Постанова № 59725641, 11.08.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.08.2016 р. Справа №904/1681/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: судді Науменка І.М. (доповідача)

суддів: Вечірка І.О., Кузнецова В.О,

при секретарі судового засідання: Петровська А.В.,

за участю представників сторін:

позивач: ОСОБА_1, паспорт серія НОМЕР_1 від 19.01.01;

від відповідача: Коваль Г.М., представник, довіреність № б/н від 23.12.15;

Третя особа розпорядник майна Ткаченко Денис Володимирович в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання належним чином повідомлений.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2016р. у справі №904/1681/16

за позовом ОСОБА_1, м.Дніпропетровськ

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод", м.Дніпропетровськ

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

розпорядник майна ПАТ "Дніпропетровський трубний завод" Ткаченко Денис Володимирович

про стягнення заборгованості по заробітній платі та суми компенсації середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2016р. (суддя Владимиренко І.В.) у справі №904/1681/16 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю. Стягнуто з ПАТ "Дніпропетровський трубний завод" на користь ОСОБА_1 10 168,00 грн. заборгованості із заробітної плати, 32 753,14 грн. - компенсації середнього заробітку при звільненні. Судові витрати у справі покладено на відповідача.

Частково не погодившись з вищезгаданим рішенням в частині визначення судом суми компенсації середнього заробітку при звільненні, скаржник (відповідач) звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить за результатами апеляційного перегляду дане рішення частково скасувати та прийняти у справі нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача 10 168,00 грн. заборгованості із заробітної плати та 22 636,34 грн. - компенсації середнього заробітку при звільненні.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, відповідач наполягає на тому, що судом першої інстанції було порушено приписи Постанови КМУ №100 від 08.02.2015р. «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати» шляхом використання під час розрахунку спірної компенсації середнього заробітку при звільненні кількості календарних (259 днів), а не робочих днів (179 днів).

У відзиві на апеляційну скаргу позивач викладені в останній твердження повністю відхиляє, вважає оскаржуване судове рішення правомірним, прийнятим за умов дотримання вимог матеріального та процесуального права, а відтак, правових підстав для його скасування не вбачає.

В свою чергу, арбітражний керуючий розпорядник майна відповідача - Ткаченко Д.В. в письмовому клопотанні стверджує, що заборгованість ПАТ "Дніпропетровський трубний завод" перед позивачем із заробітної плати складає 10 168,00 грн., середня заробітна плата за весь час затримки з розрахунку 122,14 грн. за період з 31.08.2015р. по 16.05.2016р. (179 робочих днів) складає 21 863,06 грн.

Отже, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні уповноважених представників сторін, дослідивши викладені в апеляційній скарзі доводи, а також, відзиву та пояснень на неї, перевіривши наявні у справі розрахунки сторін, колегією суддів встановлено наступне:

Так, з матеріалів справи вбачається, що 15.03.2015р. ОСОБА_1 звернулась до господарського суду з позовом про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час розрахунку при звільнені з ПАТ "Дніпропетровський трубний завод" (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 16.05.2016р.).

Позовні вимоги обґрунтовані наступним: 17.02.2006р. позивач була прийнята на роботу до відділу з охорони праці на посаду інженера в бюро контролю та аналізу інформації за наказом №53 від 17.02.2006р. 25.05.2012р. за наказом №258р позивач переведена в інформаційно - обчислювальний центр на посаду інженера програміста 1 категорії групи бухгалтерського обліку, що підтверджується відповідною відміткою в трудовій книзі позивача.

Наказом №76/ОПОП від 31.08.2015р., відповідно до ст.38 КЗпП України, позивача було звільнено. Проте, передбачений ст.116 КЗпП України повний розрахунок відповідач по відношенню до позивача не здійснив. Наведене стало приводом для звернення позивача 15.03.2016р. до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача на підставі ст.117 КЗпП України заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за весь час затримки до дня фактичного розрахунку.

В якості доказів позивачем суду було представлено копію трудової книжки, копію наказу №76/0000 від 31.08.2015р. про припинення трудового договору, а також, копію та оригінал довідки ПАТ "Дніпропетровський трубний завод" №49-р/702 від 28.10.2015р. з визначеною сумою середньоденного заробітку позивача в розмірі 126,46 грн. В подальшому, до матеріалів справи було додано оригінал іншої довідки ПАТ "Дніпропетровський трубний завод" №49р.-172 від 11.05.2016р. з визначеною сумою середньоденного заробітку позивача вже в розмірі 122,14 грн. При цьому, наявність у зазначених довідках відмінності розміру середньоденної заробітної плати позивача відповідачем суду не пояснено. (а.с.3-8, 20, 25).

Слід зазначити, що проти наявності у ПАТ "Дніпропетровський трубний завод" (відповідача) заборгованості перед позивачем із заробітної плати в розмірі 10 168,00 грн. останній не заперечує. Натомість, заявлену позивачем до стягнення суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 32 753,14 грн. (з розрахунку 126,46 грн. середньоденного заробітку х 259 календарних днів затримки за період з 31.08.2015р. по 16.05.2016р.) відповідач вважає неправомірною, наполягаючи на тому, що стягненню на користь позивача підлягає сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 22 636,34 грн. (з розрахунку 126,46 грн. середньоденного заробітку х 179 робочих днів затримки за період з 31.08.2015р. по 16.05.2016р.).

Отже, задовольняючи за результатами вирішення спору позовні вимоги у повному обсязі, місцевий господарський суд керувався приписами ст.ст.116,117 КЗпП України, відповідно до яких в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України (тобто, в день звільнення, або, якщо працівник в день звільнення не працював - не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок). В разі ж невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України, при відсутності спору щодо їх розміру підприємство, організація, установа повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При цьому, розрахунок місцевим господарським судом здійснювався шляхом помноження представленого відповідачем у довідці №49-р/702 від 28.10.2015р. середньоденного заробітку позивача (126,46 грн.) на кількість (259) календарних днів затримки.

Проте, з таким висновком господарського суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може, з огляду на викладене нижче:

Так, згідно абз.1 п.8 Постанови КМУ «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати» №100 від 08.02.95р., нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата позивача за спірний період, згідно Довідки ПАТ "Дніпропетровський трубний завод" №49-р/702 від 28.10.2015р. складає 126,46 грн.

В свою чергу, кількість робочих днів за період з 31.08.2015р. по 16.05.2016р., згідно з листом Мінсоцполітики №10196/0/14-14/13 від 09.09.2014р. «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2015 рік» та листом Мінсоцполітики №10846/0/14-15/13 від 20.07.2015р. «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2016 рік», становить 199 днів (а саме: серпень 2015р. - 20 днів, вересень 2015р. - 22 дні, жовтень 2015р. - 21 день, листопад 2015р. - 21 день, грудень 2015р. - 23 дні; січень 2016р. - 19 днів, лютий 2016р. - 21 день, березень 2016р. - 22 дні, квітень 2016р. - 21 день, травень 2016р. - 9 днів).

Таким чином, середній заробіток позивача за весь час затримки по день фактичного розрахунку становить 126,46 грн. (середньоденний заробіток) х 199 днів (кількість робочих днів за спірний період) = 25 165,54 грн. (Аналогічної судової практики дотримується, зокрема, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області в рішенні від 04.08.2016р. у справі №233/3189/16-ц).

При цьому, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує факт порушення ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2015р. провадження у справі №904/4592/15 про банкрутство відповідача (ПАТ «Дніпропетровський трубний завод», яке на час вирішення даного спору знаходиться на стадії розпорядження майном. Однак, вважає за доцільне зауважити, що порушення проти роботодавця процедури банкрутства не може свідчити про відсутність вини останнього в невиплаті працівникові належних коштів та не є підставою для його звільнення від обов'язку сплатити працівникові зазначену заборгованість. (Постанова ВСУ від 02.07.2014р.).

З огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла висновку щодо часткової обґрунтованості позовних вимог, а саме, щодо наявності правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості із заробітної плати за період з 31.08.2015р. по 16.05.2016р. в розмірі 10 168,00 грн., а також, середнього заробітку позивача за весь час затримки по день фактичного розрахунку, а саме, за період з 31.08.2015р. по 16.05.2016р. в розмірі 25 165,54 грн.

Враховуючи результат вирішення спору, судові витрати у справі підлягають розподілу пропорційно задоволених позовних вимог. В той же час, з огляду на звільнення позивача від сплати судового збору, стягнення судових витрат з відповідача необхідно здійснити на користь державного бюджету України, згідно з приписами ст.49 ГПК України.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.49, 101, 103-106 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод" - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2016р. у справі №904/1681/16 - змінити, виклавши його резолютивну частину наступним чином:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод" на користь ОСОБА_1 10 168,00 грн. заборгованості із заробітної плати, 25 165,54 грн. компенсації середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод" на користь державного бюджету України 1 058,72 грн. судового збору за звернення із позовом.

Видати наказ.

Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 15.08.2016р.

Головуючий І.М. Науменко

Суддя І.О. Вечірко

Суддя В.О. Кузнецов