Постанова № 59724123, 15.08.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/3383/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2016 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стефанова С.О.,

за участю секретаря судового засідання Гунько О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Сонекс» до Одеської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару від 10.03.2016 року № 500060006/2016/000014/2, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Сонекс» (надалі по тексту – позивач або ПП «Сонекс») звернулося до суду з позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби (надалі по тексту - відповідач або Одеська митниця ДФС), в якому просить суд визнати протиправним скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 500060006/2016/000014/2 від 10.03.2016 року.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що 06 листопада 2015 року між позивачем (Покупець) та Компанією «ZHEJIANG MINGDA PIPE INDASTRY., LTD» (Продавець), укладено контракт поставки сантехнічних виробів за № 06/115-China, за умовами якого, Продавець передає у власність, а Покупець приймає і оплачує Товар, згідно якого Сторонами узгоджено вартість, кількість Товару, умови поставки та характеристики. На підставі вказаного контракту, позивачем було ввезено на митну територію України обумовлений договором товар. 10 березня 2016 року Одеською митницею ДФС було прийнято рішення про коригування заявленої ПП «Сонекс» митної вартості, №500060006/2016/000014/2 товару, що був імпортований позивачем відповідно до контракту поставки № 06/1115-China від 06.11.2015 року. Позивач вважає, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягаю скасуванню, оскільки декларантом позивача на повідомлення відповідача від 02.03.2016 року було направлено лист від 09.03.2016 року про надання на вимогу митного органа витребуваних додаткових документів (бухгалтерську виписку, висновок експертної організації із відомостями про стан біржових показників вартості сировини у динаміки змін, яка є складовою частиною імпортованих позивачем товарів), та додатково надано пояснення про факт здійснення постачальником опечатай, яка призвела до зміни загальної вартості поставки (вартості контракту) на 0,1 дол. США, із підтверджуючим таку технічну помилку документом постачальника. Крім того, у вищезазначеному листі декларанта зазначалось вимога про завершення митного оформлення протягом чотирьох робочих годин, як передбачено Митним кодексом України, на підставі поданих декларантом документів (із додатковими включно). Проте, відповідачем було проігноровано витребувані та надані самостійно декларантом додаткові документи, вимогу декларанта про завершення митного оформлення, що спричинило необхідність подання декларантом додаткового листа від 10.03.2016 року, зазначеного в оскаржуваному рішенні про корегування митної вартості. Таким чином, позивач зазначає, що шляхом не відображення декларантом повного виконання всіх вимог митного органа, відповідачем було необґрунтовано винесено протиправне рішення про корегування митної вартості, яке підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позові та в письмових поясненнях до позову.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала та просила в задоволенні позову відмовити, посилаючись на обставини викладені в письмових запереченнях проти адміністративного позову, які в цілому обґрунтовані тим, що для підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем до Одеської митниці ДФС були подані наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 06.11.2015 року № 06/1115-China, інвойс на поставку товарів від 24.11.2015 року № MDJ201511 та інші товарно-супровідні документи. У наданих платіжних дорученнях №3 від 09.02.2016 року та №20 від 16.11.2015 року, експортній митній декларації (МД) № 310120160519829166 від 18.01.2016 року вказана сума, яка відрізняється від суми інвойсу від 24.11.2015 року № MDJ201511. Зазначені обставини виключали можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу Украйні, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості. Листом від 09.03.2016 року ТОВ «Бело Компані» було надіслано додаткові документи (графіки зміни на нафту, сталь, мідь, лист продавця, експортна митна декларація). 10.03.2016 року електронним повідомленням надіслана інформація проте, що більш додаткові документи надаватися не будуть. Наданими додатковим документами розбіжності усунені не були. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ЄАІС ДФС та встановлено, що по товару № 1 рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено є більшим - 6,72 дол. США за кг нетто (МД від 04.12.2015 року №125130013/2015/412657, від 05.11.2015 року № 100270003/2015/284659), ніж заявлено декларантом - 3,54 доларів США за кг нетто. Таким чином, у зв'язку з викладеним та у відповідності до положень ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України, Одеською митницею ДФС прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товарів від 10.03.2016 № 500060006/2016/000014/2.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, допитавши свідка, дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, судом встановлені наступні факти та обставини.

06 листопада 2015 року між позивачем (Покупець) та Компанією «ZHEJIANG MINGDA PIPE INDASTRY., LTD» (Продавець), укладено контракт поставки сантехнічних виробів за № 06/1115-China, за умовами якого, Продавець передає у власність, а Покупець приймає і оплачує Товар, згідно якого Сторонами узгоджено вартість, кількість Товару, умови поставки та характеристики. На підставі вказаного контракту, позивачем було ввезено на митну територію України обумовлений договором товар.

Позивачем імпортувалися такі товари: товар за кодом 39172210 (труби жорсткі з полімерів пропілену, безшовні довжина яких перевищує максимальний розмір поперечного перетину (у відрізках по 4 м), з необробленою поверхнею, армовані, для мереж побутового водопостачання та опалення: -PPR-AL-PPR Поліпропіленова труба, армована шаром алюмінію, розміром 20x3,0 мм, кількість 12000 м; розміром 25x3,25 мм, кількість 20040 м); товар за кодом 3917390 (труби сантехнічні пластикові, гнучкі, круглого перерізу, без фітингів, скручені в бухтах, для мереж побутового водопостачання та опалення: - PE-AL-РЕ поліетиленова труба, армована шаром алюмінію, розміром 12-16 мм, кількість 50000 м по 200 м в бухті; розміром 12-16 мм кількість 50000 м по 10 м в бухті; розміром 16-20 мм кількість 14500 м; товар за кодом 39263000 (кріпильні вироби з пластмаси для використання з системами побутового водопостачання та опалення: - кріплення для сантехнічних труб, діаметром 20 мм, кількість 22000 шт. (Виробник ZHEJIANG MINGDA PIPE INDASTRY.,LTD); товар за кодом 84212100 (фільтри побутові, безперервної дії, для механічного очищення води у системах водопостачання та опалення: - пластиковий сітчаний фільтр глибокого очищення води, з металевою сіткою, діаметром 20 мм, кількість 1080 шт. Виробник ZHEJIANG MINGDA PIPE INDASTRY., LTD).

02.03.2016 року з метою декларування вищезазначеного товару декларантом позивача було подано державному митному органу - Одеській митниці ДФС, електронну митну декларацію (МД) № 500060006/2016/003117 із визначенням митної вартості товару (а.с. 153-156).

Митна вартість товару відповідно до ст. 266 Митного кодексу України визначена за першим методом: за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) на рівні 3,54 доларів США за кг нетто.

До митного оформлення для підтвердження митної вартості декларантом разом з митною декларацією № 500060006/2016/003117 від 02.03.2016 року були подані: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 06.11.2015 року № 06/1115-China, інвойс на поставку товарів від 24.11.2015 року № MDJ201511 та інші товарно-супровідні документи.

Здійснюючи контроль за правильністю визначення митної вартості задекларованого товару, відповідачем повідомлено декларанта позивача про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Крім того, декларанту позивача повідомлено, що згідно з положеннями ч. 6 ст. 5 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

На зазначену вимогу митниці про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом позивач було направлено лист від 09.03.2016 року про надання на вимогу митного органа витребуваних додаткових документів (бухгалтерську виписку, висновок експертної організації із відомостями про стан біржових показників вартості сировини у динаміки змін, яка є складовою частиною імпортованих позивачем товарів), та додатково надано пояснення про факт здійснення постачальником опечатки, яка призвела до зміни загальної вартості поставки (вартості контракту) на 0,1 дол. США, із підтверджуючим таку технічну помилку документом постачальника.

Разом з тим, Одеською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 10.03.2016 року № 500060006/2016/000014/2, яким визначено вартість за одиницю товару у розмірі 6,72 дол. США, загальна сума товару визначена у 44421,22 дол. США. При визначенні митної вартості товарів митним органом застосовано резервний метод визначення митної вартості №6 (а.с. 14-15).

Також Одеською митницею ДФС складено картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060006/2016/00044 (а.с. 30-31).

Декларантом ПП «Сонекс» 10.03.2016 року подано електронну митну декларацію № 500060006/2016/0003525, заповнену з урахуванням вимог рішення про коригування заявленої митної вартості товару від 10.03.2016 року № 500060006/2016/000014/2, з забезпеченням сплати митних платежів фінансовою гарантією та товар позивача було випущено у вільний обіг (а.с. 16-20).

Перевіряючи правомірність оскаржуваного рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 10.03.2016 року № 500060006/2016/000014/2, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Правовідносини, що виникли між сторонами у даній адміністративній справі врегульовано нормами Митного кодексу України (надалі по тексту - МК України) в редакцій чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на органи доходів і зборів.

До митної справи відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Згідно з п. 23, 24 ст.4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно положень Митного кодексу України орган доходів і зборів здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частиною 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2, 3 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Згідно з частинами 1, 2 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

При цьому відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частинами 5, 6 статті 53 МК України передбачено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до положень статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Аналіз вказаних норм свідчить, що у разі наявності розбіжностей у поданих декларантом до митного оформлення документах для підтвердження заявленої митної вартості товару, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані надати додатковий перелік документів. При цьому витребовування митним органом таких документів може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів від 10.03.2016 року № 500060006/2016/000014/2, за результатами аналізу поданих позивачем до митного оформлення документів митним органом встановлено, що у наданих платіжних дорученнях №3 від 09.02.2016 року та №20 від 16.11.2015 року, експортній митній декларації (МД) № 310120160519829166 від 18.01.2016 року вказана сума, яка відрізняється від суми інвойсу від 24.11.2015 року № MDJ201511. 09.03.2016 року електронним повідомленням декларантом ТОВ «Бело Компані» було надіслано додаткові документи (графіки зміни на нафту, сталь, мідь, лист продавця, експортна митна декларація). 10.03.2016 року електронним повідомленням надіслана інформація проте, що більш додаткові документи надаватися не будуть. Наданими додатковим документами розбіжності усунені не були (а.с. 13-15).

Разом з тим, як встановлено судом, позивачем надано до митного органу: банківські платіжні документи № 3 від 09.02.2016 року, № 20 від 26.11.2016 року; довідку про транспортні витрати від 19.02.2016 року; виписку с бухгалтерської документації; каталог виробника товарів; лист постачальника від 03.03.2016 року про технічну помилку; експортний прас-лист виробника товарів від 20.10.2015 року; документ, що містить інформацію біржових цін (Графіки зміни цін на нафту, сталь, мідь) від 02.03.2016 року; комерційний Інвойс MDJ201511 від 24.11.2015 року; проформи інвойс № MDJ201511-а №MDJ201511-b від 24.11.2015 року; зовнішньоекономічний контракт 06/1115-China від 06.11.2015 року; експортна декларація країни експортера № 310120160519829166 від 18.01.2016 року, тощо.

Також декларантом позивача було додатково надано пояснення про факт здійснення постачальником опечатки, яка призвела до зміни загальної вартості поставки (вартості контракту) на 0,1 дол. США, із підтверджуючим таку технічну помилку документом постачальника.

При цьому, суд зазначає, що митний орган має право витребувати додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості, але це право виникає лише в передбачених законом випадках, а саме: у разі якщо документи, що подаються декларантом містять розбіжності, наявні ознаки підробки, або неповноту відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Зазначені обставини митним органом суду доведені не були.

З урахуванням викладеного, судом не встановлено обґрунтованих підстав у відповідача для витребування додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості.

При цьому, суд зазначає, що неподання документів, витребуваних митницею, не є підставою для відмови в митному оформленні товару, оскільки для прийняття такого рішення митний орган повинен довести, що подані до митного оформлення документи в своїй сукупності не дають можливість здійснити митне оформлення товару за методом, обраним декларантом. У ході розгляду справи такі обставини відповідачем не доведені.

Відповідно до норм чинного законодавства митний орган має виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. При цьому, такий контроль може здійснюватися в тому числі шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, тобто з використанням бази даних Єдиної автоматизованої системи Державної митної служби України, яка містить відповідну інформацію.

В той же час, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім аргументом для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод – за ціною договору. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу, відповідно до норм Митного Кодексу.

Як вбачається із оскаржуваного рішення, судом встановлено, що митна вартість товару за резервним 6 методом, була визначена на підставі наявної у митного органу інформації щодо митної вартості на товари, митне оформлення яких вже було здійснено, а саме згідно митних декларацій: МД від 04.12.2015 року №125130013/2015/412657, від 05.11.2015 року № 100270003/2015/284659.

При цьому, представником відповідача на вимогу суду було надано копії вищезазначених митних декларацій № 125130013/2015/412657 від 04.12.2015 року, №1000270003/2015/284659 від 05.11.2015 року, на які митний орган послався в оскаржуваному рішенні про корегування митної вартості.

Згідно зазначених декларацій у такому митному оформленні TOB «БЕЙН ТРЕЙД» імпортувало латунні фітинги для систем водопостачання: подовжувач ?» вн.х20мм - 4620 шт. торгівельна марка VALTEC Виробник немає даних (товар - №7 митного оформлення №125130013/2015/412657).

При цьому, відповідачем було здійснено корегування митної вартості імпортованого позивачем товару китайського виробника, до рівня ціни італійської торгівельної марки VALTEC, що унеможливлює порівняння таких товарів різних країн походження.

А імпортований TOB «УКРОПТТОРГСЕРВІС» товар №9 митного оформлення №100270003/2015/284659 фітингі латунні (сплав міді та цинка), для систем водопостачання, побутові - згін - 3610 шт. Торгівельна марка - NTM; трійник - 280 шт.; куточок - 920шт. всього: 4810 шт. Торгівельна марка - немає даних. Виробник - HANGZHOU YOUFOUND TRADE CO., LTD. згідно графи № 43 цієї митної декларації, митне оформлення здійснювалося за резервним шостим методом визначення митної вартості шляхом корегування митним органом заявленої декларантом митної вартості.

При цьому, інспектор митного органу не звернув увагу, що декларантом були виконані всі вимоги інспектора щодо надання додаткових документів, що зазначений товар у використаній інспектором митній декларації не відповідає якісним характеристикам імпортованого позивачем товару, що інспектором використано для порівняння рівня митної вартості митне оформлення на підставі резервного методу, а не за ціною контракту.

Окрім того, інспектор митного органу не звернув уваги на відмінності між торговими марками шлангів, які мають різний ціновий діапазон, комплектацію, тощо.

А відтак, відповідачем було здійснено корегування митної вартості без дотримання нормативних приписів Митного кодексу України щодо порівняння вартості аналогічних товарів. У даному випадку, відповідач здійснював порівняння рівня митної вартості щодо товарів, які навіть не можуть бути аналогічними або подібними.

Митним кодексом України (ч. 4 ст. 319, ст. 337) передбачено проведення митного контролю із застосуванням єдиної з митними органами інформаційно-телекомунікаційної системи, проте правовий статус такої автоматизованої системи, порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб’єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності, Митним Кодексом України не передбачено. У зв’язку з чим, автоматизована інформаційна система (ЦБД ЄАІС ДМСУ), даними якої оперує митний орган, на час розгляду справи має статус «для службового користування», у зв’язку з чим, суд приходить до висновку, що зазначена база не містить об’єктивних даних, які підтверджуються документально, тому оцінці не підлягають, у зв’язку з чим в якості належного доказу по справі не приймається.

Згідно положень п.п. 4,5 ст. 54 Митного кодексу України, митний орган зобов’язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов’язаний вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Наведення у графі 33 Рішення про коригування повинно містити розбіжності або сумніви у достовірності наданої інформації повинні свідчити саме про невірні числові значення складових митної вартості товарів; спрацювання профілів ризиків АСАУР та наявність інформації про те, що ідентичні або подібні товари було оформлено у митному відношенні іншими особами за вищою митною вартістю не може бути підставою для витребування додаткових документів та відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості товарів за ціною контракту. Відомості з інформаційних баз даних мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та не мають більшого значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Як наслідок, само лише зазначення у рішенні про коригування митної вартості товарів реквізитів раніше оформленої митної декларації з вищим рівнем митної вартості товару – не може вважатись належним підтвердженням обґрунтованості коригування митної вартості.

Зазначена правова позиція викладена в постановах Вищого адміністративного суду України № 826/4003/14 від 11.11.2014 року; № 810/1376/14 від 09.10.2014 року; № 826/716/14 від 14.10.2014 року; № 826/13312/ 13-а від 17.02.2015 року; листі Міндоходів і зборів України № 10441/7/99-99-10-03-01-14 від 07.05.2014 року «Щодо судових спорів стосовно визначення (коригування) митної вартості товарів».

Як встановлено судом, декларантом були подані відповідачу всі необхідні для митного оформлення товару документи, що підтверджують вартість товару за першим методом (за ціною договору), які були визначені у ВМД та надалі у картці відмови, серед яких: зовнішньоекономічний контракт, інвойс, ВМД та інші. Розбіжності в документах виявлені інспектором, не являються розбіжностями, як встановлено судом вище.

Так, у відповідача відсутні підстави для витребування додаткових документів, оскільки останнім не наведено які саме дані щодо числового значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена чи підлягає сплаті відсутні або містять розбіжності.

Частиною 2 статті 55 МК України передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Згідно з частинами 7, 8 статті 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів або неможливості надати затребувані митним органом додаткові документи за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи митний орган випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

У ході розгляду справи відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товарів, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в достовірності наданої інформації та не дають можливості визначити митну вартість шляхом застосування обраного декларантом основного методу за ціною договору.

Згідно з частиною 1 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідач не надав доказів наявності обмежень, передбачених частиною 1 статті 58 МК України, які виключають використання основного методу. Такого обмеження у використанні основного методу визначення митної вартості товару, як неподання додаткових документів, Митний кодекс України не передбачає.

Статтею 64 МК України, якою регламентовані умови використання резервного методу, застосованого відповідачем при прийнятті спірного рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, передбачено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості. У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов'язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Отже, митним органам надано право застосування резервного методу у випадках, коли вони аргументовано вважають, що інші п'ять методів не можуть бути використані та не дозволять об'єктивно та максимально точно встановити вартість оцінюваних товарів.

Між тим, відповідачем, яким визначено митну вартість товару на підставі резервного методу, не надано суду доказів того, що ним до застосування цього методу послідовно застосовувались інші методи визначення митної вартості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Наявними в справі доказами підтверджується правомірність поданих позивачем документів для визначення митної вартості товарів за основним методом. Натомість відповідачем не надано доказів, які б переконливо свідчили про заниження позивачем митної вартості імпортованих товарів та законність відмови в митному оформленні товару за заявленим методом.

Судом встановлено, що відповідачем були порушені приписи чинного законодавства щодо здійснення контролю правильності визначення митної вартості та застосування методів визначення митної вартості товару.

Оскільки у ході судового розгляду встановлено невідповідність оспорюваного позивачем рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 10.03.2016 року № 500060006/2016/000014/2 критеріям, зазначеним у ч.3 ст.2 КАС України, а відповідачем правомірність цього рішення не доведена, суд прийшов до висновку про задоволення позову щодо визнання його протиправним та скасування.

Згідно з частиною 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Зважаючи на задоволення позову, суд вважає за необхідне присудити позивачу з державного бюджету здійснені ним судові витрати у сумі 8 526,16 грн.

Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов приватного підприємства «Сонекс» до Одеської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару від 10.03.2016 року № 500060006/2016/000014/2, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товару від 10.03.2016 року № 500060006/2016/000014/2.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Сонекс» (код ЄДРПОУ - 30658841) сплачений судовий збір у розмірі 8 526 (вісім тисяч п’ятсот двадцять шість) грн. 16 коп.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. Якщо апеляційну скаргу не буде подано в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Вступна та резолютивна частина постанови складена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 09 серпня 2016 року.

Постанова у повному обсязі виготовлена 15 серпня 2016 року.

Суддя С.О. Cтефанов

.