Рішення № 59721553, 20.07.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/4582/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1 Доповідач Фальчук В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2016 року м. Одеса

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого - Фальчука В.П.,

суддів Кравця Ю.І., Таварткіладзе О.М.,

секретаря Лопотан В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні Апеляційного суду Одеської області апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 квітня 2016 року, в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство» про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, -

встановила:

30.06.2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, який уточнив у судовому засіданні а.с.158-160, та в остаточній його редакції просив стягнути з ДСК «ЧМП» (код ЄДРПОУ 01125614) на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, за період часу з 17.04.2014 року по 12.06.2015 року у розмірі 15982 грн. 47 коп., з урахуванням військового збору, посилаючись на те, що 11.12.2013 року його було звільнено з роботи наказом ДСК «Чорноморське морське пароплавство» за №178-Л (за скороченням штату працівників), однак в порушення ст.116 КЗпП України остаточний розрахунок при звільненні виплачений не був. Оскільки ДСК «ЧМП» відмовляється у добровільному порядку сплатити йому середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні саме за вказаний період часу, він вимушений звернутися до суду із цим позовом за захистом своїх трудових прав.

Представник ДСК «ЧМП» позовні вимоги ОСОБА_2 не визнав у повному обсязі посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 12.04.2016 року позовні вимогиОСОБА_2 задоволені частково. Суд стягнув з ДСК «ЧМП» на користь позивача середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні за період часу з 17.06.2014 року по 12.06.2015 року у розмірі 14748 грн. 52 коп., з урахуванням податків і військового збору, та судовий збір у розмірі 551 грн. 20 коп. В задоволені іншої частини позовних вимог ОСОБА_2В відмовлено.

В апеляційній скарзіОСОБА_2 просить рішення суду скасувати у звязку з порушенням судом норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

За правилами ч.1ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст рішення, що оскаржене, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні проводитися перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, за наступних підстав;

Відповідно до вимог п.1ч.1ст.309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення у справі є неповне зясування судом обставин, які мають значення для розгляду справи, та порушення судом норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем неправильно визначена кількість днів затримки розрахунку при звільненні, а також розмір податків і інших платежі, які нараховуються на грошову суму, що підлягає виплаті позивачу. Суд визнав, що на користь позивача підлягає стягненню грошова сума у розмірі 14748 грн. 52 коп., з урахуванням податків, за період затримки розрахунку при звільненні - з 17.06.2014 року по 12.06.2015 року.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, так як судом не у повному обсязі встановлені обставини, які мають значення для розгляду справи, та порушені норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку - ст.117 КЗпП України.

Судом першої інстанції при ухваленні судового рішення вказані норми права дотримані не у повному обсязі.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_2 працював в ДСК «ЧМП» з 17.01.2010 року по 11.12.2013 року на посаді берегового матроса Відстійного флоту Технічної служби. Наказом №178-Л від 11.12.2013 року його було звільнено з роботи у звязку із скороченням штату працівників. При звільненні з роботи йому не була виплачена заробітна плата за грудень місяць 2013 року, заробітна плата за роботу у нічний час, грошова компенсація за не використану відпустку, вихідна допомога при звільненні з роботи і додаткова вихідна допомога, передбачена колективним договором та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період часу з 11.12.2013 року по 16.04.2014 року. Оскільки ці грошові суми не були виплачені у добровільному порядку, позивач звернувся до суду з позовом про примусове стягнення цих грошових сум. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 16.04.2014 року (справа №522/2957/14-ц) з ДСК «ЧМП» на користь позивача були стягнуті своєчасно не виплачені при звільненні грошові суми та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період часу з 11.12.20013 року по 16.04.2014 року у розмірі 7028 грн. Цим же судовим рішенням на підставі довідки ДСК «ЧМП» була встановлена середньомісячна і середньоденна заробітна плата ОСОБА_2 перед звільненням з роботи, яка становила:

- 55 грн. 34 коп. середньоденна заробітна плата,

- 1217 грн. 53 коп. середньомісячна заробітна плата.

Оскільки рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16.04.2014 року почало виконуватися лише з 12.06.2015 року, позивач звернувся до суду із зазначеним позовом про стягнення з ДСК «ЧМП» середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку, а саме з 16.04.2014 року по 12.06.2015 року.

Колегія суддів визнає, що позивач правомірно встановив період часу затримки розрахунку при звільненні.

Суд першої інстанції помилково в резолютивній частині судового рішення вказав період затримки розрахунку при звільненні з 17.06.2014 року по 12.06.2015 року. Тому рішенні суду у цій частині підлягає скасування, з ухваленням нового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період часу з 16.04.2014 року по 12.06.2015 року, оскільки ці вимоги підтверджені наданими позивачем доказами.

Відповідно до вимог ч.3ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Колегією суддів встановлено, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 16.04.2014 року (у цивільній справі №522/2957/14-ц за позовом ОСОБА_2 до ДСК «ЧМП» про стягнення заробітної плати за роботу у нічний час, грошової компенсації за не використану відпустку, вихідної допомоги при звільненні з роботи і додаткової вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період часу з 11.12.2013 року по 16.04.2014 року) судом була встановлена середньомісячна і середньоденна заробітна плата ОСОБА_2 перед звільненням з роботи. Оскільки ця обставина уже була встановлена судовим рішенням, то відповідно до ч.3ст.61 ЦПК України вона не доказується при розгляді іншої (цієї) цивільної справи.

Суд першої інстанції в порушення вказаної норми процесуального права при розгляді цієї цивільної справи встановив новий розмір середньоденної заробітної плати ОСОБА_2 перед звільненням у 62 грн. 76 коп. Тому рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру грошової суми, яка підлягає стягненню за весь час затримки розрахунку при звільненні підлягає скасуванню, з ухваленням у цій частині нового рішення про задоволення уточнених вимог позивача у повному обсязі, так як вони ґрунтуються на законі і підтверджені наданими позивачем доказами (у тому числі і розрахунками а.с.160).

Отже, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період часу з 16.04.2014 року по 12.06.2015 року, з урахування податків та інших платежів, а саме:

- з 16 квітня по грудень 2014 року (13 х 55,34) + (19 х 55,34) + (19 х 55,34) + (23 х 55,34) + (20 х 55,34) + (22 х 55,34) + (23 х 55,34) + (20 х 55,34) + (23 х 55,34) = 182 х 55,34 = 10071 грн. 88 коп. (кількість робочих днів помножена на середньоденну заробітну плату);

- з 01.01.2015 року по 12.06.2015 року (20 х 55,34) + (20 х 55,34) + (21 х 55,34) + (21 х 55,34) + (18 х 55,34) + (10 х 55,34) = 110 х 55,34 = 6087 грн. 40 коп. (кількість робочих днів помножена на середньоденну заробітну плату); а всього 16159 грн. 28 коп. (10071 грн. 88 коп. + 6087 грн. 40 коп.).

З 03.08.2014 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів за №1621-УІІ, який встановлений військовий збір у розмірі 1,5%, який нараховується на доходи громадян України 03.08.2014 року, і який із 01.01.2015 року діє постійно.

Оскільки вказаний закон набрав чинності з 03.08.2014 року, нараховані доходи до цієї дати, але виплачені після 03.08.2014 року не підлягають оподаткуванню цим збором.

Тому, розрахунок військового збору з нарахованих позивачу грошовий сум підлягає сплаті у розмірі 176 грн. 81 коп., виходячи із такого розрахунку:

- за період часу з 04.08.2014 року по 31.12.2014 року 103 х 55,34 = 5700 грн. 02 коп.;

- за період з 01.012014 року по 12.06.2015 року 110 х 55,34 = 6087 грн. 40 коп., де загальна сума становить 11787 грн. 42 коп. (5700 грн. 02 коп. + 6087 грн. 40 коп.) : 1,5% = 176 грн. 81 коп..

Грошова сума, яка підлягає стягненню (16159 грн. 28 коп. - 176 грн. 81 коп. (військовий збір)) = 15982 грн. 47 коп., з урахуванням податків і військового збору.

Керуючись ст.304, п.2ч.1ст.307, ст.309 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -

вирішила;

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 квітня 2016 року скасувати.

Стягнути з Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство» на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) компенсацію за несвоєчасну виплату розрахунку при звільнені у розмірі 15982 гривні (п'ятнадцять тисяч девятсот вісімдесят дві гривні) 47 копійок за період з 17 квітня 2014 року по 12 червня 2015 року, з урахуванням податків та військового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів, з дня набрання законної сили.

Судді апеляційного суду Одеської області: В.П. Фальчук

ОСОБА_3

ОСОБА_4