень з виконання покладених на них Конституцією чи законами України завдань.

У відповідності до ч.2 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування», до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним.

У відповідності до п.1 ч.2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

Таким чином, враховуючи, що предметом адміністративного позову є оскарження пункту рішення Одеської міської ради № 2196-XXIV від 04.02.2004 року «Про перелік обєктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню в 2004 році, внесення змін до рішень Одеської міської ради», тобто з приводу виконання відповідачем владних управлінських функцій, суд приходить до висновку, що вказаний спір відноситься до публічного-правового, а тому підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

З огляду на вищевикладене, підстав для задоволення клопотань представника ОСОБА_2 ОСОБА_4 та представника Департаменту комунальної власності Одеської міської ради ОСОБА_5 про закриття провадження по справі немає.

Керуючись ст.ст.158-160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотань представника ОСОБА_2 ОСОБА_4 та представника Департаменту комунальної власності Одеської міської ради ОСОБА_5 відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: