Постанова № 59720015, 16.08.2016, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-а/754/472/16

Справа №754/9140/16-а

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 серпня 2016 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Таран Н.Г., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, про визнання дій неправомірними та зобов'язання надати статус інваліда війни та видати посвідчення інваліда війни -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 19.07.2016 року звернувся до суду з адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації з вимогами про визнання дій Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації неправомірними та зобов'язання надати йому статус інваліда війни та видати посвідчення інваліда війни.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він є особою постраждалою внаслідок аварії на ЧАЕС 1 категорії, що підтверджується посвідченням НОМЕР_2 від 18.07.1995 року, а також є інвалідом ІІ групи, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 від 06.01.1989 року. З 23.06.1978 року працював дозиметри стом 4 розряду у відділі труда та техніки безпеки Чорнобильської атомної електростанції. З 26.05.1980 року переведений на посаду начальника зміни відділу охорони труда та техніки безпеки Чорнобильської АЕС. З 26.08.1986 року переведений на посаду начальника зміни до цеху радіаційної безпеки Чорнобильської АЕС. Звільнений з посади 06.01.1989 року. Згідно Аварійного маршрутного листа № 1462 число днів відпрацьованих безпосередньо на ЧАЕС в травні 1986 року складає - 24 дні; в червні 1986 року - 16 днів; в липні 1986 року - 12 днів, в серпні 1986 року - 5 днів; в вересні 1986 року - 15 днів; в жовтні 1986 року - 17 днів; в листопаді 1986 року - 17 днів; в грудні 1986 року - 13 днів за даний період роди отримав дозу опромінювання в 146,3 рад.

Згідно листа ВВО по атомній енергетиці Міністерства енергетики та електрифікації СРСР № 672-с від 06.12.1982 року, який направлений на ЧАЕС 17.12.1982 року встановлено, що переведення персоналу ЧАЕС в структури Цивільної оборони є обов'язковим при виникненні гіпотетичних аварій на АС або введення періоду «Загальної готовності ЦО». Тобто, при виконанні своїх посадових обов'язків, був в обов'язковому порядку переведений до складу невоєнізованого формування Цивільної оборони. На підставі викладеного звернувся до відповідача з заявою про видачу йому посвідчення інваліда війни, однак йому було відмовлено.

Від відповідача надійшли заперечення на позов, у яких просить відмовити у позовних вимогах позивача повністю у зв'язку з безпідставністю.

Заперечення обґрунтовує тим, що усі подані позивачем документи не свідчать про те, що він входив до складу формувань ЦО, а дає лише право на отримання чорнобильської пенсії та інших пільг відповідно до ЗУ «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Позивачем не надано документального підтвердження факту його залучення до ліквідації аварії на ЧАЕС у складі невоєнізованого формування Цивільної оборони.

Згідно з вимогами ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах відповідно до законів України.

Правилами ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 79 КАС України письмовими доказами документи (в тому числі), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, щ містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.

Правовий статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту визначаються Законом України від 22.10.1993р. № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Відповідно до пункту 9 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до інвалідів війни, крім інших категорій громадян, належать також особи, залучені до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

Зазначеним Законом передбачено, що для отримання статусу «інваліда війни» необхідно: наявність інвалідності, отриманої внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, підтвердження участі в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у складі формувань Цивільної оборони.

Як вбачається з матеріалів справи позивач ОСОБА_1, є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії, та учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2, яке видане Мінчорнобиль України.

Крім того ОСОБА_1 є інвалідом другої групи, причиною якого є захворювання пов'язане з роботами на ЧАЕС, що підтверджується довідкою МСЕК серія МСЕ № 152226 та експертним висновком.

Відповідно до вимог п.9 ч.2 ст.7 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до інвалідів війни належать також інваліди з числа осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

Вказані зміни до ст.7 Закону були внесені Законом України «Про внесення змін до статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 15 червня 2004 року та набрали чинності з дня його опублікування.

З довідки № 2673, виданої Чорнобильською АЕС, Аварійного маршрутного листа № 1462, та довідки до нього виданих Чорнобильською АЕС 29.03.1994 року, довідки виданої відділом кадрів Чорнобильської АЕС, копії трудової книжки позивача вбачається, що він постійно в період з 23.06.1978 року по 06.01.1989 року працював на Чорнобильській АЕС та приймав безпосередню участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Відповідно до листа Всесоюзного виробничого об'єднання по атомній енергетиці Міністерства енергетики та електрифікації СРСР № 672-с від 06.12.1982 року, який направлений на ЧАЕС 17.12.1982 року для використання нормативних документів з питань захисту персоналу та населення у випадку аварії на АЕС вказано, що переведення персоналу в структуру ЦО є обов'язковим при виникненні гіпотетичної аварії на АС або введення періоду «Загальної готовності ЦО».

Формування Цивільної оборони, в тому числі і невоєнізовані, створювались саме з метою виконання робіт по ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійних лих, а громадяни, які виконували роботи по ліквідації Чорнобильської катастрофи залучались до виконання цих робіт саме у складі формувань Цивільної оборони.

Отже, переведення ОСОБА_1 як працівника ЧАЕС в структуру ЦО було обов'язковим при виникненні аварії на АС 26.04.1986 року.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача із листом про встановлення йому статусу інваліда війни.

Листом від 27.05.2016 року відповідач відмовив у встановлені позивачу вказаного статусу з підстав відсутності інформації про залучення його до формувань Цивільної оборони під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

З урахуванням викладеного дії відповідача щодо відмови в наданні статусу інваліда війни є неправомірними, і позивачу має бути встановлено статус інваліда війни та видано посвідчення відповідно до п.9 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

При цьому суд звертає увагу та враховує, що за змістом п.1. ч.2 ст.7 Закону, до інвалідів війни віднесені особи, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов'язків військової служби, пов'язаних з перебуванням на фронті, в районі воєнних дій, у період громадянської та Великої Вітчизняної воєн або з участю в бойових діях у мирний час, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, інших уражень ядерними матеріалами.

На думку суду, доведений факт участі ОСОБА_1 у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у складі формувань Цивільної оборони. Даних, які б спростовували зазначені обставини стороною відповідача надано не було, тому позовні вимоги є доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", п. 7 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого Постановою КМ України № 302 від 12 травня 1994 року, ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. ст. 14, 71, 160-163, 183-2 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, про визнання дій неправомірними та зобов'язання надати статус інваліда війни та видати посвідчення інваліда війни - задовольнити.

Визнати протиправними дії управління Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації щодо не надання статусу інваліда війни.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації надати ОСОБА_1 статус інваліда війни та видати посвідчення інваліда війни.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня отримання її копії до Київського апеляційного адміністративного суду через Деснянський районний суд м. Києва.

Суддя: Н.Г.Таран