Постанова № 59720929, 11.08.2016, Приморський районний суд м. Одеси

11.08.2016

Справа № 522/14316/16-а

Провадження № 2-а/522/760/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2016 року Суддя Приморського районного суду м. Одеси Свячена Ю.Б., розглянувши в скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, до Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області та просить визнати неправомірними дії та рішення Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області №845/3-11 від 15 липня 2016 року щодо відмови йому у проведенні перерахунку призначеної пенсії по інвалідності на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на підставі довідок про суми грошового забезпечення Департаменту фінансів Міністерства оборони України та КЕВ м. Одеси Міністерства оборони України від 21 червня 2016 року №248/3/8/838д та від 12 квітня 2016 року №1093; зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Одеській області здійснити розрахунок та призначення йому пенсії по інвалідності на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на підставі довідок про суми грошового забезпечення Департаменту фінансів Міністерства оборони України та КЕВ м. Одеси Міністерства оборони України від 21 червня 2016 року №248/3/8/838д та від 12 квітня 2016 року №1093, та провести відповідні виплати з 15 березня 2016 року; зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Одеській області здійснювати виплату йому перерахованої на підставі довідок про суми грошового забезпечення Департаменту фінансів Міністерства оборони України та КЕВ м. Одеси Міністерства оборони України від 21 червня 2016 року №248/3/8/838д та від 12 квітня 2016 року №1093 з 15 березня 2016 року без обмежень, встановлених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 911-VIII від 24.12.2015 р., та в подальшому здійснювати перерахунок пенсії з урахуванням всіх нарахованих та виплачених сум без обмеження максимального розміру.

При цьому позивач посилається на те, що з 15 березня 2016 року йому було призначено пенсію по інвалідності в розмірі 80% грошового забезпечення пенсії за вислугу років у сумі 5 187, 95 грн. у відповідності до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 911-VIII від 24.12.2015 р.

Однак, при здійсненні розрахунку пенсії, відповідачем не було враховано грошову допомогу для оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексацію грошового забезпечення, фіксовану індексацію грошового забезпечення, винагороду за тривалість безперервної військової служби, грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки, грошову премію відповідно до Дисциплінарного статуту ЗСУ та одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби.

Рішенням №845/3-11 від 15 липня 2016 року позивачу було відмовлено в перерахунку пенсії. Такі дії відповідача ОСОБА_1 вважає неправомірними, тому звернувся до суду з дійсним позовом.

Сторони у судове засідання не викликались, оскільки справа розглядається в порядку скороченого провадження без присутності сторін відповідно до ст. 183-2 КАС України.

Позивач надав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив розглянути позов за його відсутності в порядку скороченого провадження.

До суду надійшла копія пенсійної справи ОСОБА_1, а також заперечення Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області на позовні заяву ОСОБА_1, в яких зазначено, що відмова Управління у перерахунку пенсії є правомірною та повністю відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.

Розглянувши справу в порядку скороченого провадження одноособово, вивчивши матеріали справи, суд дійшов до висновку що вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і Законами України.

Відповідно до ст. 183-2 КАС України скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є особою пенсійного віку, який проходив військову службу на різних посадах та був звільнений у запас відповідно до п. «б» ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» (за станом здоров'я), про що свідчить витяг з наказу Міністерства оборони країни №202 від 04 березня 2016 року.

ОСОБА_1 з 15 березня 2016 року перебуває на обліку в Головному управлінні пенсійного фонду України в Одеській області та йому було призначено пенсію по інвалідності в розмірі 80% грошового забезпечення пенсії за вислугу років у сумі 5 187, 95 грн. у відповідності до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 911-VIII від 24.12.2015 р.

Проте, при здійсненні розрахунку пенсії ОСОБА_1, відповідачем не було враховано грошову допомогу для оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексацію грошового забезпечення, фіксовану індексацію грошового забезпечення, винагороду за тривалість безперервної військової служби, грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки, грошову премію відповідно до Дисциплінарного статуту ЗСУ та одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби.

У зв'язку з вищевказаним, ОСОБА_1 звернувся до Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області з письмовою заявою про перерахунок пенсії із врахуванням вищевказаних виплат. Проте, рішенням №845/3-11 від 15 липня 2016 року позивачу було відмовлено в перерахунку пенсії.

Суд вважає дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії позивачу неправомірними, виходячи з наступного.

Згідно довідок про суми грошового забезпечення Департаменту фінансів Міністерства оборони України та КЕВ м. Одеси Міністерства оборони України від 21 червня 2016 року №248/3/8/838д та від 12 квітня 2016 року №1093 відповідно, вбачається, що до складу заробітної плати ОСОБА_1 за період з 06 травня 2014 року по 14 березня 2016 року та з 15 січня по 05 травня 2014 року входять, в тому числі, додаткові види грошового забезпечення, в які включаються грошова допомога для оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація грошового забезпечення, фіксована індексація грошового забезпечення, винагорода за тривалість безперервної військової служби, грошова компенсація за невикористані дні щорічної основної відпустки, грошова премія відповідно до Дисциплінарного статуту ЗСУ та одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби.

Преамбулою та статтями 1-1, 1-2, 2, 4, 9, 9-1, 10-1, 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХП визначені основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей, встановлення: гарантій пільг, компенсацій, правового захисту; виплати грошового забезпечення, що підлягає індексації до складу якого входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразові додаткові види грошового забезпечення; гарантованого права на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення; виплати одноразової грошової допомоги при звільненні.

Пунктами 1, 3 постанови КМУ від 7 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового начальницького складу» установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення та упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів (щомісячних та одноразових) грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців (додаток № 25 до постанови №1294).

Пунктами 5, 6 Постанови № 1294, пунктами 30.1-30.8 розділу XXX, пунктами 33.1-33.9 розділу ХХХШ, пунктами 32.1 - 33.8 розділу XXXVIII Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року № 260 визначені умови, розмір та порядок виплата військовослужбовцям грошової допомога для оздоровлення, винагороди за тривалість безперервної військової служби, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.

Зазначені допомоги, винагороди є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.

Виходячи зі змісту ст. ст. 1, 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру в тому числі оплата праці (грошове забезпечення) для забезпечення встановленого законами та іншими нормативно-правовими актами України механізму підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Тобто, індексація є частиною державної системи соціального захисту громадян, спрямованою на підтримання їх купівельної спроможності.

Наведені норми матеріального права дають підстави вважати, що грошова допомога для оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби та індексація відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Правову позицію з аналогічним висновком висловив Верховний Суд України у постанові від 10 березня 2015 року по справі № 21-70а15.

У ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Ст. 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Аналіз наведених положень свідчить, що матеріальна допомога для оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація грошового забезпечення, фіксована індексація грошового забезпечення, винагорода за тривалість безперервної військової служби, грошова компенсація за невикористані дні щорічної основної відпустки, грошова премія відповідно до Дисциплінарного статуту ЗСУ та одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби, входила до грошового забезпечення позивача.

Крім того, ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до ч. 1 ст. 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу), а з 01.01.2011 року - єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а тому і вони мають бути враховані під час призначення (перерахунку) пенсії.

За змістом наведених норм отримувані особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 р. - єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до ч. 5 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби», згідно якого тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740, 00 грн.

Зазначений законодавчий акт суперечить Конституції України, відповідно до ст. 22 якої права і свободи громадян гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Відповідно до ст. 8 Конституції України Конституція України має найвищу юридичну силу.

Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч. 1 ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

В рішеннях Конституційного Суду України № 8-рп/99 від 06.07.1999 р. (у справі щодо права на пільги) та № 5-рп/2002 від 20.03.2002 р. (у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій) вказано, що Конституція України відокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України, перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, поліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції. Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо. Необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і Здоров ' я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із наведеного у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства. Зазначені висновки також узгоджуються з правовими позиціями Верховного Суду України, викладеними в постановах від 10.12.2013р. (справа №21-348а1), від 17.12.2013 р. (справа №21-445а13), від 06.10.2015 р. (провадження №І27/11720/14-а).

У рішенні Конституційного Суду України №1-9/2015 від 13.05.2015 р. зазначено, що Україну проголошено соціальною, правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, а Конституція України закріплює основоположні засади права громадян на соціальний захист і відносить до законодавчого регулювання механізм реалізації цього права (абзац сьомий пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 20 червня 2001 року № 10-рп/2001).

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 1, частини перша, друга статті 8, частина друга статті 19 Конституції України).

Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної часткової або тимчасової втрати працездатності, у старості та в інших випадках, передбачених законом (частина перша статті 46 Конституції України). В Україні на конституційному рівні гарантовано право громадян на соціальний захист, для забезпечення якого необхідне здійснення комплексу державно-правових заходів, одним із яких є законодавче визначення основ соціального захисту форм і видів пенсійного забезпечення (пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України).

Також, Конституційний суд України у своєму рішенні №б-рп/2007 від 09.07.2007 зазначив, що невиконання державою взятих на себе соціальних зобов'язань порушує принцип соціальної, правової держави. Встановлення певних соціальних пільг, компенсацій та гарантій є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту застосовується правовий акт, який має вищу юридичну силу.

З урахуванням вищеназваних положень Конституції України, суд приходить до висновку, що відповідач повинен розрахувати позивачу пенсію з 15 березня 2016 року з урахуванням довідок про суми грошового забезпечення Департаменту фінансів Міністерства оборони України та КЕВ м. Одеси Міністерства оборони України від 21.06.2016 р. №248/3/8/838д та від 12.04.2016 р. № 1093 з урахуванням всіх нарахованих та виплачених сум, та виплачувати пенсію без обмеження максимального розміру.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення», який набув чинності з 01.01.2016 р., внесено зміни до ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби», відповідно до якого перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Рішенням Конституційного Суду України від 13 травня 2015 року №4-рп/2015 визначено, що положення першого речення частини третьої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби» з наступними змінами, згідно з якими «усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством», в аспекті порушених у конституційному зверненні питань необхідно розуміти так, що до встановлених виключно законами України нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, на підставі введення яких усі призначені за цим законом пенсії підлягають перерахунку, належать лише надбавки, доплати, підвищення.

При збільшенні розміру окладів грошового утримання (посадового окладу й окладу за військовим (спеціальним) званням) перерахунку підлягають як відсоткова надбавка за вислугу років, так і інші додаткові види грошового забезпечення, що враховувалися при обчисленні пенсії та розмір яких визначається у відсотках від зазначених окладів грошового забезпечення (за класність, роботу з таємними документами, умови служби тощо).

Таким чином, суд вважає, що відповідач повинен в подальшому також здійснювати перерахунок призначеної позивачу з 15 березня 2016 року з урахуванням довідок про суми грошового забезпечення Департаменту фінансів Міністерства оборони України та КЕВ м. Одеси Міністерства оборони України від 21 червня 2016 року №248/3/8/838д та від 12 квітня 2016 року №1093, та провести відповідні виплати з 15 березня 2016 року з урахуванням всіх нарахованих та виплачених сум, та виплачувати пенсію без обмеження максимального розміру.

Тому, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів у межах суми стягнення за один місяць.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступає стороною у справі.

Таким чином, керуючись ст. ст. 19, 58 Конституції України, ст. 43, ч. 3 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ст. ст. 1, 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Постановою КМУ від 7 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового начальницького складу», ст. ст. 2, 8, 9, 10, 11, 17, 18, 49, 51, 70, 71, 160-163, 256 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати неправомірними дії та рішення Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області №845/3-11 від 15 липня 2016 року щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку призначеної пенсії по інвалідності на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на підставі довідок про суми грошового забезпечення Департаменту фінансів Міністерства оборони України та КЕВ м. Одеси Міністерства оборони України від 21 червня 2016 року №248/3/8/838д та від 12 квітня 2016 року №1093.

Зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Одеській області здійснити розрахунок та призначення ОСОБА_1 пенсії по інвалідності на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на підставі довідок про суми грошового забезпечення Департаменту фінансів Міністерства оборони України та КЕВ м. Одеси Міністерства оборони України від 21 червня 2016 року №248/3/8/838д та від 12 квітня 2016 року №1093, та провести відповідні виплати з 15 березня 2016 року.

Зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Одеській області здійснювати виплату ОСОБА_1 перерахованої на підставі довідок про суми грошового забезпечення Департаменту фінансів Міністерства оборони України та КЕВ м. Одеси Міністерства оборони України від 21 червня 2016 року №248/3/8/838д та від 12 квітня 2016 року №1093 з 15 березня 2016 року без обмежень, встановлених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 911-VIII від 24.12.2015 р., та в подальшому здійснювати перерахунок пенсії з урахуванням всіх нарахованих та виплачених сум без обмеження максимального розміру.

Звернути постанову суду до негайного виконання.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання через Приморський районний суд м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Ю.Б.Свячена