Рішення № 59725024, 08.07.2016, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 13/69/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.2016 Справа № 908/1589/16

За позовом: Концерну Міські теплові мережі в особі філії Концерну МТМ Дніпровського району, м. Запоріжжя

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Грааль, м. Запоріжжя

про стягнення 285 437,51 грн.

Суддя Серкіз В.Г.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 123/20-19 від 17.03.2016р.;

від відповідача: ОСОБА_2, протокол № б/н від 01.03.2012р.

Концерн Міські теплові мережі в особі філії Концерну МТМ Дніпровського району звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариство з обмеженою відповідальністю Грааль 285 437,51 грн. заборгованості за поставлену теплову енергію за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді № 100999 від 01.04.2007.

Ухвалою суду від 09.06.2016р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1589/16, присвоєно справі номер провадження 13/69/16 та призначено судове засідання на 22.06.2016р.

Ухвалою від 22.06.2016р. розгляд справи відкладено на 04.07.2016р., у звязку з неявкою представника відповідача.

В судовому засіданні 04.07.2016р. оголошено перерву до 08.07.2016р.

До початку розгляду справи представники сторін заявили клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

08.07.2016р. справу розглянуто, спір вирішено, прийнято рішення у справі, яке оголошено в судовому засіданні, згідно із приписами ст. 85 ГПК України.

Представник позивача у судових засіданнях підтримав позовні вимоги, з підстав викладених у позовній заяві № 1960-ю від 30.05.2016р. та просить суд стягнути з відповідача основний борг в сумі 248 401,21 грн., пеню в сумі 26 258,57 грн., 3 % річних в сумі 1 882,64 грн., інфляційні втрати в сумі 8 895,09 грн. Позовні вимоги засновані на приписах Закону України «Про теплопостачання», «Правилами користування тепловою енергією» затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. за № 1198, ст.ст. 11, 15, 16, 258, 509, 526, 530, 625, 629 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 193, 232, 276 ГК України, ст.ст. 1, 2, 54-57, 82 ГПК України.

Представник відповідача в судових засіданнях проти позову не заперечив та визнав позовні вимоги у повному обсязі. Також, підтримав клопотання від 01.07.2016р. про розстрочку виконання рішення та просить суд розстрочити виконання рішення по справі № 908/1589/16 в частині основного боргу в сумі 248 401,21 грн. та судового збору в сумі 4 281,56 грн. строком на 36 місяців.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

01.04.2007р. між Концерном Міські теплові мережі в особі директора Філії Концерну Міські теплові мережі Ленінського району (Теплопостачальна організація) та Товариство з обмеженою відповідальністю Грааль (Споживач) укладений договір № 100999 про постачання теплової енергії в гарячій воді на окремо розташовану будівлю гуртожитку по вул. Руставі, 12, відповідно до умов якого Теплопостачальна організація бере на себе зобовязання відпустити теплову енергію в гарячій воді Споживачу, а Споживач зобовязується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього Договору та Додатками до Договору, що є його невідємними частинами (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 10.1 Договору, договір набирає чинності з 01.04.2007р. і діє до 01.04.2008р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна із сторін за місяць до закінчення терміну дії договору, відповідно до вимог чинного Законодавства, не заявила про його розірвання (п. 10.4 Договору).

Розділом 6 Договору встановлено порядок розрахунків за теплову енергію. Відповідно до п. 6.1 Договору, розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій або в іншій формі, що не заперечує діючому законодав ству, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків (Додаток № 5 до

цього договору) та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом. Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.2 Договору). Оплата за теплову енергію проводиться шляхом перерахування грошових коштів у розрахунковому періоді на поточний рахунок Теплопостачальної організації. Остаточні розрахунки за відпущену у розрахунковому періоді теплову енергію здійснюється Споживачем на підставі акту приймання-передачі теплової енергії у терміни до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 6.3 Договору).

Із матеріалів справи слідує, що позивач у період з жовтня 2015 року по квітень 2016 року відпустив теплову енергію, направляв відповідачу поштою акти приймання-передачі теплової енергії та рахунки для оплати спожитої теплової енергії на загальну суму 248 401,21 грн. Факт направлення підтверджується реєстрами відправленої замовної кореспонденції.

Відповідач оплату за спожиту теплову енергію у вказаний період не здійснив. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 248 401,21 грн.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Статтею 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідач не надав суду доказів належного виконання зобовязання за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді № 100999 від 01.04.2007р. та сплати суми боргу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Господарський суд зазначає, що відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідачем не надано жодного доказу в підтвердження відсутності вини та доказів вжиття всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Крім того, представник відповідача в судових засіданнях 01.07.2016р. та 08.07.2016р. визнав суму основного боргу в повному обсязі.

Борг відповідача в сумі 248 401,21 грн. підтверджується детальним і обґрунтованим розрахунком позивача, який перевірений господарським судом в судовому засіданні.

Враховуючи те, що Товариство з обмеженою відповідальністю Грааль не виконало грошові зобовязання перед позивачем за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді № 100999 від 01.04.2007р., вимоги про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 248 401,21 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 34,81грн., 155,70 грн. інфляційних втрат та 484,04 грн. пені.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача, розмір 3% річних від простроченої суми за період прострочення складає 1 882,64 грн. та індекс інфляції грошових коштів за період прострочення складає 8 895,09 грн.

Перевіривши правильність розрахунку позивача, суд визнав позовні вимоги в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Грааль інфляційних втрат в сумі 8 895,09 грн. та 3 % річних в сумі 1 882,64 грн. обґрунтованими, доведеними, заснованими на законі, договорі, та такими, що підлягають задоволенню.

В силу ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).

Частиною 1 ст. 230 ГК України до штрафних санкцій віднесено господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України одним з правових наслідків порушення зобовязання є сплата неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Згідно приписів ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 7.2.8 Договору, в разі несплати або несвоєчасної оплати Споживачем за теплову енергію відповідно до терміну, встановленого у пункті 6.3 цього Договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати Споживачу нараховується пеня у розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

Судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем зобовязання по сплаті за надані послуги.

За розрахунком позивача, розмір пені за прострочення виконання зобовязання за період прострочення складає 26 258,57 грн.

Судом перевірено правильність розрахунку позивача, у звязку із чим позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 26 258,57 грн. судом визнаються обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.

Представник відповідача в судових засіданнях 01.07.2016р. та 08.07.2016р. просить суд розстрочити виконання рішення по справі № 908/1589/16 в частині основного боргу в сумі 248 401,21 грн. та судового збору в сумі 4 281,56 грн. строком на 36 місяців.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Підставою для розстрочки виконання рішення суду можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його виконання неможливим у встановлений законом термін або у встановлений господарським судом способом.

Як встановлено судом, причини наявності заборгованості у Публічного акціонерного товариства Запорізький завод феросплавів повязані зі скрутним фінансовим становищем, що підтверджується доказами, наявними у матеріалах справи.

Згідно ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до п. 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Приймаючи до уваги клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Грааль, думку представників сторін, суд вважає за можливе заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Грааль, задовольнити частково та розстрочити виконання рішення суду в частині основного боргу в сумі 248 401,21 грн. на 12 місяців:

Суд вважає, що розстрочка виконання рішення господарського суду буде сприяти захисту інтересів обох сторін та позитивно вплине на господарську діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю Грааль.

Відповідно до вимог ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Також, представник позивача просить суд повернути зайво сплачений судовий збір в розмірі 1 570,09 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 44 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ст. 1 цього Закону, судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.

Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду (ст. 2 Закону).

Статтею 3 Закону N 02/163-48 визначено об'єкти справляння судового збору. Так, судовий збір справляється:

- за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством;

- за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України;

- за видачу судами документів;

- у разі ухвалення судового рішення, передбаченого цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктами 1, 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах:

за подання до господарського суду:

1) позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати;

2) позовної заяви немайнового характеру 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Згідно ч. 7 ст. 6 Закону України Про судовий збір, розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.

Господарським судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду з позовною заявою № 1960-ю від 30.05.2016р. заявлено позовну вимогу майнового характеру в сумі 285 437,51 грн.

Отже, судовий збір повинен бути сплачений в розмірі 4 281,56 грн.

Позивачем за платіжним дорученням № 16321 від 17.09.2015р. сплачено судовий збір в розмірі 5 851,65 грн.

Згідно із статтею 7 Закону України Про судовий збір, сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі:

1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;

2) повернення заяви або скарги;

3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;

4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у звязку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);

5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у звязку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Відповідно до п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 25.08.2011 № 01-061175/2011 (із подальшими змінами), статтею 7 Закону України Про судовий збір врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору, в тому числі визначено підстави такого повернення, яке здійснюється за ухвалою суду. Зокрема, сума судового збору підлягає поверненню у випадках, зазначених у таких нормах ГПК:

- частині четвертій статті 22 (зменшення позивачем розміру позовних вимог); у цьому разі судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.;

- частині другій статті 43-5 (повернення заяви про вжиття запобіжних заходів);

- частині першій статті 63 (повернення позовної заяви);

- частині першій статті 97 (повернення апеляційної скарги);

- частині першій статті 111-3 (повернення касаційної скарги);

- частині четвертій статті 111-20 (повернення заяви про перегляд судових рішень господарських судів);

- частині шостій статті 113 (повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами);

- частині четвертій статті 122-2 (повернення заяви про скасування рішення третейського суду);

- частині четвертій статті 122-8 (повернення заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду);

- частині першій статті 63 (відмова у прийнятті позовної заяви);

- частині першій статті 81 (залишення позову без розгляду), крім випадку, коли позов залишений без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне сплачений в більшому розмірі, ніж встановлено законом, судовий збір в сумі 1 570,09 грн. згідно платіжному дорученню № 16321 від 17.09.2015р. на загальну суму 5 851,65 грн., повернути позивачу.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 85, 121 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Грааль (69093, м. Запоріжжя, вул. Руставі, буд. 12, код ЄДРПОУ 32119653) на користь Концерну Міські теплові мережі в особі Філії Концерну МТМ Дніпровського району (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, п/р зі спеціальним режимом використання № 26039302042813 у Філії Запорізьке обласне управління ПАТ Державний ощадний банк України, МФО 313957, код ЄДРПОУ 32121458) суму основного боргу в розмірі 248 401 (двісті сорок вісім тисяч чотириста одна) грн. 21 коп.

3. Розстрочити суму основної заборгованості в розмірі 248 401 (двісті сорок вісім тисяч чотириста одна) грн. 21 коп. на 12 місяці, а саме:

- до 31.07.2016р. 20 700 (двадцять тисяч сімсот) грн. 00 коп.;

- до 31.08.2016р. 20 700 (двадцять тисяч сімсот) грн. 00 коп.;

- до 30.09.2016р. 20 700 (двадцять тисяч сімсот) грн. 00 коп.;

- до 31.10.2016р. 20 700 (двадцять тисяч сімсот) грн. 00 коп.;

- до 30.11.2016р. 20 700 (двадцять тисяч сімсот) грн. 00 коп.;

- до 31.12.2016р. 20 700 (двадцять тисяч сімсот) грн. 00 коп.;

- до 31.01.2017р. 20 700 (двадцять тисяч сімсот) грн. 00 коп.;

- до 28.02.2017р. 20 700 (двадцять тисяч сімсот) грн. 00 коп.;

- до 31.03.2017р. 20 700 (двадцять тисяч сімсот) грн. 00 коп.;

- до 30.04.2017р. 20 700 (двадцять тисяч сімсот) грн. 00 коп.;

- до 31.05.2017р. 20 700 (двадцять тисяч сімсот) грн. 00 коп.;

- до 30.06.2017р. 20 701 (двадцять тисяч сімсот одна) грн. 21 коп. Видати наказ після набранням рішення законної сили.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Грааль (69093, м. Запоріжжя, вул. Руставі, буд. 12, код ЄДРПОУ 32119653) на користь Концерну Міські теплові мережі (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, п/р № 26007301001951 у Філії Запорізьке обласне управління ПАТ Державний ощадний банк України, МФО 313957, код ЄДРПОУ 32121458) 26 258 (двадцять шість тисяч двісті пятдесят вісім) грн. 57 коп. пені, 1 882 (одна тисяча вісімсот вісімдесят дві) грн. 64 коп. 3 % річних, 8 895 (вісім тисяч вісімсот девяносто пять) грн. 09 коп. інфляційних втрат та 4 281 (чотири тисячі двісті вісімдесят одна) грн. 56 коп. судового збору. Видати наказ після набранням рішення законної сили.

5. Повернути Концерну Міські теплові мережі в особі Філії Концерну МТМ Дніпровського району (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 32121458) судовий збір у розмірі 1 570 (одна тисяча пятсот сімдесят) грн. 09 коп., сплачений згідно платіжного доручення № 16321 від 17.09.2015р. (оригінал платіжного доручення наявний в матеріалах справи).

6. Повне рішення складено 08.07.2016р.

Суддя В.Г. Серкіз

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.