Ухвала суду № 59728617, 15.08.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

15 серпня 2016 р.Справа № 638/13066/15-аСуддя Харківського апеляційного адміністративного суду Бенедик А.П., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області на постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 13.10.2015р. по справі №638/13066/15-а

за позовом ОСОБА_1

до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 13.10.2015р. частково задоволено позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії.

На зазначену постанову суду Головним Управління Пенсійного фонду України в Харківській області подано апеляційну скаргу.

Подана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Згідно ч. 3 ст. 160 КАС України, у виняткових випадках залежно від складності справи складення постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як п'ять днів з дня закінчення розгляду справи, однак суд повинен проголосити у тому самому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, вступну та резолютивну частини постанови. Постанова суду, яка містить вступну та резолютивну частини, перед оголошенням має бути підписана всім складом суду і приєднана до справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.10.2015 року Дзержинським районним судом м.Харкова було проголошено вступну та резолютивну частину оскаржуваної постанови.

Положеннями ст. 167 КАС України визначені правила проголошення судового рішення особам, які беруть участь у справі, та особам, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси чи обов`язки.

Частиною 2 вказаної статті Кодексу передбачено, що на вимогу особи, яка бере участь у справі, а так само особи, яка не брала участь у справі, але щодо якої суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси, суд у цей самий день видає копію постанови (або її вступної та резолютивної частини) чи ухвали суду. У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини постанови суд повідомляє час, коли особи, які беруть участь у справі, можуть одержати копію постанови в повному обсязі. Суд складає повний текст постанови у строк, передбачений частиною третьою ст. 160 КАС України.

Абзацом першим ч. 3 ст. 167 КАС України визначено, що особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, копія судового рішення надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом трьох днів з дня його ухвалення чи складання у повному обсязі або у разі їх звернення вручаються під розписку безпосередньо в суді. Якщо копія рішення надіслана представникові, то вважається, що вона надіслана й особі, яку він представляє.

Отже, виходячи з наведеного, особа, яка була присутня під час оголошення прийнятого судом рішення, в разі з його незгодою та бажанням оскаржити в апеляційному порядку, має право звернутися до суду з заявою про його видачу, враховуючи перебіг строків апеляційного оскарження.

Так, як встановлено з матеріалів справи, представник Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області був присутній у судовому засіданні 13.10.2015 року під час проголошення вступної та резолютивної частини оскаржуваного рішення, а отже був обізнаний про прийняте судом рішення та порядок і строки його оскарження.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 49 КАС України встановлено, що особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Із апеляційною скаргою Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області звернулось 02.08.2016 року, що підтверджується штампом поштового відділення на конверті, тобто більш ніж через дев'ять місяців з моменту ухвалення оскаржуваної постанови.

Заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження заявником надано не було.

Відповідно до ч. 4 ст. 189 КАС України (із змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства"від 20.12.2011р. N4176-VI) встановлено, що апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність встановлених законом підстав для залишення поданої апеляційної скарги без руху та встановлення терміну для надання заяви про поновлення строку та пояснень з приводу поважності його пропуску.

Недоліки апеляційної скарги мають бути усунені шляхом направлення до Харківського апеляційного адміністративного суду заяви про поновлення строку звернення з апеляційною скаргою, із зазначенням підстав поважності їх пропуску та доказів на їх підтвердження.

Крім того, як встановлено частиною 6 статті 187 КАС України, до апеляційної скарги додається, серед іншого, документ про сплату судового збору.

Порядок та розмір сплати судового збору визначений Законом України "Про судовий збір".

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" встановлено розмір мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2016 року 1378 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано: фізичною особою слід сплатити 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (551,2 грн.).

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору встановлюється у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Таким чином розмір судового збору, що підлягає сплаті, становить 606 (шістсот шість) грн. 32 коп.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про судовий збір", апелянт не віднесений до осіб, звільнених від сплати судового збору, а тому судовий збір повинен бути сплачений на загальних умовах.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору у визначеному законом розмірі. Натомість заявником разом з апеляційною скаргою надано клопотання про звільнення від сплати судового збору. В обґрунтування клопотання відповідач посилається на неможливість сплатити судовий збір у зв'язку з відсутністю коштів, призначених для цієї мети.

Дослідивши клопотання, суд дійшов висновку про його необґрунтованість, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Наведена норма кореспондується зі статтею 8 Закону України "Про судовий збір", згідно якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

З наведених положень Закону вбачається, що їх застосування підлягає виключно до осіб, рівень статків яких обмежений, для усунення для таких осіб перешкод фінансового характеру для доступу до правосуддя. Інших (ніж незадовільний майновий стан особи) підстав законодавством не визначено.

Таким чином, фактично єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є незадовільний майновий стан скаржника. Доказів незадовільного майнового стану відповідача, що спричиняє неможливість сплати судового збору матеріали справи не містять.

Обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Наведене узгоджується із правовою позицією Вищого адміністративного суду України, яка викладена у постанові Пленуму від 05.02.2016 року №2 "Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору". Таку ж позицію підтримав Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 25.09.2015 року по справі К/800/41360/15(№ 2а-10730/10/1570)

Також, відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення скаржника від законодавчо встановленого обов'язку зі сплати судового збору. Зазначена позиція також відповідає висновкам Європейського суду з прав людини у рішенні по справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18 жовтня 2005 року (заява № 70297/01).

Крім того, відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 22.05.2015 року №484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Вищенаведене узгоджується із правовою позицією Верховного суду України, що викладена в ухвалі від 25.09.2015 року по справі №21-5401а15.

Виходячи з наведеного, вказані заявником апеляційної скарги обставини не є підставою для відстрочення сплати судового збору.

Інших доказів, щодо наявності підстав для відстрочення сплати судового збору або інших поважних причин, які б позбавляли можливості сплатити судовий збір заявником апеляційної скарги надано не було.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 49 КАС України, особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень ст. 187 КАС України процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Виходячи з наведеного, заявлене клопотання є необґрунтованим, тому не підлягає задоволенню.

Зазначені недоліки апеляційної скарги мають бути усунені шляхом направлення до Харківського апеляційного адміністративного суду оригіналу квитанції про сплату судового збору на реквізити: отримувач - УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк: ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок - 31210206781011, код класифікації доходів бюджету - 22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173 в розмірі згідно зі ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

Згідно ч. 5 ст. 189 КАС України встановлено, що до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

У відповідності до приписів пункту 1 частини 3 статті 108 КАС України, у разі неусунення вищевказаних недоліків апеляційної скарги остання буде повернута апелянту.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 88, ч. 1 ст.ст. 108, 186, ч. 6 ст. 187 ч.4 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області на постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 13.10.2015р. по справі №638/13066/15-а за позовом ОСОБА_1 до Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати Головному Управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області для усунення недоліків поданої апеляційної скарги тридцятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали.

Роз'яснити Головному Управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області, що відповідно до ч. 4 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі не усунення недоліків апеляційної скарги - не надання заяви про поновлення строку та пояснень з приводу поважності його пропуску, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

Роз'яснити Головному Управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області, що відповідно до ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі не усунення недоліків апеляційної скарги - ненадання доказів сплати судового збору, скарга буде повернута заявнику.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня отримання її копії, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Суддя: (підпис) Бенедик А.П.