Рішення № 59729276, 08.08.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.08.2016Справа №910/10801/16

За позовом: Регіонального відділення Фонду Державного майна України по місту Києву

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант Холдинг Груп»

про розірвання договору та повернення майна

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Гармашов Б.С. - по дов.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Холдинг Груп" про розірвання договору оренди та повернення майна.

Разом з позовною заявою позивачем подано до суду клопотання про відстрочення сплати судового збору до прийняття судом рішення у даній справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2016р. порушено провадження у справі №910/10801/16, розгляд справи призначений на 11.07.2016р.

Клопотання Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву про відстрочення сплати судового збору задоволено частково. Відстрочено Регіональному відділенню Фонду державного майна України по м. Києву сплату судового збору за подачу до Господарського суду міста Києва позовної заяви про розірвання договору оренди та повернення майна до 11.07.2016р.

Представником позивача через канцелярію суду було подано письмове підтвердження відсутності аналогічного спору, а у судовому засіданні 11.07.2016р. були надані усні пояснення по справі.

Представник відповідача у судове засідання 11.07.2016р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, та у зв'язку із необхідністю витребування додаткових доказів по справі, ухвалою від 11.07.2016р. розгляд справи було відкладено на 08.08.2016р. та відстрочено сплату судового збору.

Представником позивача у судовому засіданні 08.08.2016р. підтримано позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання 08.08.2016р. не з'явився, представника не направив, правами, що передбачені Господарським процесуальним кодексом України, не скористався, проте, був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

В судовому засіданні 08.08.2016р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.10.2013р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гарант Холдинг Груп» (орендар) було укладено договір №6614 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, відповідно до п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне майно - частину внутрішньої поверхні стіни нежитлового приміщення площею 19,44 кв.м, розміщене за адресою: м.Київ, проспект Космонавта Комарова, 1, на 1 та 2 поверхах головного учбового корпусу №8, що перебуває на балансі Національного авіаційного університету (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 30.04.2013р. і становить 101063 грн. без податку на додану вартість.

Відповідно до п.1.2 договору №6614 від 30.10.2013р. майно передається в оренду з метою розміщення носіїв соціальної та комерційної реклами, без права виробництва реклами на площах, що орендуються.

У п.1.3 вказаного договору зазначено, що стан майна на момент укладання договору визначається в акті приймання-передачі за узгодженим висновком балансоутримувача і орендаря.

За умовами п.2.1 договору №6614 від 30.10.2013р. орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, наведений у договорі, але не раніше дати підписання сторонами договору та акту приймання-передавання майна.

Договір укладено строком на два роки одинадцять місяців, що діє з 30.10.2013р. по 30.09.2016р. включно.

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір №6614 від 30.10.2013р. оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.

З матеріалів справи вбачається, що Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву згідно договору №6614 від 30.10.2013р. було передано, а Товариством з обмеженою відповідальністю «Гарант Холдинг Груп» прийнято у строкове платне користування державне майно - частину внутрішньої поверхні стіни нежитлового приміщення площею 19,44 кв.м, розміщене за адресою: м.Київ, проспект Космонавта Комарова, 1, на 1 та 2 поверхах головного учбового корпусу №8, що перебуває на балансі Національного авіаційного університету, про що сторонами складено та підписано акт б/н від 30.10.2013р. приймання-передавання орендованого майна.

За умовами п.3.1 договору №6614 від 30.10.2013р. орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України №786 від 04.10.1995р., і становить без податку на додану вартість за базовий місяць розрахунку - квітень 2013р. 1263,29 грн. Орендна плата за перший місяць оренди жовтень 2013р. встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень місяці 2013р.

Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п.п.3.2, 3.3 договору №6614 від 30.10.2013р.).

Відповідно до п.3.6 укладеного між сторонами правочину орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% не пізніше 15 числа місяця за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, встановлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець звітного періоду, за який сплачується платіж.

У п.5.3 договору №6614 від 30.10.2013р. передбачено обов'язок орендаря своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу.

Керуючись умовами договору №6614 від 30.10.2013р. орендодавцем нараховувалась орендна плата за користування об'єктом нерухомого майна, що належить до державної власності. Зокрема, за розрахунком заявника, на підставі наведеного вище правочину орендарем повинно було бути сплачено до державного бюджету за період з жовтня 2013р. по березень 2016р. орендну плату в розмірі 25821,66 грн.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ч.1 ст.762 вказаного нормативно-правового акту за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ст.3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).

Частиною 3 ст.18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі (ч.ч.1, 3 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).

Проте, за твердженнями позивача, які з боку відповідача не спростовані, Товариством з обмеженою відповідальністю «Гарант Холдинг Груп» було лише частково виконано свої грошові зобов'язання за договором №6614 від 30.10.2013р. та перераховано до державного бюджету за період з жовтня 2013р. по березень 2016р. орендну плату в сумі 4599,09 грн., внаслідок чого у орендаря утворилась заборгованість на суму 21 223,22 грн. Доказів зворотного матеріали справи не містять. Вказані обставини і стали підставою для звернення до суду з розглядуваним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

За приписами ст.591 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються (ч.2 ст.653 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч.1 ст.651 Цивільного кодексу України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 3 ст.291 Господарського кодексу України передбачено, що договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Статтею 782 Цивільного кодексу України передбачено право наймодавця відмовитись від договору оренди.

Зокрема, вказаною нормою права передбачено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Тобто, ст.782 Цивільного кодексу України передбачено спеціальний спосіб розірвання договору шляхом вчинення наймодавцем односторонньої відмови від нього, якщо наймач не вносить плату за користування об'єктом оренди протягом трьох місяців. Аналогічну правову позицію наведено у постанові від 08.05.2012р. Верхового Суду України по справі №3-26гс12.

При цьому, вказану норму слід розуміти таким чином, що право на відмову від договору та право вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плати виникає, якщо останній не здійснює розрахунків протягом 3 місяців підряд. Вказану правову позицію наведено у постанові від 12.06.2007р. Верховного Суду України по справі №24/272.

Відповідно до п.5.1 Постанови №12 від 29.05.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» у вирішенні відповідних спорів господарським судам слід встановлювати, протягом яких конкретно місяців і якого року орендар не вносив орендну плату, в якому розмірі, в тому числі, протягом яких місяців орендар взагалі не вносив орендну плату або вносив частково.

У п.10.7 договору №6614 від 30.10.2013р. сторони погодились, що правочин може бути достроково розірваний на вимогу орендодавця, зокрема, у разі систематичного (більше трьох разів) порушення орендарем термінів здійснення будь-яких платежів за договором та ненадання платіжних доручень до Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву.

Отже, враховуючи, що відповідачем так і не було спростовано належними та допустимими у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказами наявності заборгованості з внесення орендної плати згідно договору №6614 від 30.10.2013р. за період з жовтня 2013р. по березень 2016р., внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість на суму 21 223,22 грн., суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву в частині розірвання укладеного між сторонами правочину.

Відповідно до ст.598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 291 Господарського кодексу України та ст.26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що договір оренди припиняється, в тому числі, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

У ст.785 Цивільного кодексу України зазначено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

У разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди (ст.27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).

За умовами п.10.9 договору №6614 від 30.10.2013р. у разі припинення або розірвання договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем орендодавцю/балансоутримувачу.

Враховуючи висновки суду щодо наявності підстав для розірвання договору №6614 від 30.10.2013р., позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по м.Києву про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант Холдинг Груп» повернути державне нерухоме майно також підлягають задоволенню.

З приводу розподілення судових витрат господарський суд зазначає наступне.

За приписами ст.1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Статтею 2 вказаного нормативно-правового акту визначено, що платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

За приписами ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Ухвалою від 13.06.2016р. судом було відстрочено позивачу сплату судового збору до 11.07.2016р. Ухвалою від 11.07.2016р. сплату судового збору було відстрочено до 08.08.2016р.

Проте, станом на момент прийняття рішення по справі заявником судовий збір до Державного бюджету України внесено не було.

Відповідно до п.3.4 Постанови №7 від 21.02.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» у разі коли господарським судом було відстрочено сплату позивачем судового збору, який з тих чи інших причин до прийняття рішення зі справи сплачено не було, а останнє прийнято на користь позивача, то стягнення суми судового збору здійснюється безпосередньо з відповідача у доход Державного бюджету України.

З огляду на висновки суду щодо задоволення позову Регіонального відділення Фонду Державного майна України по місту Києву, враховуючи приписи ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в сумі 2756 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь Державного бюджету України.

Керуючись, ст. ст. 32, 33, 49, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Розірвати договір №6614 від 30.10.2013р. оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гарант Холдинг Груп».

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Гарант Холдинг Груп» (03680, АДРЕСА_1, ЄДРПОУ 37982944) повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України по м.Києву (01032, м.Київ, Шевченківський район, бул.Тараса Шевченка, буд.50-Г, ЄДРПОУ 19030825) державне нерухоме майно - частину внутрішньої поверхні стіни нежитлового приміщення, загальною площею 19,44 кв.м, розміщене за адресою: м.Київ, проспект Космонавта Комарова, 1, на 1 та 2 поверхах головного учбового корпусу №8, що перебуває на балансі Національного авіаційного університету.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант Холдинг Груп» (03680, АДРЕСА_1, ЄДРПОУ 37982944) на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 2756 грн.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

15.08.2016 р.

Суддя О.М. Спичак