Ухвала суду № 59724469, 10.08.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

10 серпня 2016 року м. Київ №826/7869/16Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1до третя особа без самостійних вимог на предмет спору приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Грек Анжеліки Василівни публічне акціонерне товариство "Перехідний Банк "РВС Банк"про визнання протиправним та скасування рішення, ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Грек Анжеліки Василівни (далі - відповідач), третя особа без самостійних вимог на предмет спору - публічне акціонерне товариство "Перехідний Банк "РВС Банк", в якій просить суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 14203033 від 18.04.2016.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.05.2016 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу у попереднє судове засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.05.2016 закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що провадження в адміністративній справі №826/7869/16 підлягає закриттю, з огляду на наступне.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі "Zand v. Austria" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України).

З матеріалів справи видно, що 30.01.2008 між ОСОБА_1 (далі - Іпотекодавець) та закритим акціонерним товариством "ТАС-ІНВЕСТБАНК" було укладено іпотечний договір (далі - Іпотекодержатель). Іпотекодавець як боржник, передає, а Іпотекодержатель приймає у іпотеку предмет іпотеки, визначений розділом 2 Іпотечного договору, на забезпечення наступних зобов'язань позичальника, що випливають із кредитного договору від 30.01.2008 №1094-Ф, який укладено між закритим акціонерним товариством "Сведбанк Інвест" та громадянином України ОСОБА_3, відповідно до якого іпотекодавець надає позичальнику право користуватися кредитом у долларах США, що надаються кредитодавцем для споживчих потреб в межах кредитної лінії, що відновлюється, з загальним лімітом заборгованості 1 000 000, 00 доларів США під проценти на строк до 29.01.2010 включно.

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Грек А.В. 18.04.2016 прийнято рішення №14203033 про державну реєстрацію права власності на майно, яке було предметом іпотеки.

Суд ознайомившись з позовними матеріалами встановив, що спірні правовідносини пов'язані із зверненням стягнення на предмет іпотеки та задоволення вимог іпотекодержателя, які, на думку позивача, пов'язані із невиконанням, умов цивільно-правової угоди (кредитного договору).

За правилами пункту 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

Враховуючи зазначене, суд прийшов до висновку, що даний спір не є публічно-правовим, так як спірні правовідносини випливають з договірних відносин, а тому мають вирішуватись за правилами ЦПК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 14.06.2016 №21-41а16.

Отже, даний позов повинен розглядатися судом загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 107, 157, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Грек Анжеліки Василівни - закрити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.М. Кобилянський