Постанова № 59724071, 11.08.2016, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2016 року № 813/1423/16

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кедик М.В.

за участю секретаря судового засідання Харіва М.Ю.,

представник позивача не прибув,

представники відповідача Савка Г.Г.,Гавришко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Червоноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області до комунального підприємства "Червоноградводоканал" про стягнення податкового боргу з рахунків у банках, -

встановив:

Червоноградська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області (далі - позивач, Червоноградська ОДПІ) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до комунального підприємства "Червоноградводоканал" (далі - відповідач, КП "Червоноградводоканал"), у якому згідно уточнених позовних вимог просить суд стягнути податковий борг з рахунків у банках у сумі 499807,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що у відповідача існує заборгованість внаслідок несплати податкових зобов'язань по податку на додану вартість у розмірі 499807,00 грн. Оскільки заборгованість відповідачем добровільно не погашається, просить стягнути таку у судовому порядку.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав до суду клопотання від 11.08.2016 (вх. № 2444 ел) про розгляд справи за його відсутності та зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав викладених у запереченні. Пояснив, що правовідносини щодо погашення податкового боргу державних або комунальних підприємств регулюються спеціальними нормами, зокрема статтею 96 Податкового кодексу України. Зазначає, що КП "Червоноградводоканал" є у власності Червоноградської міської ради і остання управляє майном підприємства. Також, звертає увагу, що позивач не звертався до Червоноградської міської ради із зверненням про виділення коштів для погашення податкового боргу підприємства. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

За таких обставин суд вважає, що справу можливо розглядати за відсутності позивача на підставі наявних в матеріалах справи доказів, відповідно до ст. 71, 128 КАС України.

Заслухавши пояснення представників відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.

13.04.2001 виконавчим комітетом Червоноградської міської ради проведено перереєстрацію КП "Червоноградводоканал", що підтверджується копією свідоцтва про державну перереєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи.

Згідно з довідкою про взяття на облік платника податків від 22.09.2012 № 1 КП "Червоноградводоканал" узяте на облік як платник податків у ДПІ у м. Червонограді Львівської області ДПС 22.09.1994 № 405.

Податковий борг відповідача відповідно до довідки Червоноградської ОДПІ від 10.08.2016 № 4586/13-13-23-00-10-7/23 станом на 10.08.2016 становить 499807,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи заборгованість КП "Червоноградводоканал" з податку на додану вартість складають самостійно задекларовані підприємством податкові зобов'язання згідно поданих податкових декларацій з податку на додану вартість:

- від 19.02.2016 № 9020566044 на суму 227295,00 грн;

- від 18.03.2016 № 9038159342 на суму 272512,00 грн.

У зв'язку з несплатою відповідачем грошових зобов'язань ДПІ у м. Червонограді ГУ ДФС у Львівськоій області виставила відповідачу податкову вимогу форми "Ю" від 09.02.2016 № 14-25 на загальну суму 597014,00 грн.

Докази, які б підтверджували, що згадана податкова вимога відповідачем оскаржувалась в справі відсутні, відповідно, визначені зобов'язання є узгодженими.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим же Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 цього ж Кодексу, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим же Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України;

Згідно з п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Пунктом п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Відповідно до ст. 87 цього ж Кодексу, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелом самостійної сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість є суми коштів, що обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, та джерела, зазначені в абзаці першому цього пункту.

Згідно з п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Щодо посилань відповідача про незастосування контролюючим органом положень статті 96 Податкового кодексу України, якими встановлені особливості погашення податкового боргу комунальних підприємств, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 96.1 ст.96 Податкового кодексу України у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов'язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про:

96.1.1. виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради;

96.1.2. затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу;

96.1.3. ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії;

96.1.4. прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.

Таким чином, закон пов'язує необхідність звернення контролюючого органу до органу місцевого самоврядування із поданням щодо прийняття відповідного рішення з такими обставинами як недостатність суми коштів, отриманої від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, для покриття його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або відсутність у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено.

Суд зазначає, що контролюючий орган лише звернувся до суду із позовом про стягнення податкового боргу і на даній стадії позивач не здійснює реалізацію майна відповідача, яке перебуває в податковій заставі, на суму цього боргу.

Отже, доводи відповідача про необхідність звернення податкового органу до органу місцевого самоврядування із поданням щодо прийняття відповідного рішення є передчасними.

При цьому, судом не беруться до уваги подані позивачем платіжні доручення від 30.06.2016 № 1559 та від 27.07.2016 № 41 в підтвердження сплати боргу, оскільки такі спростовуються зворотнім боком облікової картки платника податків, з якої вбачається, що сплачена сума боргу згідно згаданих платіжних доручень була спрямована контролюючим органом на погашення податкового боргу в порядку черговості його виникнення у відповідності до положень абзацу 1 пункту 87. 9 ст. 87 ПК України.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.

Станом на день розгляду справи сума податкового боргу відповідача в розмірі 499807,00 грн є узгодженою та у встановлені законом строки не сплаченою, тому відповідно до пп. 14.1.175 п. 14 ст. 14 ПК України визнається сумою податкового боргу. Доказів зворотного матеріали справи не містять.

Відповідно до інформації про банківські рахунки, КП "Червоноградводоканал" має відкриті рахунки в установах банку.

З врахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Червоноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами та підлягають до задоволення.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 7-14, 35, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з банківських рахунків комунального підприємства "Червоноградводоканал" (80100, Львівська область, м. Червоногорад, вул. Лесі Українки,1 код ЄДРПОУ 00185347) до Державного бюджету України податковий борг в розмірі 499807 (чотириста дев'яносто дев'ять тисяч вісімсот сім) гривень 00 копійок.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Суддя Кедик М.В.